Питання списання боргів у рамках переговорів про реструктуризацію зовнішнього державного боргу з кредиторами не обговорюється, заявила міністр фінансів Наталія Яресько в ефірі «5 каналу».
«Коли обговорюється зниження номіналу боргу або зниження купона, то хтось розглядає це як списання. Але ідея списання в цілому не обговорюється зараз», - сказала Яресько.
Міністр нагадала, що основна мета реструктуризації - заощадити близько 15,3 млрд дол. На виплату та обслуговування зовнішніх боргів упродовж наступних 4 років, а також до 2020 року знизити рівень держборгу до 71% ВВП і рівень видатків на обслуговування держборгу до 10% ВВП.
За її словами, цієї мети будемо досягати шляхом переговорів з усіма кредиторами на рівних умовах, і ці переговори будуть складними.
Читайте такожУкраїна до кінця травня має домовитися з кредиторами про реструктуризацію боргу
Як повідомляв УНІАН, Міжнародний валютний фонд 11 березня схвалив нову чотирирічну програму співпраці з Україною обсягом кредитування 17,5 млрд дол. Перший транш кредиту у розмірі 5 млрд дол. Україна отримала 13 березня.
Згідно із заявою директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард, програма відкриває для України додаткові можливості фінансування загальним обсягом близько 40 млрд дол. і дає змогу вести переговори про реструктуризацію держборгу в обсягу 15 млрд дол.
Україна почала переговори з реструктуризації 13 березня. Кабмін визначив радниками в переговорах фінансову компанію Lazard і юридичну компанію White & Case. Американський інвестиційний фонд Franklin Templeton, як один з основних приватних власників українських євробондів, очолив групу кредиторів.
Джерела, близькі до переговорів, відзначали, що Україна може включити в пакет бондів до реструктуризації папери держхолдингів «Укравтодор», КБ «Південне», Держадміністрації залізничного транспорту «Укрзалізниця», двох держбанків - «Ощадбанку» і «Укрексімбанку» і бонди Київської міської державної адміністрації. Українська сторона пропонує розділити ці папери на дві групи і вести переговори по кожній з них.
