Середа,
23 серпня 2017
Наші спільноти

Європа vs «Газпром»: війна без України, але на її користь

Цього року «газова» війна, яка стала останнім часом звичним явищем, почалася трохи раніше за традиційний термін і поки що без участі України. Вендету "Газпрому" оголосила Європа. У цій ситуації очевидний позитив для Києва

Цього року «газова» війна, яка стала останнім часом звичним явищем, почалася трохи раніше за традиційний термін і поки що без участі України. Вендету "Газпрому" оголосила Європа.

Першою «рукавичку» кинула Єврокомісія. 4 вересня вона почала розслідування стосовно дій російського монополіста за трьома можливими випадками порушення конкуренції на європейському внутрішньому енергоринку. На все про все відводиться 9 місяців, попередніх висновків немає і бути не може до кінця розслідування – така європейська практика. І хоча «Газпром» заявляв, що рішення ЄК – цілковита дурня, проте схвалив реструктуризацію європейських активів. Як би там не було, але оскільки нинішня зима якраз випадає на період розслідування, можливо, Європу та Україну чекає газове затишшя. Та й поводитися «Газпром», скоріш за все, буде обережно.

Брюссель «Газпрому» – краще домовитися...

Нинішнє розслідування щодо «Газпрому» стало логічним продовженням дій Єврокомісії минулого року. Так, у вересні 2011-го антимонопольний орган ЄС провів без попередження перевірки і вилучення документів у пов'язаних із «Газпромом» компаніях у 10 країнах, зокрема Австрії, Чехії, Німеччині та Польщі. Офіційних оцінок за їх результатами немає, відповідно до європейських правил. Але сам факт початку повноцінного розслідування свідчить про те, що у ЄК є для цього достатньо підстав.

Одним із приводів називають звернення Литви. Цього не приховує й литовський прем'єр, який уже 5 вересня підтвердив, що його країна скаржилася на неринкові методи роботи російської газової компанії. «Так склалося, що Литва була однією з країн, які торік звернулися в Генеральний директорат «Конкуренція» Європейської комісії у зв'язку з порушенням принципів чесної та вільної конкуренції у ціновій політиці «Газпрому». Нинішнє розслідування – вкрай доречне і важливе», – заявив Андріус Кубіліус.

Свою зацікавленість у проведенні антимонопольного розслідування підтвердила й Польща вустами міністра державної скарбниці Міколая Будзановського, який нагадав, що з лютого цього року польська газова компанія PGNiG судиться з російським монополістом у Стокгольмському арбітражі щодо ціни на газ за контрактом, підписаним ще в 1996 році. «Це рішення Європейської комісії підтверджує нашу позицію і де-факто підтримує нашу заявку до арбітражного суду. Це, звичайно ж, допоможе нам», – заявив польський міністр в інтерв'ю інформаційному телеканалу TVP, відзначивши, що він сподівається на зниження вартості російського газу в результаті розслідування.

Попри різні припущення про причини розслідування і невдоволення Москви, Європейська комісія стверджує, що не ставить перед собою жодної іншої мети, крім бажання забезпечити реальну конкуренцію на ринку енергоресурсів.

«Це розслідування не спрямоване проти Росії. Воно стосується тільки дій «Газпрому» на ринку ЄС. Як будь-який інший бізнес, що працює на єдиному європейському ринку, «Газпром» повинен дотримуватися європейських антимонопольних правил», – заявив у Брюсселі представник Єврокомісії Антуан Коломбані. За його словами, розслідування торкнеться перш за все поведінки російської газової компанії в Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі та Словаччині. Як відомо, ЕК підозрює «Газпром» у перешкоджанні вільному постачанню газу шляхом розділення ринків, у спробах заблокувати диверсифікації поставок палива, а також у завищенні цін шляхом їх «прив'язки» до вартості нафти.

Віце-президент Європейської комісії, відповідальний за питання конкуренції Йоакін Алмунья також акцентує на браку будь-якої політичної складової у цій справі. «Ми не дивимося на країну походження чи на власників або на те, є компанія державною чи приватною. Що нас цікавить, то це питання, який вплив її діяльність матиме на наш ринок», – наголосив він на прес-конференції у Страсбурзі.

Європейські експерти та політики сходяться на думці, що найкращим виходом для «Газпрому» в нинішній ситуації є пошук компромісного рішення. «Яким би не був результат європейського розслідування, Росія залишиться головним постачальником газу до ЄС. Але, мабуть, «Газпром» має більшу потребу в ЄС, ніж ЄС – у «Газпромі». Російський газовий гігант одержує 75% свого прибутку від продажів у ЄС. І ніякий інший ринок не готовий платити стільки, скільки платить європейський», – заявив УНІАН директор брюссельського центру «ЄС-Росія» Фрейзер Кемерон.

Професор Лондонської школи права Ален Райлі також вважає, що російській компанії варто подумати над тим, як уникнути покарання, яке, у разі результативного розслідування, обернеться серйозними штрафами. «Найкращий підхід для «Газпрому» полягає у пошуку антимонопольного врегулювання в приватному порядку. Компанія може запропонувати кошти, які знизять стурбованість комісії, такі як виплата компенсацій і реформування своєї діяльності. Сильний захист може бути героїчним, але цілком марним. Запитайте Білла Гейтса», – сказав Райлі, натякаючи на проведені раніше Єврокомісією розслідування проти Microsoft, одне з яких закінчилося штрафом у розмірі 1,7 млрд євро.

Політики поділяють думку експертів. Зокрема, Кубіліус заявив: «Хотілося б чекати мудрої реакції від «Газпрому» – не чекати остаточного рішення з можливими штрафами, а змінити свою цінову політику, привівши її у відповідність з вимогами ЄС про чесну конкуренцію».

На користь висловлених експертами і політиками думок свідчить і той факт, що з 1958 року Єврокомісія не програла жодної справи про зловживання домінувальним становищем на ринку в Європейському суді у Люксембурзі.

"Газпром" і Європа: не жити один без одного?..

Останнім часом російський газ зі зручного виду палива перетворився для Європи на джерело маніпуляцій іззовні, а для його постачальників – на потужний економічний і політичний важіль тиску. І прикладів цього дуже багато. Останній – обіцянка знизити ціну на газ для України, щоправда, у разі її приєднання до Митного союзу і повного занурення у «мрію» Путіна – Євразійський союз.

У своїх діях Брюссель керується дуже простим принципом: монополія – погано, ринок повинен діяти на користь споживача, а для цього важлива наявність конкуренції. Справді, якщо антимонопольне законодавство ЄС показало свою ефективність у суперечках з Microsoft, «Інтел» та іншими світовими гігантами, чому воно не мало б працювати стосовно «Газпрому»? У росіян з цього приводу своя думка.

«Чимало європейських компаній на двосторонній основі вибудовують відносини з «Газпромом» і, в принципі, на думку Єврокомісії плювали. Адже тривалий час Путін на Брюссель узагалі ніякої уваги не звертав, а зараз Єврокомісія змушує повернути голову Москви у свій бік, – відзначає генеральний директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов.

Тим часом не можна не відзначити, що без втручання ЄК за останні три роки «Газпром» не раз робив знижки низці європейських компаній, причому чималі.

Мабуть, тому в Росії дії Європи сприймаються як спроба примусити «Газпром» в односторонньому порядку знизити ціни і усунути штрафні зобов'язання за невиконання контракту. Тобто фактично йдеться про скасування так бажаного для монополіста принципу «take or pay» (бери або плати). Поки що Москва не придумала нічого кращого, ніж налякати перенаправленням своїх газових обсягів на інші ринки.

«Європа поки що не може обійтися без російського газу. З іншого боку, «Газпром» цілком і повністю «зав'язаний» на Європі. Інших ринків у нього просто немає», – констатує партнер і аналітик консалтингової компанії «RusEnergy» Михайло Крутихін. За його словами, американський ринок, на який так сподівалися, «закрився», китайського ринку для російського газу не існує.

«А будувати на Далекому Сході нові потужності зі зрідженого газу – надзвичайно дороге задоволення, і цей газ не буде конкурентоспроможним на ринку Тихоокеанського регіону», – упевнений аналітик.

Він вважає, що дії Єврокомісії, а саме – прийнятий недавно закон про узгодження з нею газових контрактів, матиме для «Газпрому» найсуворіші й цілком очевидні наслідки. Причому, можливо, вони зіграють на руку й Україні. «Досі «Газпром» і російське керівництво діяли за принципом «розділяй і володарюй». Тепер так діяти не вдасться», – каже Крутихін.

Він нагадав, що, проштовхуючи «Південний потік», який іде в обхід України, угоди «Газпромом» підписувалися з окремими компаніями і на міждержавному рівні між РФ та країнами-учасницями. Зараз ці угоди є об'єктами пильної уваги Єврокомісії, оскільки вони у низці випадків порушують європейські правила і принцип лібералізації ринку.

Так, уже не раз попереджали Болгарію, що її міжурядова угода з «Газпром» щодо «Південного потоку» суперечить принципам Єврокомісії. Перевірка цих угод може щонайменше поставити під удар проект.

Привіт із Києва: пасивні мріяння про світле майбутнє

Чим можуть обернутися європейсько-російські газові розбірки для України – питання окремої статті. Скидається на те, що Україна як улюблений "хлопчик для биття" "Газпрому" зараз тихенько стоїть осторонь, насолоджується перепочинком і мріє про те, як два "великі дядьки" добряче намнуть один одному боки. І... нам відразу стане добре.

Той-таки Симонов особливо наголошує, що на тлі суперечок Єврокомісії з «Газпромом» зростає цінність транзиту через Україну, але при цьому одночасно зростає відповідальність самої України як транзитера: «Ми розуміємо, що цінність українського транзиту зростає, тому що ми не можемо собі дозволити друге перекриття труби. Якщо ми зараз перекриємо трубу, то про всі спроби домовитися з Брюсселем можна буде забути».

При цьому, на думку Симонова, як газова співпраця, так і газове протистояння з Україною відходять на другий план. «Зараз починається битва гігантів, починається фактично відкрита (газова) війна між Росією та Європою. Зрозуміло, що український транзит дуже важливий, але на тлі розбирань з ЄС суперечки з Україною відходять на другий план», – вважає експерт.

Зараз Європа дуже чітко реалізує установку на те, що російський газ є політично небезпечним. За великим рахунком, відбувається свідоме витіснення Росії з газового ринку, хоча заміни російському газу немає, каже Симонов.

Очевидно, що на тлі таких з’ясовувань стосунків Україна може і навіть повинна привертати увагу до переваги своїх можливостей щодо транспортування енергоносіїв. Тим паче, що їх досі ніхто не спростував, до того ж Європа активно використовує не один десяток років саме українські труби як газовий коридор.

У цій ситуації очевидний ще один позитив для Києва. У світлі загрози антимонопольних розглядів у Європі «Газпром» навряд чи піде на загострення переговорів з Україною, принаймні взимку. І навіть якщо добитися такої бажаної знижки на газ Україні не вдасться, її роль як транзитера вкотре виявиться незаперечною. Можна поторгуватися...

Сергій Воропаєв, Роман Цимбалюк (УНІАН)

Брюссель-Москва

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку