НКРЕ "розводить" промспоживачів за класами...

Регулятор ринку електроенергетики переглядає документ, який є основою ціноутворення на електроенергію в Україні. Вигодоотримувач в особі обленерго очевидний, а промспоживачі побоюються можливої зупинки підприємств...

Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики вирішила взяти паузу у проштовхуванні власної ухвали про зміну критеріїв визначення класів споживачів електроенергії. 29 травня у ході круглого столу, присвяченого цій ухвалі, було оголошено, що НКРЕ готова до розгляду побажань споживачів електроенергії і створює для цього робочу групу, яка почне свою роботу 12 червня.

Опублікований 14 квітня цього року проект ухвали НКРЕ «Про затвердження Критеріїв визначення класів споживачів електроенергії, диференційованих за ступенями напруги» об'єднав таких, здавалося б, нескінченно далеких один від одного споживачів електроенергії, як текстильні підприємства і феросплавні заводи. Єднання це виразилося в категоричному неприйнятті нових підходів Комісії, які ламали усталену систему ціноутворення на електроенергію, не залишаючи величезній кількості абонентів анінайменших шансів на збереження рентабельності свого виробництва. При цьому головним мотивом нововведень НКРЕ виглядало нічим не прикрите бажання догодити енергопостачальним компаніям, у першу чергу обленерго. Серед яких, до речі, державних майже не залишилося. Саме вони стають основними вигодоотримувачами від переміщення більшості «першокласників» до другого класу споживання, з автоматичним підвищенням для них вартості 1 кіловата.

НКРЕ «декласує» споживачів

Для тих, хто не в курсі, нагадаємо, що, згідно з чинними правилами, до 1 класу належать споживачі електроенергії, які одержують її від постачальника у точці продажу зі ступенем напруги 27,5 кВ і вище (звернемо увагу на термін «точка продажу», нижче стане зрозумілою його важливість). Також за першим класом розраховуються за електроенергію ті, хто під'єднаний до шин електростанцій, а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 В і вище, незалежно від ступенів напруги у точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачеві;

Ну і нарешті, споживачем 1 класу є промислове підприємство з середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт на рік.

До другого класу належать споживачі, які одержують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії зі ступенем напруги нижче за 27,5 кВ, окрім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

Всі інші потрапляють до другого класу споживачів.

Різниця між класами вимірюється ціною 1 кВт, який для першого класу обходиться приблизно на третину дешевше, ніж для другого. У грошовому виразі це може виглядати як 60 копійок для 1 класу і 90 - для 2-го. Погодимося з тим, що подана схема (навіть у вкрай поверховому викладі) далека від досконалості. Як відзначають в НКРЕ, нинішні підходи до класифікації часто несправедливі стосовно підприємств одного й того ж профілю, які відрізняються тільки тим, що одне підприємство має технічну можливість приєднатися безпосередньо до електростанції, а інше – не має. При цьому перше платить за кіловат на 30 копійок менше, одержуючи явну конкурентну перевагу перед своїми колегами по цеху, яким просто не пощастило опинитися в територіальній близькості до енергогенерувального підприємства.

У НКРЕ також особливо підкреслюють той факт, що перехід частини (слід зауважити – переважної частини) споживачів першого класу до другого супроводжуватиметься зниженням тарифів для другого класу. Крім того, регулятор намагається переконати покупців у тому, що їх перерозподіл між класами ніяк не позначиться на прибутковій і витратній частинах енергопостачальних компаній. Мова нібито йде про те, що з погляду постачальника електроенергії відбудеться всього лиш технічний перерозподіл платників за класами.

Володарюй – і перерозподіляй...

Втім, сторона промспоживачів бачить пропозиції НКРЕ під дещо іншим кутом зору. У Федерації роботодавців України прямо заявляють, що внаслідок нововведень "для споживачів збільшиться вартість електроенергії, а енергокомпанії одержуватимуть необгрунтовані додаткові надходження за різницю у класі напруги". Ухвала викликала обурену реакцію провідних підприємств металургійної, машинобудівної і легкої промисловості України, які внаслідок прийняття вказаної ухвали понесуть додаткові витрати у десятки й сотні мільйонів. Серед цих підприємств – корпорація "УПЕК", ВАТ "Євраз – Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", ВАТ "Запорізький автомобілебудівний завод", ПрАТ "КСК «Чексіл».

"Такі норми несуть у собі ризики істотного збільшення витрат промислових підприємств на електричну енергію, вимивання обігових коштів, зростання індексу цін промислової продукції, погіршення конкурентоспроможності на ринках збуту і створюють ризики повної зупинки передачі електричної енергії", - вважає заступник голови ФРУ Дмитро Олійник.

Окремі представники галузевих асоціацій також на позитив не налаштовані.

Віце-президент Об'єднання працедавців підприємств легкої промисловості Дмитро Попов у ході круглого столу відзначив, що категорично не погоджується з пунктом ухвали НКРЕ, якою скасовується поняття "Точка продажу електроенергії". «Наприклад, у текстильних підприємств легкої промисловості насправді дуже великі витрати електроенергії. Звичайно, наші обсяги не порівняти зі споживанням електросталеплавильних печей, але у структурі собівартості виробництва тканин електроенергія теж займає велику частку. При цьому ціла низка підприємств легпрому підключені безпосередньо до шин електростанцій, такі підприємства володіють власними трансформаторами, електромережами і самі їх обслуговують. Тому ми не хочемо нікому платити за те, що самі робимо, — це просто абсурдно, - сказав Д.Попов і додав: - І коли представники НКРЕ заявляють, що змінюють критерії оцінки визначення класів споживання для того, щоб боротися з перехресним субсидуванням, ми не розуміємо, де воно в нашому випадку. Виходить абсолютно навпаки — переводячи нас до другого класу, вони хочуть, щоб ми платили за ту послугу, яку самі собі надаємо».

Він так само відзначив, що якщо українським текстильним підприємствам піднімуть вартість електроенергії, вони не витримають конкуренції з китайським імпортом.

Аналогічним чином складається ситуація і на Дергачівському моторобудівному заводі (Харківська обл.). При цьому директор підприємства Володимир Ходарев вважає, що нинішні проблеми споживачів електроенергії багато в чому пов'язані з тим, що багато підприємств змусили передати свої власні підстанції на баланс обленерго. «Заводи будували і обслуговували свої підстанції з часів СРСР, але потім через всякі органи влади їх змусили передати ці підстанції. При цьому нам обіцяли, що електроенергія все одно поставлятиметься за першим класом. Але минуло три роки, і всі забули, що це наші підстанції, і почали виставляти нам другий клас», - додав В.Ходарев.

Головний енергетик ПАТ «Запорізький завод феросплавів» Олег Бриков відзначив, що якщо для деяких підприємств ціна на електроенергію не така критична, то для інших вона є найважливішим складником собівартості продукції. «Можна навіть сказати, що як для хімпідприємств, які випускають азотні добрива, природний газ є не паливом, а сировиною, так і для електросталеплавильних заводів електроенергія, становлячи більш ніж 50% у собівартості кінцевої продукції, скоріше не енергоносій, а сировина», - сказав О.Бриков.

У зв'язку з цим, за його словами, однією з вимог феросплавних підприємств є внесення до ухвали НКРЕ про зміну порядку визначення класів споживачів поняття технологічної електроенергії. «Ми вважаємо, що ціноутворення на технологічну електроенергію для металургійної промисловості повинно бути диференційованим», - додав представник ЗЗФ.

Стахановський завод феросплавів може зупинити роботу

У Федерації роботодавців також наголошують, що ще критичніші наслідки може мати ця ухвала НКРЕ для бюджетоформувальних підприємств монофункціональних міст. Так, наприклад, для ВАТ "Стахановський завод феросплавів", який є у місті Стаханов єдиним промисловим підприємством, що стабільно працює, перехід до 2 класу споживачів спровокує зростання тарифів на 27-28%. Як наслідок, це призведе до зупинки основного технологічного процесу на виробництві і звільнення 1600 працівників, а також щорічного недоотримання бюджетами всіх рівнів майже 48 млн. грн.

Після таких коментарів стає ясно, що безодня нерозуміння між НКРЕ і значною частиною споживачів дуже велика. І що б нам не розповідали "комісіонери", а вигода енергопостачальних компаній у цьому випадку очевидна. Що ж до тих, хто і зараз належить до другого класу, то вони можуть хіба що позловтішатися з приводу проблем конкурентів із 1-го класу. Адже реальних гарантій зниження тарифів для 2-го класу, після його поповнення новими суб'єктами господарювання, фактично немає. Можливо, вони з'являться в ході роботи новоствореної робочої групи.

Чим більше економиш, тим більше платиш

На закінчення хотілося б подати ще декілька реплік, які прозвучали на круглому столі в НКРЕ. У своєму виступі один із молодих фахівців НКРЕ відзначив, що ліквідність своєї продукції виробникам необхідно доводити, керуючись не бажанням одержати дешеву електроенергію, а впроваджуючи інноваційні технології.

У відповідь із залу прозучало запитання: де вигода від впровадження нових технологій, якщо зниження її споживання призводить до збільшення її вартості?

Представник НКРЕ: «Ну... тут треба рахувати. Якщо ви споживатимете 40 мільйонів кіловатів замість 150 - це у будь-якому разі буде для вас вигідніше».

Ще одне питання із залу: «Я не можу зрозуміти, в чиїх інтересах працює ця комісія? На один і той же лист ми одержали від НКРЕ дві відповіді, які заперечують одна одну. З одного боку, нам пообіцяли електроенергію за 1 класом споживання, але тут же відмовили в цьому, посилаючись на якісь технічні нюанси".

Представник НКРЕ: «Справді, у нас кожен комісіонер відповідає за окрему ділянку роботи, але кінцеві рішення ухвалюються спільно. Щоб зрозуміти, у чому ваша проблема, потрібно ознайомитися із запитами, надісланими на адресу комісії».

Але всі ці нестиковки ніщо у порівнянні із заявою головуючого на круглому столі члена НКРЕ Юрія Власенка. «Споживачам не варто намагатися вирішувати питання прибутковості за рахунок енергетиків. Ось, наприклад, американський досвід. Якщо американські алюмінієві заводи побачили, що їхнє виробництво на сьогоднішній день дуже витратне, то вони побудували 4 алюмінієвих заводи в Ісландії, де електроенергія в десятки разів дешевша, тому що там термальні електростанції. Тепер вони там виготовляють свій алюміній», - сказав Ю.Власенко.

Він, щоправда, забув уточнити, куди в такому разі подітися тисячам робітників тих підприємств, які у світлі американського досвіду слід винести за межі України. Але дивуватися особливо нічому, адже члени комісії, як вони самі визнали, відповідають тільки за «окрему ділянку роботи».

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News