Рішення про арешт акцій російських банків є цілком обґрунтованим / фото УНІАН

Рішення Київського апеляційного суду про скасування арешту акції Промінвестбанку, що належить російським державним "Внєшекономбанком", є дуже спірним і суперечить рішенням Гаазького арбітражу та Нью-йоркської конвенції, підписантом якої є Україна.

Читайте такожСуд скасував арешт акцій Промінвестбанку в рамках "кримського" покличу екс-глави ПриватБанку і ще 18 компаній

Про це заявив адвокат, керуючий партнер АО "Suprema Lex" Віктор Мороз, коментуючи вердикт судді Київського апеляційного суду Олени Лапчевской, яка 22 листопада скасувала арешт акції Промінвестбанку.

Відео дня

"Арешт на акції російських банків було накладено виходячи з рішення міжнародного суду (Гаазький арбітраж) у рамках положень Нью-йоркської конвенції, що регламентує виконання рішень міжнародних арбітражів в конкретних державах. Україна є підписантом вищевказаної Конвенції і має виконувати її вимоги. У свою чергу, положення даної Конвенції дозволяють арештувати майно боржника на території держав інших країн, а акції російських банків належать державі РФ. Відповідно, на акції російських банків у порядку, передбаченому Нью-йоркською конвенцією цілком міг бути накладений арешт", - заявив Віктор Мороз, додавши, що реалізація положень Конвенції в Україні регламентована Цивільним процесуальним кодексом України, який наказує стягувачу отримати ухвалу суду апеляційної інстанції про визнання рішення міжнародного арбітражного суду підлягає виконанню на території України, що фактично і було зроблено групою "Приват", і після цього в рамках Закону України "Про виконавче провадження" здійснювати виконання даного рішення.

"Таким чином, на мій погляд, рішення про арешт акцій російських банків є цілком обґрунтованим", - резюмував керуючий партнер "Suprema Lex".

Віктор Мороз також підкреслив, що доводи колегії суддів Київського апеляційного суду, покладені в основу рішення про скасування арешту акцій Промінвестбанку є дуже спірними і не враховують природи даного арешту, що цілком може стати причиною скасування даного рішення Верховним Судом.

"Проте, якщо рішення Київського апеляційного суду про скасування арешту акцій Промінвестбанку не вдасться оскаржити у Верховному Суді, в українських інвесторів, дійсно, можуть виникнути труднощі з отриманням компенсації від РФ за втрачені активи в окупованому Криму", - зазначив адвокат.

Як повідомляв УНІАН, 22 листопада суддя Київського апеляційного суду Олена Лапчевська скасувала арешт акцій Промінвестбанку, що належить російському державному Внєшекономбанку, головою наглядової ради якого є прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв.

У рішенні суддя вказала, що відповідачем в рішенні суду вказано не Промінвестбанк, а Російська федерація в особі міністерства юстиції.

Апеляційний суд Києва 5 вересня вирішив накласти арешт на акції українських "дочок" російських банків за участю держави: ВТБ, Промінвестбанку та Сбербанку. Це визначення було прийняте у зв'язку із заявою про забезпечення позову екс-голови правління Приватбанку Олександра Дубілета і ще 17 компаній, які мали активи в Криму, про визнання та виконання рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі від 2 травня про стягнення з Росії компенсації за нерухоме майно.

Зазначене вище розгляд в Гаазі було ініційовано українськими бізнесменами проти РФ 19 червня 2015 року на підставі угоди між урядами РФ і України від 27 листопада 1998 року про захист інвестицій російсько-українського двостороннього інвестдоговору (ДІД) та відповідно до регламенту Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL).

Позивачі стверджували, що росія порушила свої зобов'язання шляхом прийняття з серпня 2014 року заходів, які перешкоджали їх інвестицій в знаходяться в Криму об'єкти нерухомості і в кінцевому рахунку призвели до експропріації цих інвестицій.

Згідно з матеріалами справи, Гаазький арбітраж присудив позивачам сумарно близько $130,5 млн компенсації за нерухомість та $9,2 млн компенсації витрат на судовий процес, а також відсотки на зазначені суми за ставкою 12-міс. LIBOR+1% складних відсотків щорічно.