Місце під сонцем
Місце під сонцем

Місце під сонцем

21:11, 29.03.2012
10 хв.

Попри глобальні економічні проблеми, сонячна енергетика продовжує розвиватися у всьому світі. Такий висновок однозначно випливає зі щорічного звіту Європейської асоціації фотоелектричної промисловості (EPIA)...

Глобальна криза сонячній енергетиці не завада

Попри глобальні економічні проблеми, сонячна енергетика продовжує розвиватися і в Європі, і в усьому світі. Такий висновок однозначно випливає зі щорічного звіту Європейської асоціації фотоелектричної промисловості (European Photovoltaic Industry Association, EPIA) за 2011 рік.

Ба більше, минулого року цей розвиток був вельми інтенсивним, а досягнуті результати перевершили найсміливіші сподівання і прогнози – потужність фотоелектричних станцій збільшилася на 27,7 ГВт – з 39,7 до 67,4 ГВт, тобто на 70%! Для порівняння: у 2010 році, за уточненими даними, – на 16,6 ГВт. І це теж дуже хороший показник, якщо врахувати те, що лишень 10 років тому загальна потужність фотоелектричних станцій у всьому світі становила тільки 1,8 ГВт.

Відео дня

Фотоелектрика (перетворення сонячного випромінювання безпосередньо в електричний струм) зараз розвивається інтенсивніше, ніж вітро- та гідроенергетика. І, за прогнозами основних міжнародних дослідницьких центрів, буде найінтенсивніше розвиватися серед усіх альтернативних джерел енергії впродовж наступних 20 років.

У даний час діючі сонячні електростанції можуть щороку виробляти близько 80 млрд. кВт/год. Цього достатньо, щоб цілий рік забезпечувати електрикою 20 мільйонів домогосподарств.

У 2011 році шість країн – Італія, Німеччина, Китай, США, Франція і Японія – ввели в експлуатацію більш ніж 1 ГВт нових потужностей сонячних електростанцій кожна. У 2010 році таких показників досягли тільки три країни – Німеччина, Італія і Чехія. При цьому 60% світового приросту потужностей торік забезпечили Італія і Німеччина, які вже тривалий час є лідерами у розвитку фотоелектрики.

Тон у розвитку сонячної енергетики у світі задають європейські країни, які забезпечили минулого року 75% (21 ГВт) світового приросту. Загальна потужність побудованих у Європі фотоелектричних електростанцій до кінця 2011 року перевищила 50 ГВт. За оцінками EPIA, нині європейські ФЕС можуть виробляти більш ніж 60 млрд. кВт/год. електроенергії.

За межами Європи лідером у розвитку сонячної енергетики є Китай. За минулий рік потужність побудованих і підключених там ФЕС збільшилася з 0,9 ГВт до 2,9 ГВт, тобто більш ніж утричі! Фотоелектрика інтенсивно розвивалася і в США – у 2011 році там було створено 1,6 ГВт нових потужностей сонячних електростанцій, що вдвічі більше, ніж у 2010-му.

Зауважимо, що це відбувається в умовах ще не подоланої світової економічної кризи.

Цікаво, що серед цих країн є як такі, що відмовилися або мають намір відмовитися від атомної енергетики (Італія, Німеччина), так і такі, які відмовлятися від атомної енергетики зовсім не збираються (США, Франція, Японія і Китай). Можна зробити висновок, що розвиток енергетики, яка працює на відновлюваних джерелах енергії, є осмисленим рішенням багатьох держав, незалежно від структури їх енергогенерувальних потужностей. Можливо, тому, що такі електростанції здатні швидко вирішувати локальні, але від цього не менш гострі проблеми споживачів, причому вся вироблена ними енергія – екологічно чиста.

Україна прямує до лідерства

Торік до рейтингу країн – лідерів у розвитку сонячної енергетики, складеного EPIA, вперше потрапила Україна. Це стало можливим завдяки декільком сонячним паркам, побудованим і введеним в експлуатацію у 2011 році. В основному – 80-мегаватному парку "Охотникове" і 100-мегаватному парку "Перове", який зараз є найбільшою діючою ФЕС у світі. Обидва сонячні парки, побудовані австрійською компанією Activ Solar, розміщені в Криму.

Значення цих парків для енергодефіцитного Криму важко недооцінити. Адже досі власних джерел енергії там майже не було, вироблялося лишень 70 МВт – не більше як 10% регіональної потреби, а найближчий великий виробник – Запорізька АЕС – знаходиться за 400 км від Сімферополя, що означає вельми значні втрати під час транспортування електрики.

А нині тільки сонячний парк "Перове" вироблятиме понад 132 тис. МВт/год. електроенергії на рік. І це та енергія, яку споживатимуть тут же, на місці, її достатньо, щоб забезпечити електроенергією Сімферополь!

Ще раз наголосимо: сонячна енергія – екологічно чиста, її виробництво не супроводжується шкідливими викидами в атмосферу, що для сільськогосподарського і курортного Криму має першорядне значення. Втім, сьогодні це має значення для будь-якого регіону України, надто вже довго в гонитві за кіловатами проблеми безпеки їх виробництва, чистота довкілля залишалася на задвірках уваги.

Неважко підрахувати, що декілька аналогічних сонячних парків не тільки повністю забезпечили б Крим електроенергією, але й перетворили б його на постачальника "чистої" енергії в континентальну частину України.

Проте за підсумками минулого року Україна в рейтингу EPIA займає 15-ту, останню,  позицію. Ні, це зовсім не погано, оскільки наша країна ніколи раніше до такого рейтингу взагалі не потрапляла. Власне, створення сонячних електростанцій в Україні торік щойно почалося. На сьогодні загальна потужність усіх діючих вітчизняних ФЕС перевищила 188 МВт. Крім уже згаданих проектів Activ Solar, реалізуються й інші. Чеська група компаній Ekotechnik Praha продовжує розпочате минулого року будівництво 42-мегаватної ФЕС у Київській області, а київське "Рентехно" –  будівництво 1,8-мегаватної електростанції у Вінницькій області. Водночас вінницька влада заявляли, що ще одна столична компанія "Ренджі Девелопмент" до 2013 року побудує у регіоні шість фотоелектричних станцій сумарною встановленою потужністю 50 МВт. Ізраїльська SunElectra на початку року оголосила про плани збудувати вже цього року в Одеській області близько 10 СЕС загальною потужністю 25-30 МВт. Також великий інтерес до української фотоелектрики проявляє один із лідерів галузі – японський Sharp.

Чи можна назвати такий початок багатообіцяльним? У рейтингу Україну випередили не тільки такі розвинені та економічно стабільні європейські країни, як Італія, Німеччина, Франція, але й Греція і Словаччина (ділять між собою 11-те місце, у 2011 році вони ввели в експлуатацію по 350 МВт, до кінця року потужність ФЕС у цих країнах становила по 550 МВт). Грецію зараз можна назвати найбільш проблемною в економічному плані країною у Європейському Союзі, але від розвитку сонячної енергетики вона не відмовляється!

За обсягами введених потужностей ФЕС у 2011 році Україну випередила навіть зовсім не багата Індія (300 МВт). Але вона поставила перед собою амбітне завдання – до 2022 року має бути створено 20 ГВт промислових і 2 ГВт побутових сонячних потужностей. Країна готова витратити на ці проекти близько $40-46 млрд. Фотоелектрику також планують розвивати десятки інших азіатських та африканських країн. Наприклад, на території Тунісу планується створити сонячну електростанцію потужністю 2 ГВт. Компанія Nur Energie має намір завершити перший етап будівництва вже у 2014 році. Узбекистан недавно оголосив про плани найближчими роками встановити понад 1 ГВт сонячних електростанцій. Зважаючи на  такий динамічний і повсюдний розвиток галузі, Україна може покинути рейтинг країн-лідерів у розвитку фотоелектрики так само стрімко, як вона у ньому з'явилася.

Потрібні дієві стимули

Як розвиватиметься в Україні нетрадиційна енергетика загалом і сонячна енергетика зокрема, які кошти для цього потрібні – велике питання. В кожному разі такий документ, як "Енергетична стратегія України до 2030 року", відповіді на нього не дає.

З 2009 року в Україні діє "зелений" тариф, призначення якого – стимулювати створення виробництва чистої електроенергії, зокрема сонячної. Передбачені й інші стимули – пільговий режим оподаткування, а також імпорту обладнання, аналогів якого немає в Україні. Очевидно, цим і пояснюється торішній стрибок у розвитку "зеленої" енергетики.

Але вже зараз, коли, по суті, зроблено тільки перший крок, атомне, нафтогазове і вугільне лобі намагаються нав'язати суспільству думку, що такі преференції не по кишені небагатій Україні, неадекватні внеску "зеленої" енергетики в енергозабезпечення країни і т.д. Але ті чи інші набори преференцій є у більш ніж сотні країн світу, причому український набір – далеко не найпривабливіший. Причому всі розуміють, що залежність від поставок природного газу і ядерного палива з Росії навряд чи обійдеться Україні дешевше, але всі озвучені сумніви, на жаль, зовсім не покращують настрій інвесторам і той-таки горезвісний інвестиційний клімат, який залишається основною перешкодою для припливу зарубіжних інвестицій в економіку країни. А вітчизняні підприємці, які хотіли б займатися "зеленими" енерготехнологіями, потерпають через проблеми зі стартовим капіталом. Це свідчить про те, що стимули повинні бути ще дієвішими.

Крім того, очевидно, що потрібно ще й якось зацікавлювати споживачів. У тій-таки Індії національна програма передбачає для громадян 30-відсоткову компенсацію вартості сонячних установок і 5-відсотковий кредит на залишкову вартість. Подібні програми працюють сьогодні в десятках країн, але, на жаль, не в Україні.

Голова Держенергоефективності Микола Пашкевич прогнозує, що цього року очікуваний приріст потужності сонячних електростанцій становитиме 300 МВт. Це торішній рівень розвитку сонячної енергетики в Канаді та Індії, які займають у рейтингу EPIA 13-ту і 14-ту позиції відповідно. У решті країн, що потрапили до рейтингу, приріст становив від 350 (Греція і Словаччина) до 9000 МВт (Італія).

Успіхи України тішать, але вони поки що дуже скромні. Щоб це зрозуміти, досить пригадати, що альтернативні енергоджерела поки що займають не більше 1% в загальному споживанні електроенергії країни.

Микола Закрапивний

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся