Бойко заявив, Міллер спростував. Усі залишилися при своїх

Якщо зіставити заяви Юрія Бойка і Олексія Міллера, зроблені ними до і після засідання міжурядового комітету України і Росії, то від них відгонить відвертим абсурдом...

Відверто кажучи, від засідання Міжурядового комітету з економічного співробітництва українсько-російської міждержавної комісії, яке відбулося у Києві 28 червня, ніхто не чекав якихось проривних домовленостей, тим паче з газових питань. Минули ті часи, коли українсько-російські зустрічі у верхах закінчувалися сенсаційними угодами, – тепер у нас суцільна рутина і офіціоз. Проте була надія, що росіяни хоч якось відреагують на останню заяву міністра енергетики і вугільної промисловості Юрія Бойка про зниження закупівель російського газу в 2013 році до 27 млрд кубометрів. Натомість глава «Газпрому» Олексій Міллер вкотре продемонстрував, що російська сторона послідовно ігнорує всі українські спроби зрушити переговорний процес з мертвої точки. Якщо ж зіставити заяви Юрія Бойка і Олексія Міллера, зроблені ними до і після засідання міжурядового комітету, то від них відгонить відвертим абсурдом...

Ключові фігури – не Азаров і не Медведєв

Журналісти, котрі з’юрмилися у холі прес-клубу Кабміну, з нетерпінням чекали появи ключових фігур заходу, якими були зовсім не Микола Азаров з Дмитром Медведєвим, а Бойко і Міллер. І вони прийшли разом, усміхаючись один одному, як давні добрі друзі. Природно, що відразу ж пролунало питання про узгодження обсягів закупівлі газу на 2013 рік, на яке Бойко тільки кивнув, а Міллер заусміхався ще ширше. Вранці того ж дня глава Міненерговугілля на таке питання відповів: «Безумовно». При цьому він висловив думку, що обсяг закупівлі газу наступного року може бути навіть меншим за 27 млрд кубометрів.

Відповідь Міллера приголомшила своєю категоричністю: «Ніяких домовленостей про перегляд обсягів немає». Далі звучить уже звична для представників російського монополіста тирада про наявність газового контракту: «Контракт, який у нас підписаний з Україною, передбачає постачання 52 млрд куб. м газу на рік» (що стосується ціни газу, то це питання, за словами Міллера, взагалі не обговорюється). На сьогоднішній день ми не бачимо ніяких підстав для перегляду цін. Ціни абсолютно ринкові, можу сказати, що ціна для України значно нижча, ніж для низки країн Європи, куди «Газпром» поставляє газ».

І як після цього повинен почуватися Бойко, а головне, що він повинен зробити? Адже заява Міллера – це хоч і не пряме, але досить однозначне звинувачення українського міністра у брехні. Напевно, варто продемонструвати громадськості якісь папери на підтвердження факту узгодження обсягів закупівлі або хоча б виступити із заявою, у якій висловити Міллеру співчуття у зв'язку з прогресуючим склерозом (даруйте за таку жорстоку іронію). Але нічого такого до кінця дня так і не відбулося.

Черговий акт у театрі абсурду, на який давно перетворилися газові переговори, закінчився. Завіса опустилася, а глядачам залишається здивовано чекати продовження вистави. Але, можливо, варто абстрагуватися від звичної логіки, адже в абсурдних п'єсах реальність постає у вигляді нагромадження суперечливих або й зовсім не пов'язаних між собою фактів.

Так, якщо прислухатися до думки директора Інституту енергетичних досліджень Дмитра Марунича, то виявиться, що насправді Україна і не планувала обмежитися 27 мільярдами кубометрів газу наступного року. Він нагадує, що в поточному році компанія OstChem Holding Limited, підконтрольна Дмитрові Фірташу, купить у Росії 8 млрд кубометрів газу для потреб хімічної галузі. На думку Марунича, цей обсяг також буде придбано у «Газпрому», і хоча він не буде враховуватися у балансі «Нафтогазу», та його не варто відокремлювати від загального обсягу поставок російського «блакитного палива» до України. Якщо ж пригадати про те, що, згідно з чинним газовим контрактом, для нашої країни нижня планка обов'язкової закупівлі газу становить зовсім не 52 мільярди кубометрів, і навіть не 42, а 33, то виходить, що Міллер – той ще оратор. Кілька тижнів тому заступник глави "Газпрому" Олександр Медведєв висловив надію на закупівлю Україною в поточному році не менш як 40 млрд куб. м газу і, зауважте, ні словом не обмовився про 52 млрд кубометрів.

Судитися – собі дорожче…

Питається, до чого тут були 8 мільярдів Фірташа? Та до того, що Україна як держава формально виконує умови контракту, не опускаючись нижче за 33 млрд кубів на рік, а плюс ще 8 млрд, поставлених OstChem за спеціальною ціною, дають у загальній сумі бажані для «Газпрому» 41 мільярд кубометрів.

Що ж до наступного року, то, на думку Марунича, газ для OstChem відіграє роль компенсатора. Щоправда, експерт вважає, що Фірташ не осилить у 2013 році 8 мільярдів і обмежиться шістьма. Складемо 27 млрд кубометрів, заявлених Бойко, і 6 млрд Фірташа – і одержимо ті-таки 33 мінімальні мільярди кубів.

Ось така арифметика. При цьому побоюватися того, що Росія подасть на Україну до Стокгольмського арбітражу за недобір газу, навряд чи варто. Вже сьогодні «Газпром» розуміє, що ми будемо просто не в змозі оплатити у 2013 році більш ніж 27 млрд куб м газу, а значить, сенсу «кошмарити» Україну просто немає. Підтвердженням того, що в «Газпромі» усвідомлюють усю глибину падіння платоспроможності «Нафтогазу», можуть слугувати наполегливі пропозиції Міллера прокредитувати закачування газу в українські підземні сховища. Російський монополіст уже надав НАКу на ці заходи аванс у розмірі 2 млрд дол. «Якщо нашим українським колегам будуть потрібні додаткові фінансові ресурси, ми готові надати таке фінансування», – сказав Міллер.

Той факт, що «Нафтогаз» дедалі більше влізає у борги, звичайно, не може не турбувати, адже рано чи пізно «Газпрому» набридне кредитувати закупівлю власного газу. Але це вже інша історія. Що ж до обсягів закупівлі газу, то принаймні цього і наступного року Україна має шанс викрутитися, а ось що буде далі – подивимося…

Петро Черних (УНІАН)

УНІАН в Google News