Після восьми років списання боргів, балансування і великих сум фінансової допомоги економіка Греції нарешті готова стати на ноги. Чи, принаймні, те, що від неї лишилося.
Як пише Washington Post, хороші новини в тому, що Греція дійсно збирається завершити свою останню програму фінансової допомоги і їй більше не потрібна підтримка. Але на погані новини вказує МВФ, який наголошує, що попри нижчі процентні ставки і більші періоди сплати, які отримала Греція, у неї досі надто великих борг, надто низьке економічне зростання і надто крихкий приватний сектор. Все це наштовхує на думки, що Афіни не протягнуть без сторонньої допомоги довго.
Читайте такожНімеччина заробила майже 3 мільярди євро на фінансовій допомозі Греції
«І тут ми підходимо до найгіршої новини з усіх: Європа, напевне, святкує цю історію як свій успіх, але Греція стала найбільшим економічним провалом, який міг статися хіба що після війни чи революції», - пише видання.
Якщо не зважати на країни-анклави, такі як Сан-Маріно, економіка лише чотирьох країн світу зростали повільніше, чи точніше скоротилися більше, ніж грецька за останні 10 років. І це Лівія, Ємен, Венесуела і Екваторіальна Гвінея. Сирія не потрапила в цей список лише тому, що у МВФ не було точних цифр щодо її економічної ситуації з дня початку війни. Видання підкреслює, що Лівія і Ємен все десятиліття страждали від громадянських війн, а інші дві країни у списку найменш економічно успішних під керівництвом нафтових диктатур, які стали настільки корумпованими і не компетентними, що обвал цін на нафту став для них сильнішим ударом, ніж мав би бути.
«Навіть Україна, яка була серед тих, кому найбільше дісталося під час економічної кризи в 2009 році і якій доводиться вести війну проти Росії з 2014 року, демонструвала кращі результати за цей час, ніж Греція. Українська економіка скоротилася «лише» на 17,8% з 2008-го, а економіка Греції – на 23,6%», - наголошує видання.
Читайте такожNew York Times: Україна наступає на старі граблі у відносинах з МВФ
Річ у тому, що подібні економічні падіння, з якими мали справу Афіни, зазвичай стають симптомами більш широкого краху держави. І саме тому вони дуже рідко трапляються у заможних країнах. Це стає очевидним, якщо подивитися на пізні історичні оцінки ВВП на душу населення британського економіста Ангуса Меддісона. З 1900 року лише три рази траплялося, щоб економіка європейських країн за 10 років обвалювалася так сильно, як у Греції з 2008 року. І це траплялося після Першої і Другої світових війн, а також після падіння комунізму. Виключеннями у цьому вимірі стали інші війни, приміром, Балканські в 1910-х роках, громадянська війна в Іспанії, грецька громадянська війна і конфлікти в Югославії в 1990-х. Але лише одна країна за століття демонструвала економічне падіння в мирний час – Веймарська німецька республіка.
Видання також нагадує про «Велику депресію» у США, яку теж можна було б порівняти з грецьким економічним спадом. Американські проблеми, пік яких настав у 1933 році, були жорсткішими, ніж у Європі. Європейські країни дуже швидко відмовлялися від свого «золотого стандарту», якщо ситуація продовжувала погіршуватися. Країнам потрібна була дешевша валюта для того, щоб залучити потрібні інвестиції і запустити механызми стимуляції. Це дозволяло швидше вийти з кризи.
У випадку Греції впродовж минулого десятиліття так вчинити не вийшло б, оскільки країна в єврозоні. Тож замість стимуляції вона отримала заходи жорсткої ощадливості. В обмін на фінансову допомогу Афіни зобов’язані працювати з профіцитом бюджету на рівні 2,2% від ВВП на рік до 2060 року. А отже країну чекає де чотири десятиліття жорсткої економії. Тож ні для кого не повинно бути чимось дивним те, що Греція не повернеться до економічних показників 2008 року щонайменше до 2030-го. І саме це Європа сьогодні називає успіхом – економіку, яка скоротилася настільки, що здається знищеною війною.
