Громадяни України з обережністю ставляться до банків, а третина населення країни взагалі не користується послугами банків для зберігання заощаджень.
Про це свідчать результати опитування для оцінки рівня знань українських споживачів про систему гарантування вкладів фізичних осіб, проведеного за замовленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підтримки програми фінансового розвитку USAID.
Згідно з даними, представленими в ході презентації, лише 18% опитаних довіряють банкам зберігати половину або більшу частину своїх заощаджень. Найбільш відкритою для банків є молодь віком від 18 до 29 років, яка, на відміну від людей старшого віку, частіше довіряє свої заощадження банкам. При цьому серед опитаних віком старше 60 років 43% не тримають заощаджень у банках.
Читайте такожСвітовий банк: в 2016 році в Україні залишиться 100 банків
При цьому у презентації наголошується, що рівень обізнаності громадян про систему гарантування вкладів у країні, зокрема, про суму гарантованого відшкодування за вкладом, у 2015 році підвищився до 40% з 7% у 2010 році.
Також результати дослідження свідчать про те, що третина користувачів банківських послуг оцінюють свою інформованість про систему гарантування вкладів як достатню, у той час як 70% висловили побажання дізнатися про неї більше.
За інформацією Фонду гарантування, результати дослідження допоможуть фонду спрямувати свої зусилля з підвищення фінансової грамотності населення в нове русло. «Це питання національної безпеки, питання якоїсь вищої людської справедливості і віри людей в те, що в цій країні щось може відбуватися за законом, і держава виконує взяті на себе зобов'язання», - заявив заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Оленчик.
За його словами, фонд розуміє серйозність ситуації, але для глобального вирішення цієї проблеми потрібна комплексна довгострокова стратегія підвищення фінансової грамотності населення, розроблена за участю регуляторів, банків і громадськості.
Присутні на презентації учасники ринку зазначили, що низький рівень довіри населення до банків зумовлений не лише поганою інформованістю, а й нинішнім станом банківської системи, включаючи масові банкрутства банків у 2014-2015 роках. «Надзвичайно важливу роль відіграє Національний банк, який встановлює єдині правила гри на ринку. Фонд гарантування вкладів – це хороша інституція, і дуже добре на вході в банк мати підтвердження, що банк є учасником Фонду гарантування. Але, на мій погляд, важливіше, щоб клієнти банку розуміли, що цей банк має підтримку своїх акціонерів і є надійним, тому що постійно дотримується нормативів, веде здорову політику ризик-менеджменту», - зазначив голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.
Як приклад банкір, не називаючи імен, навів банк, власник якого мав установи в Україні й Білорусі, і при цьому український банк мав проблеми з ліквідністю протягом 9 місяців, а регулятор закривав на це очі і продовжував надавати йому підтримку, але в підсумку все одно визнав банк неплатоспроможним.
«Це біда, що регулятор визнає неплатоспроможним банк, в якому вже нічого продавати. Там вже така діра між активами і пасивами, що з Фонду гарантування вкладів роблять похоронну команду», - підкреслив банкір.
Як повідомляв УНІАН, у рамках процесу очищення банківської системи НБУ за 2014 і неповний 2015 рік визнав неплатоспроможними 59 банків, у тому числі три банки – «Фінанси та Кредит», «Інтеграл-Банк» і «Національні інвестиції» – були передані в управління Фонду гарантування минулого тижня.
За даними НБУ, на 1 серпня ліцензію на здійснення банківської діяльності в Україні мали 137 банків, у тому числі 126 працюючих банків, без обліку неплатоспроможних і 1 санаційного банку.
Світовий банк у рамках заходів української влади щодо підвищення стійкості та ефективності банківської системи країни очікує консолідації банківського сектору в Україні та зниження кількості банків до 100 в 2016 році.
