REUTERS

Таку думку висловив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко на прес-конференції.

Відео дня

За словами експерта, можливі три варіанти завершення переговорів з кредиторами про часткову реструктуризацію українських боргів: перший - домовитися з кредиторами, другий - не домовитися і продовжувати переговори, третій - не домовлятися з кредиторами і при цьому не виплачувати зовнішні зобов'язання. При цьому, як зазначив Устенко, на виході першого і другого сценарію - технічний дефолт, у третього - повномасштабний дефолт України. 

«Технічний дефолт буде з імовірністю 90%. Технічний дефолт має цілу низку негативних наслідків. Усе залежить від того, чим завершаться переговори з кредиторами – чи буде списано частину боргу чи просто продовжено терміни. Але за будь-якого розкладу, при технічному дефолті, я не бачу особливих причин панікувати. Я б припустив коригування курсу гривні в межах 20%. Про рази точно не йдеться, принаймні до кінця цього року», - сказав він.

У разі широкомасштабного дефолту, як зазначив Устенко, коригування курсу національної валюти залежить від здатності української влади «утримати» ситуацію. «Повномасштабний дефолт не вигідний не тільки Україні - українським громадянам і українській владі. Він не вигідний і кредиторам України. Тому ймовірність широкомасштабного дефолту незначна – до 10%», - додав він.

Також експерт вважає, що інфляція і в разі технічного, і в разі класичного дефолту може прискорюватись. «При технічному дефолті вона навряд чи значно збільшиться, оскільки у нас інфляція і без того висока – на рівні 50%. Усе залежить від того, наскільки податливим буде Національний банк України і чи буде він на прохання Міністерства фінансів монетизувати дефіцит державного бюджету шляхом друкування грошей», - пояснив він.

Експерт наголосив, що і при технічному, і при звичайному дефолті Україну позбавляють можливості виходу на зовнішні ринки капіталу. «Питання тільки в термінах: при технічному дефолті це на 2-3 роки, при повному дефолт – понад 10 років. Але як при першому, так і при другому розкладі український приватний сектор не зможе позичати гроші для свого розвитку, як він це робив раніше», - сказав Устенко.

Крім того, серед ймовірних наслідків технічного чи класичного дефолту він виділив зростання бюджетного дефіциту до рівня, що перевищує прогнозовані на кінець цього року 9% ВВП, обмеження припливу інвестицій нижче очікуваного за підсумками цього року 2 млрд дол. і зниження золотовалютних резервів НБУ нижче його прогнозу на кінець цього року на рівні близько 10 млрд дол. Як результат, за словами експерта, нашу країну очікує погіршення перспектив економічного зростання, високий рівень безробіття та соціальна напруга.

«З позитивного погляду - МВФ продовжить з нами співпрацювати. При технічному дефолті у нас залишається тільки одне джерело покриття дефіциту бюджету – це міжнародні фінансові інституції. Фактично ми будемо на голодному пайку 2-3 роки. А це означає, що хоч би хто перебував при владі в Україні, у нього не буде іншого виходу, крім як активно проводити реформи, що дають змогу зменшити видаткову частину і збільшити дохідну частину держбюджету. Йдеться, насамперед, про боротьбу з корупцією», - наголосив Устенко.

Як повідомляв УНІАН, Україна почала переговори про реструктуризацію частини боргу 13 березня, одразу після схвалення програми з МВФ на 17,5 млрд дол., і розраховує за рахунок продовження термінів сплати, а також часткового списання купона й номіналу боргу в 2015 році заощадити на виплатах за борговими цінними паперами до 5,2 млрд дол., а в найближчі 4 роки – до 15,3 млрд дол.

Комітет кредиторів під час переговорів звертався через ЗМІ або посередників до Міжнародного валютного фонду і Міністерства фінансів з пропозицією продовжити терміни погашення боргу і знизити купон, але при цьому відмовитися від ідеї списання номіналу боргу.

25 червня міністр фінансів Наталія Яресько заявила, що Україна «теоретично» може оголосити мораторій на виплату частини державного боргу наприкінці липня, оскільки це право закріплено законом, чинним із 17 червня і надає Кабінету міністрів право вводити мораторій на виплату зовнішніх боргів приватним кредиторам до 1 липня 2016 року.

У Вашингтоні 30 червня відбудеться зустріч у тристоронньому форматі за участю делегації Міністерства фінансів України, Міжнародного валютного фонду і Комітету кредиторів, результатом якої буде вироблення позицій сторін і відповідь України на пропозиції кредиторів.