За це рішення (№3040) проголосували 237 депутатів із 307 зареєстрованих у сесійній залі.
Визначається, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або управління активами, на які накладено арешт, або які конфісковано у кримінальному провадженні.
Агентство у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітним перед Верховною Радою, підконтрольним та відповідальним перед Кабінетом міністрів, яким воно утворюється.
Питання його діяльності в уряді представляє голова Національного агентства, яким може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше 5 років, досвід роботи на керівних посадах в органах влади, установах, організаціях або за кордоном чи у міжнародних організаціях не менше ніж 3 роки, який володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.
Голова агентства призначається на посаду Кабміном строком на 5 років за результатами конкурсу. При цьому, одна і та сама особа не може обіймати цю посаду два терміни поспіль.
До конкурсної комісії, яка здійснює відбір кандидата на посаду голови, входять 3 особи, визначені парламентом, а також по одній від генпрокурора, директора Національного антикорупційного бюро, міністра юстиції, міністра фінансів та голови Держфінмоніторингу.
Національне агентство складається з центрального апарату і територіальних управлінь.
До повноважень Нацагентства належать, зокрема, проведення аналізу статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації про виявлення, розшук та управління активами; здійснення заходів щодо виявлення, розшуку, проведення оцінки активів за зверненням слідчого, прокурора, суду (слідчого судді); ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні; здійснення співробітництва з органами іноземних держав, до компетенції яких належать питання щодо виявлення, розшуку, та управління активами, іншими компетентними органами іноземних держав, відповідними міжнародними організаціями; участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних з поверненням в Україну активів, одержаних від корупційних та інших злочинів.
При цьому Нацагентство з метою виконання покладених на нього повноважень може, зокрема, витребувати за рішенням голови Нацагентства або його заступника та одержати в установленому законом порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов’язків.
Також має право на доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуватися державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
Серед іншого, Агентство може звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів.
Щороку проводиться незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Національного агентства. Крім того, воно готує щорічні звіти про свою діяльність, які оприлюднюються до 15 квітня включно на його офіційному веб-сайті.
Громадський контроль за діяльністю Нацагентства забезпечується через Громадську раду при агентстві, яка утворюється та формується головою Нацагентства з 9 осіб на підставі результатів конкурсу.
Фінансове забезпечення Нацагентства здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Встановлюється, що Нацагентство є головним розпорядником коштів, що надходять до спеціального фонду Державного бюджету від управління активами.
Водночас, суперечки викликала норма законопроекту, згідно з якою до надходжень від управління активами, здійснюваного Нацагентством, належать, зокрема, і 25% коштів, одержаних від реалізації або технологічної переробки арештованих активів, які підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації (після набрання чинності відповідним судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію реалізованих активів), а також реалізації активів в рамках самостійного виконання агентством судового рішення про їхню конфіскацію, спеціальну конфіскацію.
