Ситуація з газом прояснюється, але не тішить...

Яким чином Києву вдасться домогтися зниження ціни газу, практично очевидно. Але в будь-якому випадку очікувати, що нові угоди запрацюють з 1 січня 2012 року, може лише великий оптиміст...

На сьогоднішній день вже немає сумнівів у тому, що газова проблема у відносинах України та Росії буде принципово вирішена найближчим часом. Причому, яким чином Києву вдасться домогтися зниження ціни газу, практично очевидно. Невідомо лише, до якого рівня впаде ціна і коли почне діяти. Росія, швидше за все, дуже скоро заволодіє частиною нашої ГТС шляхом створення двостороннього консорціуму, а Україна, щоправда, не відразу, але все ж активізує рух у бік євразійської інтеграції. Ситуацію за деякими позиціями прояснили, а точніше сказати майже конкретизували, російські чиновники своїми недавніми заявами, зробленими, до речі, в Києві.

Що робити з Європейською хартією?

Перше одкровення з газового питання від російських чиновників прозвучало 30 листопада з уст голови Ради Федерації Валентини Матвієнко, яка 30 листопада - 1 грудня перебувала з візитом у Києві. Вона назвала членство України в Європейській енергетичній хартії "юридичною перешкодою", яка гальмує вирішення ситуації. «І це є певною юридичною перешкодою. Зараз буде знайдена формула вирішення цієї проблеми», - підкреслила В.Матвієнко.

Враховуючи, що російські ЗМІ (за деякими даними, на прохання прес-служби самої В.Матвієнко) широко не поширили цю заяву, можна припустити, що голова Ради Федерації публічно сказала щось зайве. Напевно ця тема на нинішньому етапі обговорюється у вузькому колі. Як би там не було, а членство Україні в ЄЕХ дійсно є юридичним бар`єром і ускладнює входження «Газпрому» в українську систему газового транзиту, оскільки передбачає підписання Києвом так званого Третього енергопакету ЄС.

Запропонований Єврокомісією ще в 2007 році, він прописує нові правила гри на європейському газовому ринку. Зокрема, компанії - продавці газу і електроенергії - не повинні володіти транспортними мережами, оскільки це призводить до штучного підвищення цін. Причому дана догма повинна застосовуватися не тільки до європейських компаній, але й до фірм з третіх країн, що працюють у ЄС.

У Третьому енергетичному пакеті також вказується, що влада кожної європейської країни може відмовити компанії в праві входження на її внутрішній ринок у двох випадках: якщо вона не відповідає вимогам розділення видобутку і транспорту, якщо її поява на ринку може загрожувати енергобезпеці членів ЄС.

До 2015 року Україна, будучи членом Європейського енергетичного співтовариства, планує приєднатися до Третього енергопакету.

Як ліквідувати цю перешкоду? Поки Київ незадоволений результатами свого членства в Європейському енергетичному співтоваристві. Як кажуть у владі, очікуваних інвестицій для розвитку енергосфери немає досі. Крім того, на думку багатьох експертів, деякі країни Європи, продовжуючи просувати проект будівництва Південного потоку, фактично порушують законодавство ЄС і не дотримуються норми того ж Третього енергопакету.

Як один із варіантів - Україна, йдучи на умови Росії, зокрема, щодо створення консорціуму з управління ГТС, може, в крайньому випадку, просто наплювати на правила ЄС.

Інший варіант - вихід з Європейського енергетичного співтовариства. Однак це сьогодні малоймовірно, оскільки буде занадто різким кроком.

Щодо консорціуму з управління ГТС, то він, швидше за все, буде двостороннім. Ця (поки неофіційна) інформація отримала непряме підтвердження 6 грудня.

У заяві Міненерговугілля України за підсумками чергової зустрічі міністра енергетики Юрія Бойка і глави «Газпрому» Олексія Міллера йдеться, що під час переговорів досягли домовленості «про розширення співпраці».

Не варто довго гадати, яким чином такого «розширення» у цій ситуації досягли...

Повернення до міжурядової угоди

Друга новина щодо газових переговорів прозвучала від посла Росії в Україні Михайла Зурабова 4 грудня. За його словами, відносини в газовій сфері будуть визначені новою міжурядовою угодою. Даний документ повинен замінити міжурядову угоду від 2002 року, яка ратифікована парламентами обох країн, але практично не виконується. Колишня угода повинна бути денонсована.

М.Зурабов також підкреслив, що «для закріплення майбутніх газових домовленостей, якщо буде потрібно, можуть провести необхідні внутрішньодержавні процедури».

Цю тему російський посол не розвинув, але не важко здогадатися, що під «внутрішньодержавними процедурами» мається на увазі зміна українського законодавства про трубопровідний транспорт з метою зняти заборону на створення консорціуму з управління ГТС.

До речі, скасування міжурядової угоди від 2002 року практично позбавляє Україну підстав оскаржувати чинні газові контракти в міжнародних судах. Що ж стосується самих контрактів, то досі незрозуміло - будуть діяти колишні (від 2009 р.), або підпишуть нові.

Враховуючи неодноразові заяви керівництва Росії про те, що контракти абсолютно справедливі, очікувати підписання нових, чи коригування вже наявних, особливої підстави немає. Нові умови торгівлі газом можуть бути визначені міжурядовою угодою і доповненнями до чинних контрактів.

І ще питання - чи може реалізація нових домовленостей початися з січня 2012 року? Тут все впирається у терміни ратифікації угод парламентами. У Верховній Раді проти цього можуть бути представники опозиції, до Держдуми документи можуть просто не подаватись до виконання Україною певних умов.

Чого чекати 19 грудня,,,

За неофіційною інформацією, однією з умов газової знижки з боку Росії є розворот зовнішньополітичного вектора України із заходу на схід. Знову-таки, за деякими даними, підписання міжурядової угоди прем`єрами обох країн Росія готує на 19 грудня - день, коли в Києві планується проведення саміту Україна-ЄС та парафування угоди про асоціацію (якщо так, то під питанням залишається візит прем`єр-міністра Миколи Азарова до Праги, планований на цей же день).

Крім того, 18 жовтня президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що у разі потреби, під час підписання пакета газових документів можуть бути присутніми президенти обох країн. Так що ймовірність того, що 19 грудня до Москви доведеться відправитися не лише М.Азарову, але й президенту України Віктору Януковичу, існує.

Як у цій ситуації буде проходити саміт Україна-ЄС - не зовсім зрозуміло.

Схоже, Москва таки намагається зірвати його. Якщо ж процедура буде зірвана раніше, то це лише на руку Москві. Мовляв, ось вам ваша Європа… Ми вам і газ за зниженою ціною, і вигідні перспективи Євразійської інтеграції. А ви все упираєтеся. Дивіться, щоб не було пізно. Поїзд тільки відправляється. На ходу стрибати складніше... До речі, в пакеті газових угод розглядається ще ряд двосторонніх документів щодо галузевої співпраці. Але яких, поки точно невідомо.

Якщо В.Янукович все ж полетить до Москви на підписання газових документів 19 грудня, то напевно візьме участь в саміті ЄврАзЕС, який проходитиме в цей же день. Сам В.Янукович 24 листопада на запитання журналістів, чи поїде він до Москви 19 грудня, відповів, що буде знаходитися там, де це буде необхідно. Правда, кому необхідно - він не уточнив...

Взагалі, напрямів для співробітництва з країнами Євразійського економічного співтовариства в України предостатньо. Наприклад, зовсім недавно в Казахстані М.Азаров і його колега Карім Масімов обговорювали питання залучення Росії до спільного співробітництва в космічній сфері, атомній енергетиці, сільському господарстві.

*** Членами ЄврАзЕС, створеному в 2000 році, є Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. З 1 січня 2010 року в рамках ЄврАзЕС діє Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану. Статус спостерігача при ЄврАзЕС наданий Молдові, Україні, Вірменії і Євразійському банку розвитку.

Проте на саміті ЄврАзЕс, крім іншого, за негативним прогнозом, може радикально змінитися ситуація з перспективою співробітництва України і євразійського об`єднання. Звичайно, ніяких документів підписувати не будуть, але Україну можуть поставити в умови, коли доведеться публічно дати якісь обіцянки з євразійської інтеграції. Наприклад, заявити про приєднання до Митного союзу. Інакше, як у відомому фільмі, - «відключать газ», а точніше ратифікації газової міжурядової угоди не бачити.

Тоді реальне вирішення питання може затягтися до президентських виборів у Росії. І єдиною умовою зниження ціни газу все одно буде приєднання України до Митного союзу. Причому за умови часткового або повного поглинання «Газпромом» «Нафтогазу». Підкорення України стане хорошим козирем для головного претендента на місце в Кремлі напередодні виборів.

Так чи інакше, але в будь-якому разі очікувати зниження ціни на газ з 1 січня 2012 року може тільки великий оптиміст. Тут, до речі, варто процитувати Миколу Азарова, який після низки заяв про те, що газові питання будуть вирішені то до кінця листопада, то на початок грудня, на зустрічі з В.Матвієнко сказав: «Думаю, рано чи пізно ми ці питання врегулюємо». Ось такі от "конкретні терміни"...

Юрій Ходжаян (УНІАН)

УНІАН в Google News