Гендиректор СЕТАМ Віктор Вишньов: Ми продавали чималу купу овечої шерсті, колишню церкву, будівлю синагоги. Продавали гроби, кусок бруківки, якою жбурнули в поліцейського, шкарпетки б/у

В інтерв’ю УНІАН генеральний директор державного підприємства «СЕТАМ» Віктор Вишньов розповів про долю арештованих активів, зокрема, російський «Боїнг» та корабель НОРД, навів приклади проблем з конфіскатом та неадекватності деяких боржників, окреслив переваги продажу та оренди землі через електронні торги, а також пояснив принцип співпраці СЕТАМ з АРМА.

У СЕТАМ достатньо широкі можливості для роботи – продаж арештованого майна, продаж конфіскату з митниці, добровільний продаж тощо. Який із напрямків вважаєте найбільш успішним?

На сьогодні на нас покладено обов’язок реалізації майна, арештованого органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями. Це основний наш профіль і він дійсно успішний. Ми показали, що це може бути чесно, відкрито та ефективно. Тому до нас і прийшли вже приватні замовники. Відповідно, якщо говорити про найбільшу перемогу підприємства, на мою думку, це добровільний продаж.

Банки приходять до нас з великими активами, отриманими в результаті стягнення заборгованості, на добровільний продаж. Для банкірів немає нічого гіршого, ніж отримати актив – ним треба управляти, платити податки, утримувати, тобто нести витрати. Наші електроні торги дозволяють їм не лише позбутися цих збитків, але й отримати дохід з продажу майна. Лише за минулий рік ми продали активів звичайних комерційних банків більше, ніж на півмільярда гривень – цим можна пишатися. Наприклад, за 170 мільйонів гривень продали цегельний завод у Київській області, який був на балансі у Чеського експортного банку (вони не тривалий час перебували на ринку України).

Тобто добровільно передавати активи на електронні торги можуть не тільки українські установи?

Взагалі у торгах можуть брати участь нерезиденти – купувати активи чи виставляти свої. Декілька разів ми навіть виставляли на продаж активи, які знаходяться в Чехії, Грузії. На жаль, торги не були успішними, бо на українському ринку зараз не такий високий попит на активи за кордоном. Але для популяризації сайту це теж непогано.

Чи часто завдяки механізму добровільного продажу намагаються продати непотріб?

Буває. Деякий час ми співпрацювали з «Укренерго» та продавали їхній брухт. Так само співпрацюємо з «Київводоканалом» – реалізуємо їхній неліквід (брухт, іржаві труби, відпрацьоване технічне мастило). Продажі досить вдалі. Коли востаннє продавали їхній металобрухт, в процесі торгів він виріс у вартості на триста відсотків.

Якщо казати про непотріб, то ми продавали повалений бронзовий пам'ятник Леніну у Черкаській області. Теж непогано продали – десять відсотків підйом ціни. Можливо, хтось купив для перепродажу за кордон, бо сьогодні різноманітні витвори мистецтва періоду соцреалізму (не обов’язково радянської тематики) непогано цінуються на заході.

Гендиректор СЕТАМ розповів про найдивніші речі, які доводилося продавати / фото УНІАН

Поговорімо про продаж арештованих активів. Що продаєте найбільше?  Скільки отримано прибутку завдяки продажу арештованих активів загалом за роки роботи СЕТАМ?

Нерухомість, автівки, електроніка. СЕТАМ функціонує з 2014 року і загальна сума продажів активів складає десь біля восьми мільярдів гривень. З них близько семидесяти відсотків – це арештовані активи. Відповідно, десь п'ять з половиною - шість мільярдів отримано завдяки їх продажу.

Враховуючи звичайний перебіг торгів, в яких мова йде про арештоване майно, чи не відлякує потенційних учасників торгів статус «арештований»? Чи можна сказати, що інтерес до торгів менший?

Не можу такого сказати. Арештоване майно – це не такі аж великі ризики. Так, треба проаналізувати, які арешти накладено, в чому були нюанси. Якщо просто іпотеку не виплатили, звичайний борг – ніяких питань. Купуєте актив, за результатами торгів арешти знімаються державними виконавцями або приватними виконавцями, отримуєте «чистий актив». 

Рухоме арештоване майно, наприклад, автівку, можна на третіх торгах за півціни купити. Нерухомість на третіх торгах – мінус тридцять відсотків від початкової ціни на перших торгах. Але часто бувають випадки, коли всі чекають уцінки, але вже на других-третіх торгах виникає шалений попит, ціна починає перевищувати початкову.

Гендиректо СЕТАМ Вишньов розповів про продаж арештованого російського "Боїнга" / фото УНІАН

Поговорімо про нещодавно проданий за 18 млн гривень російський арештований «Боїнг». Я пам’ятаю, що попередні торги за цим активом були припинені, бо авіакомпанія в суді намагалася оскаржити продаж. 

Торги можуть бути, в принципі, припинені, тільки за умови двох підстав. Або рішення суду або постанова виконавця (державного або приватного). До речі, на сьогодні по «Боїнгу» торги знову зупинили через ухвалу якогось Київського районного суду. Тобто, авіакомпанія знову намагається затягнути справу, але, думаю, все буде нормально, і переможець торгів буде чекати. 

Ви не розголошуєте інформацію про учасників торгів. Але можливо, можете натякнути, хто все-таки придбав літак? Чому думаєте, що переможець «буде чекати»? Це взагалі українська компанія?

Це компанія, яка спеціалізується на авіасполученнях. Думаю, що їм цікавий такий актив за дану ціну (вважаю її нижче ринкової). В «Боїнгу» гарний стан, чому б не купити? Плюс, купуючи такі активи, клієнти аналізують та розуміють потенційні ризики. Не можу сказати більше, але це українська компанія не з «топових». 

А яка історія з виставленим на продаж кораблем НОРД? Минулі торги не відбулися. 

Це якраз арештоване майно в рамках кримінального провадження. Це майно нам передало на продаж АРМА. Оскільки минулі торги не відбулися, відповідно до правил реалізації, ми маємо отримати нову оцінку активу від оцінщика та АРМА прийме рішення щодо перевиставлення на торги. 

Проблема з кораблем, скоріше, полягає в ситуації навколо Азовського моря. Зважаючи на конфлікт з країною-агресором, велике запитання, яким чином далі використовувати НОРД? Якщо він вийде в Азовське море, є потенційний ризик, що його буде захоплено. Якщо хтось вирішить його використовувати в Чорному морі – це логістичні витрати.

Скільки конфіскату з митниці було реалізовано через СЕТАМ за минулий рік? 

Складно сказати, бо це входить в категорію арештованого майна, і ми не виділяємо в окрему категорію. Торгуємо за тими ж правилами. Але можу сказати, що з митницею є ряд проблем. По-перше, високі ціни на такі активи. Наприклад, на автівки, конфісковані за порушення митних правил, нараховуються якісь космічні митні платежі. Згідно з механізмом оцінки, ми не можемо оцінити майно нижче, ніж митні платежі. Але навіть за вартість митних платежів таку автівку купити насправді не вигідно.

Плюс, передається багато автівок, які не відповідають стандартам Євро-5, відповідно, їх взагалі не можна поставити на облік. Такі автівки можуть використовуватися, фактично, на запчастини. Якщо, звісно, ціна підійде, зважаючи на митні платежі. 

Також є багато питань стосовно часу перебування товарів на складах митниць. За цей період конфісковані товари стають нецікаві ринку. Ба більше, навіть коли майно передається в стислі терміни, воно все одно втрачає в ціні. Простий приклад: заарештували телефон «з яблучком» – найновіша модель, яка коштує тисячу доларів. Але поки пройшли бюрократичні процедури, поки передали телефон нам, а ми проведемо торги – він уже не найновіший. За декілька місяців телефон втратив у ціні, але оцінка стоїть первинна. Непогано, якщо на других чи третіх торгах після оцінки такі конфісковані речі вдасться продати. Але часто не вдається. Тоді вони переходять в інший формат – безоплатна передача – це добра справа, але вже інша історія.

Вишньов розповів про проблеми з продажом арештованого судна "Норд" / фото УНІАН

Щодо безоплатної передачі конфіскованого майна, розкажіть, по-перше, яке майно вважаєтеся нереалізованим? Хто вирішує, що майно можна передавати певним установам, відповідно до постанови Кабміну?

Безоплатна передача стосується конфіскованого в дохід держави нереалізованого майна. Як правило, це митний конфіскат або конфіскат в межах кримінальних проваджень. Якщо він тричі не продався, то комісія, яка складається з представників державної виконавчої служби, фіскальної служби, органів місцевого самоврядування, громадські організації можуть бути залучені, визначає, що з цим майном робити. Є декілька варіантів. Воно може бути утилізоване, розукомплектоване для продажу по агрегатно або передане на безоплатну передачу. Як правило, вирішують передати на безоплатну передачу.

Ми отримуємо повідомлення з переліком активів, які передаються. Розміщуємо даний перелік у себе на сайті, і протягом тридцяти днів відповідні установи, які мають на це право, можуть подавати заявки на отримання цього майна. Що це за установи? – Військові частини, центральні органи виконавчої влади, установи пенітенціарної служби, соціальні, медичні, дитячі будинки, зокрема, сімейного типу. Ми весь цей час зберігаємо майно, а потім комісія вирішує, кому передавати. 

Як правило, у своїй заявці установи обґрунтовують, чому варто передати майно саме їм. Автівки, наприклад, переважно передаються військовим на схід. За 2018 рік передали вісімдесят чотири автомобілі на 21 мільйон гривень. Дитячим будинкам також передають автівки, конфісковані дитячі речі, побутові прилади.

Найближчим часом якісь передачі плануються?

Це постійний процес. Якесь майно не продається, ми про це інформуємо, відбуваються засідання комісій, передачі, розгляд нових активів. Днями в Херсонській області передавали Нацгвардії запчастини. Позаминулого тижня міністр юстиції передавав ключі від конфіскованої квартири в Полтавській області бійцю, який був в АТО. Квартири, на жаль, не так часто потрапляють на безоплатну передачу. Як правило, вони в віддалених районах або селах. Але все-таки це житло. Дуже часто або військові отримують, або – соцзахист. А далі вирішують, кому віддати.

Якщо певна установа хоче щось отримати, варто слідкувати за оголошеннями. Якщо ви перебуваєте, наприклад, в Одеській області, це не означає, що можете подавати заявку на майно тільки там. Ні. Подавати заявку на безоплатну передачу можна будь-де.

За 2018 рік на військовим на Донбасс передали вісімдесят чотири автомобілі на 21 мільйон гривень, зазначив гендиректор СЕТАМ / фото УНІАН

Повертаючись до арештованого майна. Розкажіть про продаж арештованих земельних ділянок. Переважно про які ділянки йде мова – це майно корупціонерів чи злісних неплатників аліментів? 

Зауважу взагалі стосовно продажу заарештованих активів корупціонерів – це продаються активи, які виставляє Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). А вони продають активи, коли є розуміння, що управління не буде ефективним. Земельних ділянок корупціонерів ще не було.

Взагалі щодо продажу на електронних торгах арештованих земель, то це можуть бути абсолютно різні землі. І банальні шість соток, які знаходяться у власності приватних осіб. І навіть землі сільськогосподарського призначення, на які не накладено мораторій. Якщо, наприклад, у юридичних осіб є земля і є заборгованість, то земля виставляється на продаж.

А взагалі чи є сьогодні попит на землю? На купівлю чи оренду?

Попит на землю є. І на купівлю, і на оренду. Спільно з Держгеокадастром ми запустили окремий сайт land.setam.net.ua. Це наш проект OpenMarketLand – відкритий ринок землі стосовно реалізації прав оренди на землю з використанням технології  Blockchain. На сьогодні результати дуже непогані. Відбулося понад триста аукціонів з чималим зростанням – при початковій вартості десь близько десяти мільйонів ми отримали тридцять два мільйони. Це 32 мільйони гривень, які щороку будуть надходити до місцевих бюджетів. Це ті кошти, які будуть використовувати органи місцевого самоврядування, новостворені ОТГ.

Наразі Держгеокадастр передав вже понад півтора мільйона гектарів у розпорядження ОТГ і буде далі продовжувати віддавати їм державні землі в комунальну власність. А ОТГ, сподіваємося, зможуть скористатися перевагами нашого аукціону, щоб отримати хорошу орендну плату за землю. Щоб це не були угоди з одним місцевим фермером або з агрохолдингом, який контролює всі землі. А щоб була нормальна конкуренція та справедлива ціна на торгах.

У нас були земельні ділянки, права на оренду яких продавалися вище, ніж нормативно-грошова оцінка. Тобто, держава за оренду отримає більше, ніж вона оцінює продаж цієї ділянки.

Хто може виставляти землю на торги за право на оренду землі, а хто  – брати в них участь? Чи можуть, наприклад, селяни виставляти таким чином свої городи? 

З боку замовників це може робити Держгеокадастр, тобто виставити державні землі. ОТГ, органи місцевого самоврядування можуть запропонувати комунальні землі. Так, це можуть бути і звичайні власники земель. Вони так само можуть звертатися до нас по добровільній реалізації, підписати договір, виставити свої земельні ділянки.

Що стосується клієнтів, учасників торгів –  це може бути будь-хто. Фізичні особи, дрібні, середні, місцеві чи немісцеві фермери. Це можуть бути великі агрохолдинги, які торгують по всій країні. Тобто, купувати може будь-хто, ми тут зняли бар'єр.  Бо до цього це були публічні аукціони з молотком. Мінусом таких аукціонів є локальність (доводиться декілька разів їздити обласний центр для участі у торгах), величезні логістичні витрати. Держгеокадастр провів величезну роботу, вивівши всю реалізацію прав оренди через електронні аукціони.

Вишньов заявив, що за рік СЕТАМ реалізувало майна на 2,7 мільярда гривень / фото УНІАН

Що треба знати селянину, який хоче виставити свій город для оренди? З чого почати?

Подзвонити до нас в центральний офіс або у філію (в кожній області є відповідна філія). У нас є шаблони договорів по добровільному продажу, а механізм добровільного продажу права на оренду нічим не відрізняється. Треба підписати договір, якщо не має землевпорядної документації, звичайно, треба зробити. Укласти договір з землевпорядником, який буде виконавцем за даними торгами. Встановити самостійно початкову ціну, яку вважає справедливою, далі будуть торги. 

Днями прочитала у фейсбуці кумедний пост про продаж у вас на торгах кулеметів: «OpenMarket: знайдеться будь-що». Які ще напрочуд екзотичні лоти ви продавали?

У нас продавався саморобний автомобіль, як з якогось пост апокаліптичного фільму. Продавали чималу купу овечої шерсті, арештовані будівлі – колишню церкву, будівлю синагоги. Продавали гроби, експонати з музею – легені, череп. Продавали кусок бруківки, якою жбурнули в поліцейського… Продали. 

…цікаво, хто ж її купив

Можливо, сам поліцейський. Щоб залишити собі як експонат [посміхається]. Шкарпетки продавали, сім штук (це було арештоване майно). Не пар, а саме сім штук, які були в використанні. Хтось купив.

Чи часто відмовляєте у прийнятті майна на продаж?

Коли мова йде про примусовий продаж, тобто арештоване майна, ми маємо повноваження відмовити, якщо подано неповний пакет документів. Якщо ж мова йде про добровільний продаж, то можна доповнити документи і подати нам ще раз. Ми перевіряємо, щоб цей актив був у власності людини, і виставляємо на продаж, питань не має.

А чи є активи, які взагалі не продаються? Чи на кожен актив знайдеться свій покупець?

Так, на кожен актив можна знайти покупця, все залежить від ціни. Але, наприклад, нерухомість у віддалених районах чи арештована нерухомість у занедбаному стані дійсно немає попиту на торгах. Добровільно, як правило, на продаж виставляють нормальні активи. Але буває, що не легко знайти на нього попит, якщо людина не розуміє сьогоденну вартість активу. Якщо поставите занадто високу ціну, ніхто на торги не прийде, навіть заявок не буде. Якщо бачите, що заявки є, але гарантійний внесок ніхто не сплатив, значить, ціна все ще трошки завелика, але інтерес до активу є. Відповідно, треба спустити ціну, ще раз виставити на торги, можливо, продасте. Звичайно, коли поставите занизьку ціну, буде багато учасників, і вони в процесі торгів ціну на актив ще підвищать. 

Окрім іншого, СЕТАМ є учасником пілотного проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу», маючи можливість провести на виїзді державну реєстрацію шлюбу. Здавалось б, де електронні аукціони, а де – шлюб?

Не завжди ж мати справу з майном боржників. А тут, навпаки, приємний напрям діяльності, позитивні емоції. Ми працюємо в цій сфері десь місяців вісім, наразі акредитовані в Києві та в Одесі, плануємо розширювати діяльність.

Виншньов розповів про участь СЕТАМ у проекті "Шлюб за добу" / фото УНІАН

Проте не надто відомо про цей ваш напрямок роботи. Можливо, реклами не вистачає? 

У державних підприємств є певні нормативи стосовно витрат на рекламу – не більше ніж пів відсотка від торішнього чистого прибутку. А це не надто значна сума, щоб ми могли розвернутися «еге-гей». На жаль, так само і про торги СЕТАМ знають не всі. Бо широкомасштабна рекламна кампанія була аж у 2014 році, коли державного підприємства ще не існувало. Зараз максимально намагаємося розповісти про себе, але не завжди вдається. 

Скільки загалом державі принесла діяльність СЕТАМ за минулий рік?  

Це комплексний показник. Він може складатися, по-перше, з виконавчого збору – десять відсотків від всього проданого майна. Вся вартість реалізації майна, яке конфісковане в дохід держави (це митний конфіскат тощо). Плюс, податки, які сплачує СЕТАМ. Це три основні компоненти, які складають на рік близько трьохсот мільйонів гривень. Минулого року у нас трошки збільшився обсяг реалізації арештованого майна – всього ми на продавали на 2,7 мільярда гривень. Десь близько двох мільярдів гривень - це як раз арештоване майно, двісті мільйонів виконавчого збору, близько ста мільйонів конфіскату - решта добровільний продаж. Ми прибуткове підприємство.

Днями СЕТАМ перейшов до сфери управління АРМА. Який від цього зиск вашому підприємству? 

СЕТАМ колись розпочинався взагалі як експеримент. Щоб подолати корупцію у сфері реалізації арештованого майна, розібратися зі зберіганням цього арештованого майна. Досі тривають кримінальні провадження по старих організаторах торгів, старих зберігачах щодо великої нестачі тих чи інших арештованих активів. На сьогодні в тому, що стосується електронних торгів, ми є присутні майже на всіх напрямках. І, в принципі, готові в будь-яких ринках брати участь, якщо бачимо для себе потенціал в розвитку.

З АРМА ми співпрацюємо з самого початку їхньої діяльності в контексті реалізації їхнього майна, і наприклад, зберігання того, що вже передано не реалізацію. В них є величезна потреба в ряді логістичних послуг, в інвентаризації активів. Плюс, до них можуть звертатися правоохоронні органи і вони можуть шукати або радити правоохоронцям, хто може зберігати те чи інше арештоване майно. Це знову ж таки, величезний механізм держави. І ми бачимо перспективи, як зробити його більш ефективним. Для нас це такий виклик.

Можуть лунати звинувачення, мовляв, АРМА зацікавлені в торгах СЕТАМ. Щоб сказали тим, хто в цьому переконаний? 

Коли ми починали роботу з арештованими активами, також був шквал негативу. Адже є люди, зацікавлені  в поверненні старих схем та ручних приватних майданчиків (де як раз можна робити якісь махінації). Так, на ринку залишається чимало пропозицій «все вирішити», пов'язаних не лише з нашими електронними торгами, але з іншими системами також. Зараз також пішла певна хвиля негативу по земельних торгах. Інформація пішла в ЗМІ, що були якісь проблеми з торгами... Все це більше схоже на звичайну замовну кампанію, мета якої – зірвати яскравий пілотний проект. Знову ж таки, розуміємо, що  є зацікавлені особи. Вони прагнуть повернути старі торги «з молотком».

Але насправді жодні маніпуляції з торгами сьогодні неможливі. В СЕТАМ використовується технологія Blockchain, щоб це гарантувати. Якщо ви дійсно хочете купити актив – запропонуйте за нього найвищу ціну і будете переможцем.

На сьогодні СЕТАМ може продавати активи банкрутів, заявив Вишньов / фото УНІАН

Нещодавно було запроваджено протокол API, який дозволяє іншим електронним майданчикам підключатися до СЕТАМ. Як це має працювати? Чому це важливо? 

Ми відкриваємо ринок для приватних компаній, щоб вони могли на своєму сайті повністю розмістити всю інформацію, яка міститься на СЕТАМ. Абсолютно всі лоти. У нас була агентська програма, і ми тепер запровадили партнерську. Вона трошки більш просунута з технологічної точки зору, це був запит самих майданчиків. Мовляв, давайте, щоб більшість дій в системі учасники торгів могли зробити і на наших сайтах. Як це працює? – На сайті партнера є повний перелік всіх лотів, з усіма фотографіями тощо. Людина може зареєструватися на торги, подати заявку на сайті-партнері, а не виключно на сайті СЕТАМ.

Система просто отримає повідомлення і, відповідно, покаже, що у нас є новий учасник на ці торги. На тому ж сайті учасник торгів зможе підтягнути собі платіжне доручення на гарантійний внесок, роздрукувати, сплатити. В день торгів йому буде надано посилання безпосередньо на торги. І так само на сайті партнера буде розміщено протокол стосовно торгів, хто став переможцем.

Скільки партнерів на сьогодні?

Небагато. Зі свого боку технічно ми все зробили, а от майданчиків не так багато прийшло. Попри те, що це була більше їхня ініціатива. Наразі на тестуванні знаходиться декілька майданчиків, декілька – в процесі інтеграції. Але, думаю, десь в межах півроку кількість має збільшитися. Хоча б до десяти-двадцяти майданчиків. Однак, я так розумію, що багатьом і агентської програми достатньо.  Там у нас є величезна активність, у нас у клієнтах багато великих покупців, які роблять собі агентський сайт, купують через нього. Тобто вони отримують винагороду в якості агента, плюс, через них також на торги заходять. 

Наразі у СЕТАМ 23 філії складів у обласних центрах. Чи плануєте розширювати мережу? 

Філії на сьогодні покривають всю Україну. Тільки у Донецькому регіоні немає окремої філії, але Дніпропетровська повністю покриває його обслуговування. Розширювати кількість філій, напевно, ні. Стосовно розширення складських потужностей – так, за потреби. Якщо є необхідність і бачимо доцільність. Наприклад, у Харкові у нас три автомайданчики. Обсяг зберігання достатньо великий, плюс, комфортно, коли у тебе майданчики знаходяться в різних районах міста.

Як відбувається контроль за тим, що і яким чином відбувається на складах? Чи можна туди несанкціоновані екскурсії проводити? Чи можлива крадіжка?

Навіщо проводити несанкціоновані екскурсії, якщо можна подзвонити нам на кол-центр та записатися на перегляд. А стосовно несанкціонованого доступу, то у нас є система моніторингу, якою дійсно пишаємося. Склади – під сигналізацією, доступ до них контролюється. Автомайданчики - під цілодобовим відеонаглядом з можливістю викликати групу швидкого реагування. Вся інформація стікається в центральний офіс, де знаходиться моніторинговий центр, який також функціонує цілодобово. Все це унеможливлює якісь зловживання. 

Чи треба було минулого року викликати групу швидкого реагування?

Викликали, за потреби охорона приїжджає, бо буває різне. Все-таки арештоване майно - це специфічна категорія майна. Наприклад, були випадки, коли не зовсім адекватно себе поводили боржники. Намагалися отримати доступ до автомобіля, виїхати з майданчика. Іноді боржники викликають поліцію, кажуть, що їх майно утримується протизаконно. На виклик поліція приїхати зобов'язана, а на місці ми їм показуємо, на якій підставі майно знаходиться на зберіганні. Всі питання зникають. 

Якось ви сказали, що якщо в країні почнеться масштабна кампанія з конфіскації автомобілів з єврономерами через порушення митного режиму, то СЕТАМ готовий до збільшення навантаження й організації масових продажів.

Так, ми, в принципі, не лише сайт, який продає активи, а величезний логістичний центр. Звичайно, наші склади завантажені, але на всіх майданчиках та складах завжди є певний запас. Щоб у разі раптового надходження великої кількості майна, ми могли його розмістити. Плюс, є можливість прирощувати площі. Там, де ми знаходимося, як правило, поряд є ще порожні потужності.

Наприклад, в Києві знаходиться в середньому, сімсот-сімсот п’ятдесят автівок, але ми можемо легко додати ще плюс п'ятсот. Якщо буде необхідність збільшувати ще, шукатимемо площі для зберігання. Будуть активи – будемо розбиратися зі зберіганням. Це не проблема. 

Через пару місяців набере чинності Кодекс з процедури банкрутства, прийнятий Радою у жовтні минулого року. Які принципові зміни тепер будуть у роботі СЕТАМ?

На сьогодні СЕТАМ може продавати активи банкрутів. Але у Кодексі (ми чекаємо його підписання) зафіксована можливість продавати виключно через електронні торги. Ба більше, це має бути одна система дворівнева, тож будемо чекати, що буде в підзаконних актах. Там будуть визначати, хто буде адміністратором системи, остаточна її архітектура. Ми готові брати участь.

Ми брали участь у розробці цього Кодексу саме в частині реалізації активів майна банкрутів. Бо коли запустили СЕТАМ, то багато хто втікали саме у банкрутство, розуміючи, що тут вже не пройде «ручна» реалізація. Я вважаю, що Кодекс – один з найбільш позитивних законодавчих актів, ухвалених за останній час. Він закриє можливість втекти недобросовісному боржнику, щоб потім якимось чином задешево відкупити свої активи, фактично, списати борги.

У нас один з найнижчих відсотків повернення коштів кредиторам в рамках процедур банкрутства у світі. Вираховуються ефективність – цент повернення на один долар вкладення. Я сподіваюся, що електронні торги суттєво підвищать даний показник, бо, фактично вони є фінішем тривалої процедури. Необхідно, щоб вони відбувалися чесно і за єдиними правилами.

Ірина Шевченко

УНІАН в Google News