Недашковський не втримався, або Настав час прибрати «чужака»

Кабмін звільнив президента «Енергоатому» Недашковського, причому у зв'язку з «невиконанням умов контракту». В принципі, якщо відкинути формулювання, рішення уряду було прогнозованим. Є в ньому, крім порушення «контракту», і політичне підгрунтя

Кабінет міністрів звільнив президента НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашковського зі скандальним формулюванням – у зв'язку з «невиконанням умов контракту». В принципі, рішення уряду було прогнозованим як мінімум від початку липня. І як максимум – з моменту закінчення президентських виборів-2010. Безумовно, у цьому звільненні, крім порушення «контракту», є й політичне підгрунтя.

Неугодний за приналежністю

Недашковський, якого пов'язують з "оранжевою командою", після приходу до влади Партії регіонів непристойно довго втримувався на посаді керівника такого ласого шматка енергоринку. Припустити, що він втратить своє робоче місце найближчим часом, можна було після квітневих подій в «Енергоатомі». Тоді було звільнено чотирьох із восьми віце-президентів НАЕК. Низка експертів стверджували, що «сім'я» змітає зі шляху ставлеників Давида Жванії і Миколи Мартиненка (які зробили свою справу у протистоянні ПР і «Нашої України»), у яких правляча команда вже не має потреби з огляду на майбутню зміну конфігурації парламенту. Мав до них стосунок і Недашковський. Причому нинішню ситуацію з ним пов'язують і з главою РНБО Андрієм Клюєвим, точніше, з його звільненням з посади першого віце-прем'єра, який займався ПЕК, і, відповідно, втратою впливу на кадрові питання у держкомпаніях. Втім, дізнатися думку нинішнього глави РНБО з цього питання не вдалося, оскільки зараз він перебуває у відпустці.

Так чи інакше, але Недашковський залишився без роботи, хоч і є «атомним довгожителем». Він обіймав посаду голови «Енергоатому» тричі – 2000-2003, 2005-2006 і з 2008 року до серпня 2012-го. З найцікавішими фактами його діяльності протягом цього часу ті, кому це дуже цікаво, можуть ознайомитися, пошукавши інформацію в Інтернеті. Благо, увагу тепер уже колишньому президентові НАЕК приділяли провідні вітчизняні ЗМІ.

Цікавий збіг — рівно десять років тому, у червні 2002 року, Кабмін також звільнив Недашковського з посади президента «Енергоатому». Щоправда, тоді в ухвалі Кабміну причина звільнення не вказувалася (ЗМІ тоді писали, що це була помста за нібито підтримку «Нашої України» на парламентських виборах). Проте тоді Недашковський оскаржив своє звільнення у суді, через рік суд визнав рішення про його звільнення незаконним і безпідставним і постановив відновити Недашковського на посаді. Своєю ухвалою (№ 1340 від 21 серпня 2003 року) Кабмін відновив Недашковського на посаді голови «Енергоатому», а вже наступною ухвалою (№1341) звільнив його «згідно з поданою заявою». Чи спробує Юрій Олександрович і цього разу добиватися справедливості у суді – прогнозувати важко. Сам він на контакт із пресою не виходить і зв'язатися з ним на момент підготовки статті не вдалося. Хоча, як подейкують між собою журналісти, не той зараз час і не та зараз влада, щоб звільнення фактично з "вовчим квитком" можна було оскаржити у суді. Втім, намагатися оскаржити, звичайно, можна, та чи буде це робити сам Недашковський – покаже час.

Та все ж не полишає відчуття недомовленості й абсурду в цьому звільненні. З одного боку, в ухвалі сказано "за порушення контракту", а з іншого – на офіційному сайті "Енергоатому" розміщено дивовижне за своєю суперечливістю повідомлення про представлення в.о. голови компанії. Як мовиться у тексті, міністр вуглепрому Юрій Бойко "...побажав новому керівникові компанії продовжити всі успішно розпочаті справи колишнього президента Юрія Недашковського. Особливо великі сподівання висловив міністр на успішну реалізацію проекту побудови двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Юрій Бойко вручив букети троянд колишньому та новому керівникам компанії" (цитується мовою оригіналу, підкреслено автором - авт.). Висновки від зіставлень можна робити, виходячи з особистої фантазії: з одного боку, нинішня влада "своїх" зі скандальним формулюванням не звільняє, не виносить "на публіку" конфлікти, з іншого – або "порушення умов контракту", або "успішно початі справи", зі ще іншого – присутність на представленні нового керівника його попереднтка, звільненого з нехорошим формулюванням, може означати не тільки дотримання протоколу і пристойності, але й те, що всі про все домовилися. І, наприклад, ніяких судових розглядів не планується. Домисли, домисли... Вони з'являються там, де немає чіткої інформації.

У «мінус» колишньому главі НАЕК іде й те, що він був помічником Віктора Ющенка, за часів його президентства працював заступником міністра палива та енергетики. Характеризували як менеджера високої «якості», який виступав проти «монополізації» енергокомпаній.

Не можна скидати з рахунку й історію з Westinghouse, застосування у нашій країні палива якої підтримував Недашковський. Росію дуже дратує присутність цієї американської компанії в Україні, точніше, експерименти з впровадження її паливних збірок на наших АЕС. Цю атомну сферу Кремль завжди вважав своєю власністю. Саме після інциденту в червні на Південно-Українській АЕС про звільнення Юрія Олександровича заговорили особливо гостро. Тоді в ході планово-примусового ремонту було виявлено формозміну тепловидільних збірок виробництва компанії Westinghouse. За підсумками інциденту з другого і третього енергоблоків АЕС було вивантажено все паливо. Тоді ж головний державний інспектор України з ядерної та радіаційної безпеки Михайло Гашев заборонив подальшу комерційну експлуатацію палива компанії Westinghouse на українських АЕС до з'ясування всіх причин інциденту. Начебто суто технічний момент, але це тільки на перший погляд. На другий, глибший, політики проглядається куди більше. Як відомо, паралельно з процесом впровадження американських збірок «Енергоатом» домовився з «ТВЕЛом» про будівництво в Україні власного заводу з фабрикації ядерного палива. Питання, щоправда, зависло як у фінансовому сенсі слова, так і у строковому. Видається, що всі «перешкоди» на шляху впровадження цього проекту тепер буде знято.

Загалом беручи, цілком зрозуміло й те, що зміна керівництва будь-якої компанії може спричинити цілий ланцюжок змін підрядників, постачальників, партнерів і т.д. і т.п.

Не можна не згадати й про «приватизацію» енергоринку Ринатом Ахметовим, що привнесе у тарифну політику «Енергоатому» обов'язкову «реформу», яка повністю перерозподілить частки приватної і державної монополії на ринку, плюс нововведення законодавства про тендерні закупівлі, що мінімізує роль НАЕК як постачальника.

Подейкують, що особливо розсердився на Недашковського саме глава Міненерго Юрій Бойко, роздратований декількома висновками перевірок КРУ щодо НАЕК. Але це справжнісіньке хронічне захворювання «Енергоатому», яке не можна приписувати до недопрацювань лише Недашковського. Скидається на те, що висновки аудиту з'явилися «дуже до речі» (для зацікавлених у звільненні Недашковського осіб).

Як відзначає член парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки Олександр Гудима, причина звільнення Недашковського – чиста формальність, але вперше застосовується владою. «Недашковського за час його кар'єри стільки разів звільняли різні уряди і різні президенти, навіть дивно, що він так довго пропрацював при Януковичі та Азарові. Я знаю тактику і стратегію «донецьких», тому говорити про те, що Недашковський відігравав якусь важливу роль, не можна. Якщо в кріслі формально сидить людина, то у неї обов'язково є фінансовий директор, надійний, який не дозволяє робити якісь речі без згоди на самому верху», – пояснив Гудима.

На його думку, для влади неприпустимо тримати на такій ключовій посаді людину, до якої немає цілковитої довіри, яка може перешкоджати планам уряду, просто «раніше були політичні домовленості з «Нашою Україною», потім і «Нашої України» не стало. Тепер зобов'язань немає».

Як наголошує Гудима, «Недашковський – не свій. Він був чужаком, який дуже довго протримався у кріслі президента «Енергоатому» через різні компроміси з його боку. Сказати, що Недашковський останній рік був повноцінним керівником, неможливо. Тому уряд вирішив поставити на цю посаду людину перевірену, надійну. Вони повинні були це зробити ще як мінімум рік тому».

Посади тільки для своїх

Тепер «Енергоатом» тимчасово очолюватиме Віссаріон Кім. З 2007 року він був генеральним директором згаданої Південно-Української АЕС. У 2009-му його усунули від виконання обов'язків у зв'язку з проведенням стосовно нього розслідування Службою безпеки України за фактом розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. У НАЕК він не нова людина – з кінця 2004 до грудня 2006 року був віце-президентом, виконавчим директором держкомпанії.

На думку Гудими, «Кім – людина атомна до самих коренів. У нього великий досвід роботи в атомній галузі. Але чи буде він президентом, не знаю».

Ймовірно, призначення Кіма – не на далеку перспективу. Новий головний менеджер НАЕК уже на підході. У кулуарах говорять, що місце президента компанії займе Микита Константинов. Зараз він директор Департаменту стратегічної політики, інвестицій і ядерно-енергетичного комплексу Міненерговугілля, при голові НАЕК Андрієві Деркачі (2006-2007 рр.) обіймав посаду першого віце-президента «Енергоатому». Причому ще у 2007 році він відверто заявив про відданість корпоратизації НАЕК і підприємств, що ввійшли до державного концерну «Укратомпром». На його думку, це спростить залучення інвестицій у розвиток української атомної енергетики. Тоді він аргументував це тим, що із 73 світових компаній, які експлуатують ядерні реактори, тільки три працюють у формі неакціонованих державних підприємств: НАЕК «Енергоатом», концерн «Росатоменерго», а також іранська енергетична компанія «Таванір».

Судячи з таких висловлювань, «прихватизація» найбільшої держкомпанії не за горами.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News