Вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року спричинив наймасштабнішу техногенну катастрофу у світовій історії. Аварія розцінюється як найбільша за всю історію ядерної енергетики як за кількістю потерпілих від її наслідків, так і за економічним збитком. Вона сталася на території СРСР, але з розпадом Союзу головний біль від проблемного об'єкта дістався Україні. Щоправда, жижки трусяться і в сусідніх країн. На відміну від бомбардувань Хіросіми і Нагасакі, аварія на ЧАЕС нагадувала вибух могутньої «брудної бомби» - основним вражаючим фактором стало радіоактивне зараження. Хмара «радіації» - дотепер страшне для українця слово - пройшла над європейською частиною СРСР, Східною Європою і Скандинавією. Приблизно 60% радіоактивних опадів випали на території Білорусі. Близько 200 тис. осіб було евакуйовано із забруднених зон. Ось тільки про загрозу нових викидів з «Укриття», який будували в надзвичайній ситуації похапцем, згадують зрідка - до річниць і міжнародних засідань.
19 квітня 2011 року в Києві відбулася Донорська конференція зі збору коштів на будівництво нового об'єкта «Укриття» на ЧАЕС. Країни-учасниці конференції зобов'язалися надати Україні 550 млн євро на чорнобильські проекти.
У квітні 2012 року над об'єктом «Укриття» на Чорнобильській АЕС розпочали технологічний цикл будівництва арки нового безпечного конфайнмента.
У грудні 2012 року ЄБРР заявив про надання Україні додаткового гранту в сумі 190 млн євро для завершення проектів будівництва нового безпечного конфайнмента об'єкта «Укриття» і сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) на майданчику Чорнобильської АЕС. Цей внесок став останнім у процесі збору необхідних 740 млн євро.
До складу асамблеї донорів Чорнобильського фонду «Укриття» входять 28 країн під управлінням Європейського банку реконструкції та розвитку.
Підйом арки безпечного конфайнмента на Чорнобильській атомній електростанції планується здійснити 15-20 травня 2013 року.
