Провідні економісти, члени Стратегічної групи радників з підтримки реформ при уряді України і представники бізнесу заявляють про глибоку економічну кризу в країні в разі зриву програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом.
Читайте такожГройсман просить депутатів звільнити міністра фінансів Данилюка
Про це йдеться у відкритому листі, який є у розпорядженні УНІАН.
«Вважаємо своїм обов'язком заявити: українська держава стоїть на межі глибокої економічної кризи. У другій половині цього року український уряд має заплатити більш як 3 млрд доларів кредиторам. У наступному році близько 7 млрд. Цих грошей держава не має, і джерела їх отримання поки що відсутні. Невиплата боргу означає катастрофічну девальвацію гривні з неминучим стрімким зубожінням більшості українських громадян», - йдеться в листі.
При цьому в України є три варіанти виплати боргу: продовження співпраці з МВФ, позики у приватних інвесторів або радикальне скорочення видатків бюджету.
«Опція з приватними інвесторами насправді означає лише відкладання проблеми на один рік з подальшим ще більшим затягуванням боргового «зашморгу». Оскільки гроші можна буде позичити не менше ніж під 8% або під всі 10-12%. Радикальне скорочення видатків бюджету - пенсії, зарплати, освіта, медицина, оборона - малоймовірне», - наголошується в листі.
У зв'язку з цим підписанти вважають єдиним варіантом - продовження співробітництва з МВФ.
«Тому залишається подальше співробітництво з МВФ, де річна ставка 3%. Але ця програма не буде продовжена, поки Україна не повернеться на шлях реформ. З МВФ або без, через відсутність боротьби з корупцією ми втрачаємо останній шанс. У нас є тижні (не місяці). Перед тим, як парламент піде на канікули», - йдеться в листі.
Відкритого листа підписали почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, голова академічної ради Київської школи економіки Юрій Городніченко, екс-заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, член правління Transparency International Україна Юлія Клименко, голова Ради Незалежної асоціації банків, старший радник «Альфа Банку» Роман Шпек, генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала, голова правління банку ПУМБ Сергій Черненко, голова Стратегічної групи радників з підтримкиі реформ Іван Міклош, партнер юридичної фірми DLA Piper Маргарита Карпенко, генеральний директор компанії Kasta Андрій Логвин, стратегічний радник почесного президента Київської школи економіки Сергій Гусовський, віце-президент з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал, віце-президент з фінансів Київської школи економіки Наталія Мостепанюк і заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ Павло Кухта.
Як повідомляв УНІАН, нинішня програма України і МВФ обсягом 17,5 млрд дол., з яких Україна отримала 8,7 млрд дол., закінчується навесні 2019 року. У 2018 році Національний банк і Міністерство фінансів розраховують у рамках цієї програми отримати 1,9 млрд дол. Крім того, продовження співпраці з Фондом є умовою надання 1 млрд євро макрофінансової допомоги ЄС, а також дозволить уряду залучати кошти приватних інвесторів на вигідніших умовах. За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, припинення співробітництва з МВФ призведе до необхідності секвестру (скорочення) державного бюджету України в 2018 році на 4 млрд дол.
Для продовження співробітництва з Фондом Верховна Рада має ухвалити закон про створення антикорупційного суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, а уряд - привести ціни на газ до імпортного паритету і забезпечити механізм їх автоматичного регулювання зі зміною цінової кон'юнктури.
Головною умовою МВФ для продовження співробітництва з Україною є створення в країні незалежного антикорупційного суду.
Ключовою претензією міжнародних партнерів і громадських організацій до президентського законопроекту про антикорупційний суд, ухваленого Верховною Радою в першому читанні 1 березня, є обмеження ролі міжнародних експертів у рекомендаційній функції в процесі відбору та призначення суддів. На думку міжнародних партнерів, включаючи МВФ, повноцінна роль міжнародних експертів у призначенні суддів є запорукою незалежності антикорупційного суду і його здатності ефективно виконувати свої функції.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман раніше заявив, що піде у відставку в разі неприйняття Радою закону про створення суду.
За словами спікера Верховної Ради Андрія Парубія, парламент розгляне законопроект про антикорупційний суд у четвер, 7 червня.
Згідно з даними опитування Американської торгової палати, 91% її членів зіткнулися з корупцією в Україні в 2017 році, що відповідає рівню 2014 року.
