Баланс тижня: закінчення коаліціади, ВВП військового часу та приємне від ОПЕК

Країна вже має нового-старого очільника Кабміну та голову Верховної Ради, Яценюк оприлюднив урядовий прогноз падіння економіки України, Росія відмовилась від постачання нам вугілля, а ОПЕК зберегла нинішню квоту на видобуток нафти – такі основні економічні новини минулого тижня.

Топ-подією минулого тижня, без сумніву, стало наближення до свого завершального етапу такого завжди екстремального для нашої країни явища, як створення коаліції. Так, країна дізналась прізвища очільника уряду, звичайно ж, ним став Арсеній Яценюк, та голови Верховної Ради – цю посаду зайняв Володимир Гройсман.

Варто зазначити, що розв’язка з коаліціадою та призначенням урядовців дає добрий сигнал ринкам, оскільки несе в собі певну визначеність. А це для бізнесу - вкрай важливо. Чим швидше запрацює новообраний уряд – тим краще для української економіки. Хоча, звичайно ж, більш важливо, наскільки новий уряд зможе відповісти на ті вкрай складні виклики, які сьогодні стоять перед країною. Виклики і в той же час перспективи, оскільки Україна на даний час має всі шанси не лише подолати існуючи загрози, але й зробити якісний ривок уперед, вийшовши з зони турбулентності та стагнації.

Так вважають і в ЄС. Зокрема, комісар Європейського Союзу з питань розширення і політики сусідства Йоганнес Ган заявив, що новий уряд України повинен якнайшвидше приступити до впровадження необхідних реформ. «І це буде найсильніший позитив, можливий сигнал, що будь-які спроби дестабілізувати Україну є марними", - сказав він.

До речі, збори коаліції вирішили провести голосування за склад Кабміну 2 грудня.

Слід додати, що окремим драйвом в історії з коаліціадою стало оприлюднення інформації про можливість роботи в українському уряді іноземних громадян. Нібито «Блок Петра Порошенка» звернувся до компанії з найму топ-менеджерів, аби та знайшла для України гідних урядовців. Звичайно, це одразу спричинило жвавий дискурс, зокрема, опоненти заявили, що у нас і своїх спеців достатньо. Між тим, вагомі аргументи є як у прихильників, так і противників подібної кадрової політики. Але один плюс даного рішення все ж заперечити дуже важко, а саме – включення до складу уряду людей, чиї прізвища та репутація відомі у світі, може дати потужний позитивний сигнал для міжнародних інвесторів з приводу того, що в Україну, попри її нинішні негаразди, можна і треба інвестувати.

Невтішні статистика та прогноз

На минулому тижні прем’єр-міністр Арсеній Яценюк оприлюднив урядовий прогноз, згідно з яким падіння економіки України за підсумками року становитиме 7%, а дефіцит державного бюджету досягне 4% ВВП.

Основною причиною такого негативу прем’єр вважає військовий конфлікт через російську агресію на сході країни. «Це все одно мінусова економіка, яка мінусується за умови російської агресії, неймовірних бюджетних втрат для утримання Збройних сил, і яка частково просто знищена терористами», - зазначив Яценюк.

В той же час, за його словами, в поточному році у державний бюджет вдалося зібрати на 5% більше доходів, ніж у 2013 році. «І це моя відповідь на питання – чи вдалося нам частково закрити тіньові схеми? Так, вдалося», - сказав глава уряду, додавши, що дефіцит державного бюджету в 4% ВВП є прийнятним для воєнної економіки.

За словами головного економіста Dragon Capital Олени Білан, вплив військового конфлікту на економічну активність виявився менш серйозним, ніж очікувалося. Зокрема,  перемир'я дозволило частково відновити обсяги виробництва на територіях, що межують із зоною конфлікту. Так, у жовтні темпи падіння промислового виробництва в Донецькій і Луганській областях скоротилися до -55% і -80% р/р відповідно, після -60% і -85% у серпні та вересні. Крім того, цього року був зібраний гарний урожай зернових - за останніми оцінками, 62 млн тонн, що практично на рівні минулого року. На думку експерта, на тлі цих факторів, зниження ВВП на 7% за результатами року виглядає цілком реалістично. За її оцінкою, економічна активність в Донецькій і Луганській областях може скоротитися на 25% р/р у цьому році, в той же час падіння ВВП на решті території країни може бути на рівні лише 4-5% р/р. На думку експерта, якщо конфлікт на сході залишиться в поточному «замороженому» стані, українська економіка досягне дна в четвертому кварталі 2014 року – першому кварталі 2015 року.

Згідно з даними Державної служби статистики, оприлюдненими на минулому тижні, підприємства України, за винятком малих підприємств бюджетних установ, у січні-вересні 2014 року отримали 168 мільярдів гривень збитку до оподаткування, в той час як за аналогічний період минулого року - 24,1 мільярда гривень прибутку. Найбільше зростання прибутку - в 4 рази - зафіксоване у фінансовій і страховій діяльності, а також в галузях мистецтва, спорту і відпочинку. Найбільші збитки - більш ніж у 5 разів – продемонстрували підприємства, що працюють в галузях сільського господарства, професійної і наукової діяльності, охорони здоров'я, операцій з нерухомістю. За вказаний період кількість збиткових підприємств зросла на 3,9 п.п. - до 44,2%.

Енергетичні новини

Минулий тиждень був також щедрим і на новини в енергетичній сфері. Так, прем’єр-міністр повідомив, що на сьогодні в українських газосховищах перебуває 15 млрд кубометрів газу. За інформацією Яценюка, всього було закачано 17 млрд кубів, з них 12 млрд за дев’ять місяців цього року, проте 2 млрд вже спожито «у зв’язку з низькими температурами». Прем’єр наголосив, що газова сфера продовжує лишатись «чорною дірою» української економіки. За його інформацією, для забезпечення діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за дев’ять місяців цього року з бюджету було виділено 103 млрд грн. «Тарифи не відповідають ринковій ціні, а за газ треба платити по ринку. Щоб платити за газ по ринку ми з бюджету цього року виділили 103 млрд грн НАК «Нафтогаз України», аби купити газ і покрити різницю в тарифах», - зазначив Яценюк. Він також підкреслив, що Україна не змінить курс на подальшу диверсифікацію. «Ми з нашими партнерами ведемо цю роботу. Ми будемо збільшувати обсяги реверсних поставок газу і будувати нові газопроводи для диверсифікації шляхів поставок газу до України», - сказав Яценюк.

Ще однією важливою новиною минулого тижня стала відмова Росії від постачання вугілля в Україну. Як повідомило Міністерство енергетики та вугільної промисловості, РФ призупинила постачання енергетичного вугілля для потреб теплових електростанцій компаній ДТЕК Ріната Ахметова і «Центренерго». Варто зазначити, що на даний момент Україна відчуває гострий дефіцит енергетичного вугілля для потреб теплових електростанцій через військову агресію Росії на сході країни, де розташовані 80% шахт. На думку експертів, дефіцит вугілля може бути для України не менш загрозливим, чим нестача газу. І радять уряду та населенню вже зараз вдаватись до надзвичайних заходів щодо більш економного енергоспоживання. В той же час, нинішня ситуація дає нам реальні шанси провести модернізацію існуючих потужностей. Було б бажання…

Крім того, на минулому тижні національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і російський виробник палива для атомних станцій «ТВЕЛ» підписали угоду про поставки російського ядерного палива на українські АЕС до кінця 2016 року. Оприлюднив цю новину ніхто інший, як керівник концерну Росатом Сергій Кірієнко, що свідчить про бажання Росатома продемонструвати свою надійність як постачальника палива. Адресовано цей месидж, в першу чергу, східноєвропейським партнерам росіян. Для України ж ця новина не вельми однозначна – в умовах сьогоднішніх міждержавних відносин та тренду на зменшення енергозалежності від північного сусіда. Проте в самому «Енергоатомі» закликають не перебільшувати роль цієї угоди. Як зазначають в компанії, «Енергоатом» працює з російським постачальником палива – ТВЕЛ в рамках довгострокової угоди, підписаної ще у 2010 році, а зараз було підписано лише додаток до неї, в якому уточнюються обсяги та умови постачання палива у 2015 році. Ніякого відходу від планів знизити залежність від постачання ядерного палива з Росії завдяки контракту з американською компанією Westinghouse немає.

«Дякувати» ОПЕК

Ну і наостанок трохи позитиву. Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) на сесії у Відні 27 листопада ухвалила рішення зберегти нинішню квоту на видобуток нафти в 30 мільйонів барелів на день. Так чином, зберігається існуючий нині тренд на зниження світових цін на «чорне золото», адже сьогодні надлишок нафти на світовому ринку становить близько 2 млн барелів на день, на ринку ж самої ОПЕК пропозиція перевищує попит більш, ніж на 1 млн барелів. Як наслідок, фондові індекси і курс валюти нашого північного сусіда – Росії впали слідом за нафтою після рішення ОПЕК. Як то кажуть, дріб’язок, а приємно.

Віталій Неборак (УНІАН)

УНІАН в Google News