Ілюстрація / REUTERS

Агентство Moody's Investors Service знизило рейтинг довгострокових емітентів уряду Туреччини з Ba2 до Ba3.

При цьому Moody's змінило прогноз на негативний, передає РБК.

Moody's відзначило, що ключовим фактором пониження рейтингу стало "продовження послаблення державних інститутів Туреччини і пов'язане з цим зниження передбачуваності турецької політики".

Відео дня

Агентство підкреслило, що зростає занепокоєння з приводу незалежності Центрального банку Туреччини та відсутність чіткого плану щодо усунення "корінних причин" фінансової кризи.

Читайте такожПалії доларів і "почекуни" в обмінниках: журналіст розповів про антидоларову пропаганду в Туреччині

При цьому S&P знизило суверенний кредитний рейтинг з BB - до B+, передає Reuters. Однак прогноз для Туреччини зберігся на стабільному рівні.

"Зниження рейтингу відображає наші очікування, що екстремальна волатильність турецької ліри і, як наслідок, прогнозоване різке коригування платіжного балансу підірве економіку Туреччини. Ми прогнозуємо рецесію в наступному році", - повідомляється в прес-релізі S&P.

Рейтингове агентство також спрогнозувало, що інфляція досягне 22% за наступні чотири місяці.

На думку S&P, незважаючи на підвищені економічні ризики, заходи грошово-кредитних і фіскальних органів Туреччини поки обмежені.

Як повідомляв УНІАН, 10 серпня курс турецької ліри впав до історичного мінімуму по відношенню до долара - на 14%, до показника 6,47 лір за долар, правда після деякого часу турецькій валюті вдалося дещо відіграти свої позиції. Для порівняння: ще в квітні за 1 долар давали 4 турецькі ліри. Слідом за обвалом курсу президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав громадян міняти долари та євро на національну валюту. "Якщо під вашою подушкою є долари, діставайте їх. Якщо є євро, діставайте їх. Негайно несіть їх у банки і конвертуйте в турецьку ліру", - закликав Ердоган.

Коливання національної валюти почалися після погіршення американсько-турецьких відносин. 1 серпня Вашингтон ввів проти глави МВС та міністра юстиції Туреччини санкції. Приводом стала відмова Анкари звільнити арештованого за підозрою у шпигунстві та зв'язках з ісламським проповідником Фетуллахом Гюленом (Туреччина вважає його терористом) американського пастора Ендрю Брансона. Анкара вжила дзеркальних заходів і ввела санкції проти двох міністрів США.

Пізніше до цього додалися заяви президента США Дональда Трампа про збільшення митних тарифів на турецьку сталь і алюміній. Туреччина також підвищила мита на низку американських товарів, серед яких легкові автомобілі, тютюн і алкогольні вироби.