REUTERS

Російська економіка має всі можливості зростати темпами до 10% на рік швидше, ніж зараз зростає Китай, але для цього треба відмовитися від політики затягування поясів і обмеження грошової маси в користь масштабного стимулювання економічного зростання, насамперед через кількісне пом'якшення.

Про це йдеться в доповіді Столипінського клубу, пише РБК.

Доповідь буде запропонована уряду РФ як економічна основа довгострокової стратегії розвитку, сказав уповноважений при президентові Росії з захисту прав підприємців Борис Титов, один із авторів доповіді.

Відео дня

Читайте такожЄБРР: рецесія в Росії посилюється

У співавторах доповіді крім Титова — заступник голови ВЕБу, колишній заступник міністра економічного розвитку Андрій Клепач і радник президента РФ, економіст Сергій Глазьєв. Ідеї Глазьєва видно неозброєним оком: наприклад, стимулююча монетарна політика, обмежений валютний контроль, економічне планування. Але на цей раз вони поєднуються з традиційними пріоритетами бізнес-спільноти — розвиток конкуренції і приватної ініціативи, зниження адміністративного навантаження, податкові пільги, незалежний суд.

Джерелами нового економічного зростання автори вважають проекти «нової індустріалізації» — імпортозаміщення в аграрно-промисловому комплексі, автомобілебудуванні, будматеріалах, високотехнологічному машинобудуванні, інформаційних технологіях (може дати не менше 2-3% зростання ВВП) і експорт продуктів ВПК, хімічної промисловості, глибокої переробки сировини (не менше 1-2%).

Читайте такожРосіян попередили: доведеться "затягнути паски" тугіше, ніж очікувалося

Автори пропонують покінчити з «економікою сировинних та фінансових гігантів і монополістів». Природні монополії повинні стати повноцінними ринковими інфраструктурними компаніями. Індексацію тарифів на наступні три-чотири роки слід обмежити межами фактичного зростання цін виробників за останні п'ять років. Доповідачі також пропонують стимулювати продаж сировини на внутрішньому ринку, для чого слід встановити високі експортні мита на сировину (газ, нафту, метали, мінеральні добрива, круглий ліс).

Автори доповіді пропонують радикально змінити мандат і політику Центробанку РФ — від обмежувальної грошово-кредитної політики, «висушення» грошової маси заради уявного таргетування інфляції до стимулюючої політики, боротьби з інфляцією через економічне зростання.

У Росії дуже низька монетизація економіки: грошовий агрегат М2 складає всього лише 45% ВВП (для порівняння, у Китаю - майже 200%), наголошується в доповіді. Тому потрібен власний варіант кількісного пом'якшення - випереджаюча грошово-кредитна пропозиція з боку ЦБ, або «авансування економічного зростання» механізмом грошової емісії, як називає це Глазьєв. Приміром, ЦБ міг би друкувати не менше 1,5 трлн руб. на рік протягом п'яти років, але це повинна бути цільова, «пов'язана» емісія: гроші мають бути використані не для виплати зарплат бюджетникам і збільшення пенсій, а тільки за цільовими каналами для стимулювання інвестицій в реальне виробництво.

Ще одна міра, зазначена в доповіді, раніше вже пропонувалася Глазьєвим — введення податку на купівлю іноземної валюти (варіація на тему «податку Тобіна»). Податок пропонується ввести для компаній, за винятком імпортерів. Також пропонується ввести податок на кредити в іноземній валюті і встановити жорсткий ліміт для відкритих валютних позицій банків. У кризових ситуаціях автори доповіді вважають за потрібне взагалі закривати для банків можливість відкриття валютних позицій. А валютні депозити пропонується вивести з системи страхування вкладів. Все це в доповіді називається «окремими елементами «м'якого» валютного регулювання».