false

Держбюджет-2019: жити будемо, але не всі

Уряд Володимира Гройсмана доклав усіх зусиль, аби внести до парламенту проект Держбюджету на 2019 рік не 31 грудня, а в вересні, як того і вимагає закон і як мало кому з прем'єрів це зазвичай вдається.

false

Аналіз документа вже дозволяє сказати, що він не тільки збалансований, але й цілком реалістичний. Але він залишиться таким лише за умови, що більше ніхто не спробує задовольнити через бюджет свої «забаганки». А «забаганок» цих досить багато, але дві з них мають таку руйнівну силу, що не тільки «підірвуть» бюджет, чим зіпсують життя Мінфіну, а й поховають під своїми уламками цілі галузі. Та й сам уряд знову намагається увійти в ту саму річку - в приватизацію.

Більше доходів, більша інфляція

Відповідно до представленого проекту Держбюджету на майбутній рік, уряд прогнозує 3-відсоткове зростання ВВП. Це не песимістичний і аж ніяк не оптимістичний сценарій, він просто реальний. А найголовніша його перевага в тому, що динаміка ВВП України позитивна, незважаючи на всі обставини, включаючи війну.

Правда, не дуже переконливо виглядає прогноз інфляції, який чомусь виявився краще, ніж в поточному році - 7,4% (зараз - 9,9%). Літнє падіння курсу гривні до долара навпаки підштовхнуло інфляцію, а якщо врахувати, що сам Кабмін закладає в майбутній бюджет курс 29,4 гривень за долар (близько 28 зараз), то стає ще менш зрозумілим, чому інфляція має знизитися.

Додамо до цього й те, що, як планує уряд, прожитковий мінімум з 1 січня 2019 року зросте до 1853 гривні, з літа до 1936 гривень і з грудня до 2027 гривень. Підніметься і мінімальна зарплатня, яка з січня сягне 3723 гривень, а потім - 4173.

Все це не що і інше, як передумови для зростання цін.

З іншого боку, такий оптимістичний прогноз щодо інфляції дозволив розрахувати майбутні надходження в бюджет якраз за помірно-реалістичним сценарієм. І вийшло, що надходження зведеного бюджету - тобто бюджетів всіх рівнів разом

узятих - виростуть на 130 млрд і складуть 1,3 трлн гривень. Це абсолютний рекорд України за всі роки незалежності, навіть якщо врахувати, що гривня сьогодні - це не та гривня, яку дехто пам'ятає в 1996 році, вона навіть не та, що була до війни.

Доходи, власне, самого Держбюджету складуть 1,008 трлн гривень, а витрати - 1,094 трлн гривень. Ніхто і не розраховував на те, що бюджет буде профіцитним. Не з такими боргами.

За рахунок чого уряд планує збільшити доходи бюджету майже на 10% при 3-відсотковому зростанні ВВП? І відповідь, як завжди, проста: за рахунок зростання податкових надходжень, які з трильйона всіх доходів складають майже 90% або 849 млрд гривень.

Ще років п'ять тому сказали б, що уряд збирається нас «дерти». Але, по-перше, це ще не «дерти» - бувало й гірше, а, по-друге, якщо хтось і буде нас «дерти», так це народні депутати і президент. Перші будуть робити це жорстко, а Петро Порошенко - м'яко, тому що у нього попереду останні президентські вибори у житті.

false

Податок на виведений капітал: кому порятунок, кому смерть

Отже, уряд вважає, що в 2019 році найбільше грошей буде отримано від податків на доходи і прибуток. У проекті Держбюджету зазначено, що ці збори збільшаться на 25 млрд і сягнуть 93 млрд гривень. Там же сказано, що доходи фізосіб збільшаться на 15 млрд гривень і складуть в результаті 106 млрд гривень. Це абсолютно реалістичний сценарій, оскільки вже зараз багато місцевих бюджетів відзначаються зростанням зборів саме по податку з доходів фізосіб.

І ось тут ми повинні згадати про «бомбу», яку заклала прогресивна громадськість і яку готовий активувати Петро Порошенко особисто, аби завоювати симпатії цієї громадськості. Йдеться, як можна було здогадатися, про податок на виведений капітал. Відповідний проект закону вже лежить в Раді.

Податок на виведений капітал як заміна податку на прибуток викликає масу питань, а суперечки навколо нього дають мало відповідей. І головне питання полягає в тому, скільки втратить бюджет від цієї заміни в перший рік і чи є у нього шанси давати до бюджету більше грошей, ніж податок, до якого всі звикли, у найближчому майбутньому?

Ці суперечки нагадують вже набридлі розмови про заміну ПДВ податком з продажів. Розрахунків, які доводять, що податок з продажів дасть грошей не менше, ніж ПДВ, - багато, і кожен дуже переконливий. Але потім до зали заходить міністр фінансів і каже, що спочатку треба навчитися збирати податок з продажів, а потім вже щось малювати на папері. Всі відразу замовкають, бо розуміють просту річ - ПДВ вже зрозуміло як зібрати, і це працює. Як збирати податок з продажів, не знає ніхто.

З податком на виведений капітал відбувається щось схоже: одні вважають, що бюджет не тільки не постраждає, а навіть виграє та при тому відразу ж. Інші кажуть, що виграє не бюджет, а платники, а це різні речі. Треті прогнозують падіння податкових зборів на 50 млрд грн в перший же рік. Особисто Гройман нарахував втрати на рівні 40 мільярдів. І він, схоже, буде першим, хто скаже президентові своє рішуче «ні».

На тлі трильйона ці цифри не такі вже й страшні, але вони співвідносяться з грошима, які дає бюджету одна тютюнова промисловість. Хто хоче втратити «табачку»? Ніхто не хоче. Але вона тут «спливла» не заради красного слівця.

false

Львів нервово курить

Коли в 2017 році уряд і парламент погодилися затвердити план поетапного зростання акцизів на тютюнові вироби до 2024 року, передбачалося, що більше ніхто не буде намагатися «потрусити» тютюнову промисловість напередодні прийняття нового бюджету тільки тому що знову їсти хочеться і тому що гріх не «дерти» торговців гріхом. Але ні - спроби порушити цей договір не тільки не припинилися, а й почастішали і посилилися.

Почнемо з того, що нерви тютюнникам псують активісти, які працюють на гроші американського мільярдера Майкла Блумберга. Активісти не тільки постять в Фейсбуці заклики не палити і вести здоровий спосіб життя, а й досить активно (хоч і безуспішно) лобіюють законодавство, яке здатне вплинути на скорочення виробництва і продажу легальної продукції.

Зокрема, пролобійованим ними проектом закону 2820 вони вимагають змінити маркування сигаретних пачок - збільшити відразливі ілюстрації, заборонити виробництво пачок зі скошеними гранями і так далі, - що серйозно вдарить по експортним можливостям вітчизняної промисловості, адже в більшості країн світу, куди йде український експорт, пачки зі скошеними краями не заборонені.

А проектом 4030а активісти пропонують заборонити викладку сигарет в місцях продажу, щоб їх ніхто не бачив. Тобто місце продажу є, але товар там показувати не можна.

Перший проект все ще припадає пилом в комітетах. Інший несподівано після двох років забуття потрапив на розгляд в першому читанні вже на поточній сесії Верховної Ради. Активісти настільки сильно притиснули до стіни спікера Ради Андрій Парубія і голову податкового комітету Ніну Южаніну, що ті погодилися подивитися, що ж з цього вийде. Не будемо зупинятися зараз на сумнівності пропонованих активістами заходів з точки зору медицини, зосередимося на грошах. І ось що вийде.

Сама Южаніна вже висловлювалася з приводу проекта 4030а - неякісний, безглуздий і загрожує катастрофічними втратами. Але щоб її та Парубія не звинуватили в підіграванні тютюновому лобі, вони готові подискутувати на тему тютюну в сесійній залі. І це обіцяє бути цікавим видовищем.

Як заявив Юрій Бондарєв, голова громадського союзу «Національна організація роздрібної торгівлі» (НОРТ), в разі успіху активістів країні слід готуватися до закриття по всій Україні як мінімум третини всіх торгових точок, де продаються сигарети. А оскільки там продаються не лише сигарети, слід очікувати скорочення продажів більш широко спектру продукції. Більшою мірою це стосується дрібних магазинчиків та кіосків, але постраждають і торгові мережі, і, знову ж таки, суміжні бізнеси (виробники іншої продукції, транспортники).

Якщо прогнози закриття ресторанів після заборони в них курити були відвертим лукавством (час показав, що це було неправдою), то заборона на викладку товару – це те саме, що заборонити його продаж. Цього разу роботи і доходу позбудуться сотні тисяч людей і членів їх сімей. І, як неважко здогадатися, вони більше не будуть платити ані податок на прибуток, ані на виведений капітал, ані ЄСВ, ані навіть простий єдиний податок. Тобто нічого не платитимуть, бо ні з чого. Іншими словами, нікотин нам більше буде не страшний - нас вб'є голод, що, безсумнівно, більш корисно для здоров'я. А потім і вся тютюнова промисловість автоматично

скоротить продаж і виробництво і теж припинить платити податки в тих самих обсягах, що й зараз. Втім, не вся «табачка» загине - дехто виживе і навіть погладшає.

Напередодні внесення проекту Держбюджету в Раду ціла плеяда народних депутатів зі Львова та області подали аж 13 нових проектів законів, які так чи інакше теж здатні перекроїти галузь, яка несе золоті яйця. Чим викликаний такий трудовий порив серед земляків?

9056, 9057, 9058, 9059, 9060, 9065, 9073 - це номери деяких проектів законів, якими львів'яни забомбили Верховну Раду немов по команді. Чимось нагадує номери паспортів співробітників ФСБ, які оптом вилітають до британського Солсбері подивитися на красу місцевого собору. І всі проекти як один - з болем про здоров'я нації.

Один проект закону підвищує адвалорну ставку акцизу з 12 до 16%, і при цьому пускає в смітник вже прийняті закони про поетапне підвищення акцизів до 2024 року. Це рівнозначно розриву всіх договорів про ненапад, і Гройсману доведеться якось розтягувати депутатів і виробників по кутах.

Прем'єр-міністр опиниться у ще більш складному становищі, тому що зовсім недавно він особисто оголосив хрестовий похід проти контрабанди сигарет з України. Але іронія в тому, що зростання акцизів (та ще й таке раптове і істотне) дає залізобетонну гарантію того, що контрабанда не тільки не загине, а й розквітне буйним цвітом. І контрафакт теж.

Інший проект львів'ян містить заборону на виробництво сигарет з вмістом амонію і сечовини. Але проблема в тому, що ці дві речовини входять до складу тютюну. Тобто автори документа, самі того не підозрюючи, фактично забороняють виробництво тютюнових виробів як таке. Це все одно що заборонити робити шоколад з какао. Тоді з чого ж його робити? І, за оцінками експертів, через три місяці, коли закінчаться всі складські запаси сигарет, більше їх ніхто і ніколи не побачить. Але не цього депутати хотіли насправді.

Якщо у випадку з амонієм і сечовиною ми маємо справу з простою людською дурістю, то у випадку з ростом акцизів - з погано прихованою спробою дати конкурентні переваги Львівської тютюнової фабриці, єдиною в країні з дешевими сигаретами і нескінченними скандалами, пов'язаними зі спробами уникнути сплати акцизних зборів. Тобто логіка законодавчих спамерів, які всі як один чисто випадково живуть у Львові, полягає в тому, що той, хто не платить податки, той і не страждає від зростання їх ставок.

Тютюнова галузь за останні роки вже досить густо обставлена червоними прапорцями: заборонені реклама, спонсорство, куріння в кафе і ресторанах і так далі. Виробники горілки теж обставлені заборонами, але їхня продукція не тільки виставляється на полицях, а й в обхід заборони відкрито рекламується на радіо цілодобово. У жодного активіста з приводу горілки не здригнувся жоден мускул на обличчі. Депутати зберігають мовчання. Виробники теж не бунтують. Мабуть, всі вміють домовитися. З тютюном - ніяк.

false

Улюблені граблі

Тепер всю цю картину слід накласти на той факт, що уряд в 2019 році зобов'язаний виплатити за своїми боргами 272,2 млрд гривень. Як він планує повернути ці гроші без надходжень від податку на прибуток і без ключової галузі, що входить в ТОП-5 платників податків всієї країни?

Втім, саме уряд змушений був знову поставити себе в ще більш складне становище. Зокрема, вже вкотре заклав у бюджет великі надходження від приватизації - 17 млрд гривень (раніше було 21 млрд). І вже котрий рік поспіль Фонду держмайна вдається назбирати лише пару десятків мільйонів. І ніщо не вказує на те, що в 2019 році у приватизації щось зміниться.

Уряд одного разу спробував навести порядок у ФДМ, змусивши піти у відставку Ігоря Білоуса, який прийшов до Фонду після Майдану з бізнесу. Гройсман звинуватив чиновника у зриві приватизації Одеського припортового заводу. Але справа була не в конкретному керівникові Фонду, а у відсутності домовленості між владою і олігархами за ціною та імені нового власника ОПЗ.

Можна посадити у крісло голови ФДМ будь кого, результат буде тим самим, тому що центр прийняття рішень знаходиться не тут. Згадати, що ж такого значного і задорого було продано у 2018 році, складно, тому що і згадувати нічого.

А поки в бюджети буде з року в рік зіяти діра від приватизації, лише погіршуючи становище з дефіцитом Держбюджету.

Ось чому уряду часто вдається написати хороший бюджет, але рідко вдається його виконати повністю. Спроби змінити податкову систему, підняти ставки акцизів напередодні нового бюджетного року, а також планування доходів без зрозумілих джерел завжди можуть мати серйозні наслідки для економіки країни. Але ми все одно будемо жити. Хоча і не всі.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter