Процес реформ в Україні майже зупинився. І це фактично продовження національної традиції. Дані Reuters свідчать, що з 1994 року країна завжди отримувала половину того, що пропонував МВФ під зобов’язання проведення змін. Але робота над реформами зупинялася, щойно показники починали покращуватися.
Про це пише New York Times, підкреслюючи, що у Києва закінчується час для отримання нової порції допомоги в рамках чинної програми на 17,5 мільярдів доларів. Через це з’являється невпевненість у здатності України обслуговувати свій дедалі більший борг. Країна не отримувала грошей від фонду з квітня 2017 року. А темп проведення реформ сповільнився минулого року. Не відомо, чи Київ виконає вимоги МВФ щодо підняття цін на газ і збереження низького дефіциту бюджету, особливо зважаючи на те, що президентські і парламентські вибори не за горами. Хоча український уряд запевняє, що переговори з фондом тривають.
Читайте такожРада фінансової стабільності закликала продовжувати співпрацю з МВФ
«Україна часто починала програму МВФ. Кожного разу вона отримувала кілька траншів на початку, і на тому був кінець, тому що влада не хотіла чи не могла виконувати зобов’язання», - сказав виданню екс-міністр фінансів Олександр Данилюк.
Видання нагадує, що Київ отримав 8,7 мільярдів доларів з 17,5 мільярдної програми фонду. А його боргові зобов’язання досягнуть свого піку якраз в період 2018-2020 року.
Колишній прем’єр-міністр України Юрій Єхануров сказав, що серед українських політичних лідерів зараз багато бізнесменів. І вони ставляться до переговорів з МВФ так само, як і до будь-якої ділової угоди.
«Їм потрібно вижити зараз. Вони не зацікавлені у тому, що станеться завтра чи через два роки. Тому вони погоджуються на зобов’язання, які майже неможливо виконати», - сказав колишній український чиновник.
«Все тому, що бізнесмени звикли вести переговори і вони думають, що зможуть робити це весь час: мовляв, ось, ми не виконали все, що треба, тому ви не дасте нам 2 мільярди, але може ви дасте нам один?» - додав він.
Вперше Україна домовилася з МВФ про програму допомоги в 1994 році. Тоді вона отримала 31,5 мільярд доларів з можливих 73,5 мільярдів. Одні і ті ж проблеми виникають знову і знову. Нинішня програма загрузла через вимоги збільшити ціни на газ для населення, які штучно підтримувалися на низькому рівні з часів СРСР. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман погодився підвищити ціни в 2016 році, але потім зупинився. У 2009 році уряд Юлії Тимошенко теж брав на себе зобов’язання підвищити ціни і за це отримав 3,3 мільярди доларів допомоги. Але в серпні 2009-го підвищення було скасоване через посилання на реакцію профспілок. Її наступник Микола Азаров погодився збільшити ціни на газ на 50% у 2010 році, але потім впродовж двох років відмовлявся це зробити.
Українські чиновники наголошують на досягненнях, зроблених за час роботи над нинішньою програмою допомоги МВФ, зокрема вони вказують на очищення банківського сектору і проведення змін в «Нафтогазі». Голова наглядової ради Нацбанку Богдан Данилишин вказав на те, що цього разу Київ отримав від фонду чотири транші, хоча раніше він розривав програму після двох. Але Нацбанк і бізнес-лідери підкреслюють, що провал програми МВФ зараз матиме негативні наслідки. Зокрема, можна втратити фінансову стабільність, досягти якої було дуже не просто, можна втратити довіру міжнародних банкірів, кредитні рейтинги можуть впасти, а уряду доведеться позичати гроші під вищі проценти.
«Нажаль, майже всі уряди дивляться на позики МВФ як на спосіб «залатати діри» під час фінансових криз, а не як на шанс збудувати інвестиційну впевненість і вивести країну на шлях стабільного економічного зростання. Протилежним прикладом була Туреччина, яка з 2001 до 2011 року повністю виконала кілька програм МВФ і чий ВВП виріс на 75% за цей час», - сказав голова Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський.
