Американські збірки "не прижилися" на радянсько-російських реакторах

Проблеми з паливними збірками Westinghouse на Південно-Українській АЕС примусили задуматися про доцільність диверсифікації палива для атомних блоків. АЕС - цілісний організм і може неочікувано відреагувати на "чужорідні" деталі та елементи. Про це - в інтерв`ю з О.Зотєєвим, доцентом кафедри АЕС Одеського політеху...

Позаштатна ситуація, що виникла на початку літа з американським паливом на Південно-Українській АЕС, змусила вкотре замислитися - наскільки  доцільно диверсифікувати постачання, якщо це може викликати проблеми з безпекою.

Наприкінці червня компанія "Енергоатом" прийняла рішення вивантажити паливо американської компанії Westinghouse з реакторів другого і третього енергоблоків ПУАЕС через відхилення в роботі ТВЗ. Зокрема були виявлені "пошкодження обода дистанціюючих ґрат двох збірок ТВЗ-W". Українська компанія звернулася до Росії з проханням терміново поставити на Південно-Українську АЕС російське паливо, виготовлене для Запорізької АЕС. Нагадаємо, американське паливо було в дослідній експлуатації.

Представники Westinghouse заявили, що пошкодження сталося з вини українських фахівців, і компанія не несе відповідальності за подію.

Водночас, Державна інспекція ядерного регулювання заборонила використання тепловиділяючих збірок (ТВЗ) виробництва Westinghouse.

На сьогодні щодо інциденту на ПУАЕС працює спецкомісія, до якої увійшли представники Міністерства енергетики і вугільної промисловості України, Держатомрегулювання, компанії Westinghouse і Південно-Української АЕС. Поки висновки комісії не оприлюднені, хоча в експертних колах питання активно обговорюють.

Із проханням прояснити ситуацію УНІАН звернувся до кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри атомних електростанцій Одеського Національного Політехнічного Університету Олега Зотєєва. Саме ця кафедра п`ять років тому давала експертний висновок про те, що завантаження американського палива небезпечне для ефективної роботи блоку української АЕС.

- Олеже Євгеновичу, у червні НАЕК "Енергоатом" оголосила про  формозміни  тепловиділяючих збірок (ТВЗ) виробництва транснаціональної компанії Westinghouse, які є в експлуатації на Південно-Українській атомній електростанції. Міжвідомча комісія зараз з`ясовує причини інциденту. Терміни планово-запобіжного ремонту на другому і третьому енергоблоках станції продовжені. У чому Ви бачите причини проблеми?

- Необхідно розпочати з передісторії питання. Звідки американське паливо з`явилося на Південно-Українській АЕС? У кінці 1990-х років було прийнято чисто політичне рішення щодо диверсифікації постачань ядерного палива в Україну. Воно передбачало залучення до цього процесу американської компанії Westinghouse, яка донині не мала ніякого досвіду у виробництві палива для реакторів ВВЕР.

Справа у тому, що збірка російського виробництва має шестигранну форму, а збірки  Westinghouse завжди мали квадратну форму. Тобто це принципово інше паливо, проте у 1999 році українська сторона передала американській дві російські ТВЗ, для того щоб вони могли зробити деталювання і виготовити, грубо кажучи, макети цього палива, що дуже близько нагадує російське паливо.

Ці роботи вони почали з початку 2000-х р. і в 2004 р. вони зробили постачання таких ТВЗ, виготовлених як копія російських на АЕС Темелин (Чехія). І ці ТВЗ у процесі експлуатації деформувалися. Справа в тому, що у такому разі витягнути її стандартним зусиллям дуже складно - відкриваються голівки цих касет, і витягання стає великим технічним завданням і має  ризик для безпечної роботи станції.

Після цієї аварійної ситуації на АЕС "Темелин" Чехія переконалася, що американське паливо недопрацьоване. Держатомнагляд Чеської Республіки наполегливо рекомендував керівництву атомної станції "Темелин" припинити експлуатацію небезпечного палива, і великими зусиллями в дуже короткий проміжок часу обидва реактори були розвантажені, а натомість було поставлено паливо російської корпорації ВАТ " ТВЕЛ".

- У чому конкретно полягали несправності з американським паливом?

- Американське паливо неякісне з однієї простої причини - "ноу-хау" у виготовленні матеріалу цирконієвих трубок, куди споряджаються паливні таблетки, із зрозумілих причин американцям було недоступне.

Справа у тому, що трубки для Твелів повинні проходити дуже складну термічну і механічну обробку. Іншими словами, ці листи прокатуються в певному напрямку кілька разів при різних температурах. Американці, природно, не знали, яким чином це робити, попри те, що вони  отримали макет цієї збірки. Це практично так само, як китайці отримують автомат Калашникова - ніби автомат Калашникова, але його "заклинює" на сотому пострілі.

- Українська сторона знала про цю проблему перед тим, як узялася до експлуатації палива Westinghouse?

- Керівництво нашої галузі у 2007 році отримало кваліфікований експертний висновок від кафедри атомних електростанцій нашого Одеського національного політехнічного університету про те, що експлуатація американського палива небезпечна для ефективної роботи блоку АЕС, проте оскільки у той час було прийнято політичне рішення, питання про орієнтацію на американських виробників було вирішене. До нашої думки там не прислухалися.

У результаті, починаючи з 2007 року, у 3-тій блок Південно-Української АЕС почалося завантаження спочатку 6 дослідних касет, які  американці надали на безоплатній основі. Потім через два роки експлуатації ще 42 касети підживлення. У результаті в 2011 році була замінена на американські половина усіх (з 163) завантажених тепловиділяючих збірок (ТВЗ).

І коли у кінці травня 2012 року мало бути чергове перевантаження палива, сталася ця сама аварійна ситуація, про яку усі тепер говорять.

- Американське паливо для українських АЕС отримало ті ж пошкодження, що і на АЕС Темелин?

- Гадаю, що так. Американські касети, як і повинно було б бути, були деформовані. Коли наші атомники стали витягати ці ТВЗ із активної зони, стався обрив однієї голівки і ушкодження інших ТВЗ.

- Віце-президент Westinghouse Майк Кірст звинуватив в інциденті на Південно-Українській АЕС українських фахівців. Як би Ви прокоментували ці звинувачення?

- Природно, американці сказали, що це наші фахівці безграмотні, а касети у них відповідають усім вимогам. Але спочатку було зрозуміло, що наші фахівці, які, до речі, стажувалися на фірмі Westinghouse і до цього успішно експлуатували впродовж 30 років російське паливо, мають високу кваліфікацію.

Спроба зіслатися на малограмотність або погану підготовку наших фахівців нічим не обгрунтована. Про рівень підготовки українських фахівців можна говорити з точки зору того, що на ядерних станціях, які будуються за участю Росії, за кордоном, в Китаї, в Індії та інших країнах, у тому числі в Ірані, 50-70% персоналу - це фахівці, підготовлені в Україні.

Рівень підготовки українських фахівців перевершує середній рівень підготовки фахівців у західних країнах.

- Ви детально описали, у чому полягають "нестикування" американських збірок і наших АЕС. Чи прораховував хтось наслідки ухвалення цього рішення?

- Я працював на атомному реакторі 14 років і знаю, що таке російське паливо, і знаю, що таке - американське, зроблене за макетом. Звідси мораль - чисте політичне рішення, прийняте ще за Президента Кучми і підтримане Президентом Ющенком, призвело до значних економічних втрат, тому що зараз ми повинні повністю вивантажити це американське паливо з 3-го блоку Південно-Української АЕС і замінити його на російське.

Зокрема, президент НАЕК "Енергоатом" Юрій  Недашковський вже надіслав лист  президентові ВАТ ТВЕЛ Юрієві Оленіну з проханням переорієнтовувати чергові постачання ядерного палива із Запорізької атомної станції на Південно-Українську атомну станцію, тому що 3-й блок практично не може працювати через неякісне і небезпечне американське паливо.

Американська сторона зараз почала готувати юридичні претензії щодо виплати неустойки за порушення українських операторів, які були, на її думку, у поводженні з паливом Westinghouse.

Це обернеться подвійними економічними втратами: з одного боку доведеться купувати більше російського палива, ніж планувалося, а з іншого  - доведеться платити американцям неустойку, тому що усі контракти були складені на їх користь.

- Які наслідки інциденту на ПУАЕС з погляду безпеки? 

- Цей інцидент небезпечний з точки зору економічної безпеки у першу чергу, і не в останню чергу - з точки зору ядерної безпеки. Розгерметизація палива може призвести до найрізноманітніших небажаних наслідків.

- Уряд України прийняв рішення про будівництво в країні заводу з виробництва ядерного палива. Як ви оцінюєте це рішення?

- Ідея будівництва заводу, безумовно, може бути реалізована. І в усіх планах завод з фабрикації ядерного палива має почати роботу 1 вересня 2015 року. Україна має для цього усі необхідні можливості, тим паче, що нам там належатиме 51% акцій. Якщо ми хочемо говорити про реальну диверсифікацію, то ось - наш завод, це і є реальна диверсифікація. Плюс до цього, можливість виходу на інші ринки, де є ВВЕР.

Основне виробництво цирконію було за радянських часів зосереджене саме в Україні, де працювало до недавнього часу державне підприємство "Цирконій", яке було головним в Радянському Союзі з виробництва цирконієвого прокату для атомної промисловості.

Тобто, у нас є свій цирконій, ми його добуваємо і робимо. Є уран. А також є кваліфіковані кадри в металообробній промисловості. Таким чином у нас є все, окрім збагачення.

Проте, віднедавна Україна є акціонером Міжнародного центру зі збагачення урану в Ангарську, тобто у нас є вільний доступ до збагаченого до енергетичних 5% уранового палива. І це теж наші нереалізовані поки можливості.

Я думаю, що якщо не буде політичних якихось перешкод, то завод буде запущений вчасно. Але якщо втрутяться політичні чинники, чого б дуже не хотілося, будівництво, звичайно, може бути зірване.

- Дякую за бесіду.

Розмовляв Юрій Ходжаян

Від редакції. Диверсифікація постачань палива для українських АЕС викликала широке і безперервне  обговорення як в Україні, так і в Росії. Росіяни лякали "другим Чорнобилем", опоненти захищалися, пояснюючи все необхідністю розкласти нарешті " яйця" у різні кошики.

Експерти і ЗМІ зазначали також, що диверсифікація ядерного палива є своєрідною спробою "натиснути" з боку України, зробленою у відповідь на наміри Твелу припинити постачання. Згадаємо, ЗМІ в грудні 2004 р. з посиланням на тодішнього президента російської компанії " ТВЕЛ" повідомляли, що  у 2005 році компанія може призупинити постачання в Україну палива (ТВЕЛ - монопольний постачальник ядерного палива на усі 15 енергоблоків українських АЕС). Наскільки ефективною виявилася спроба атомного самозахисту - саме зараз і розбираються фахівці-атомники, уряд і експерти.

Тема, пов`язана з безпекою АЕС, має істотний резонанс в українському суспільстві. Напевно багато хто захоче подискутувати з експертом або висловитися на підтримку його тез. Тому УНІАН пропонує усім зацікавленим сторонам "майданчик для дискусії" на нашому сайті.

Довідково. В Енергетичній стратегії України до 2030 року (березень 2006 р.), йдеться про необхідність продовження проекту кваліфікації ядерного палива виробництва "Westinghouse" для українських АЕС з метою диверсифікації його постачань. Згодом Кабмін своїм розпорядженням затвердив План заходів на 2006-2010 рр. Навесні 2007 року НАЕК також підписав контракт з "Westinghouse" на постачання 42 тепловиділяючих збірок (ТВЗ) у 2009 році для продовження проекту кваліфікації. І нарешті, 30 березня 2008 року НАЕК "Енергоатом" і американська компанія "Westinghouse"  підписали контракт на постачання партії ядерного палива для Південно-Української АЕС на період з 2011 по 2015 рік.

УНІАН в Google News