Про це повідомили представники Національного банку та Міністерства фінансів України під час панельної дискусії про макроекономічну політику України, відповідаючи на запитання про перспективи нашої країни через три-п'ять років.
Зокрема, заступник голови НБУ Дмитро Сологуб підкреслив, що через 3 роки необхідно, щоб в Україні не було фіскального домінування, тобто, щоб НБУ не доводилося покривати фіскальний дефіцит за рахунок емісії гривні. «Національний банк неодноразово це позначав, що ми бачимо майбутнє зниження інфляції до 5% на рік», - сказав Сологуб. За його словами, монетарна політика НБУ націлена на зниження інфляції та її волатильності, а не так, як було раніше, коли курс був стабільний, але всі інші макроекономічні змінні «літали».
«І нам би хотілося, щоб наша економічна модель була більше спрямована на внутрішній попит, тому що ми дійсно маємо величезну перевагу перед тими ж країнами Прибалтики чи Грузією, тому що у нас великий внутрішній ринок», - додав Сологуб, підкреслюючи, що, розвиваючи свій внутрішній ринок, Україна буде менше залежати від ситуації в інших країн, а за допомогою плаваючого обмінного курсу можна згладжувати коливання внутрішніх маркерів ринку, включаючи безробіття, інфляцію тощо.
Щодо банківської системи, то, за словами Сологуба, вона буде побудована на міжнародних стандартах, включаючи обмеження на кредитування пов'язаних осіб, адекватну капіталізацію і поступову лібералізацію руху капіталу.
У свою чергу, заступник міністра фінансів Артем Шевальов зазначив, що в перспективі 3-5 років очікується кардинальне зниження частки держави у перерозподілі ВВП, яка, за оцінками експертів, на даний час становить 50%. «Дуже тезисно, 3-5 років: кардинальне зниження державної частки в економіці, включаючи держкомпанії - приватизація, держбанки - вихід з держбанків і приватизація», - сказав він.
За словами Шевальова, також очікується зниження ролі держави при розподілі коштів в економіці. «Частково це досягатиметься за рахунок реформи пенсійної системи. Ймовірно, буде перехід до накопичувальної системи або до системи зі значною накопичувальної частиною», - пояснив він.
При цьому Шевальов зазначив, що досягнення запланованих НБУ показників інфляції та зростання економіки стануть передумовами для відновлення кредитування реального сектору економіки за прийнятними ставками, а для держави сприятимуть залученню ресурсів на внутрішньому ринку і дадуть можливість уникнути валютних ризиків.
Як повідомляв УНІАН, МВФ схвалив програму кредитування економіки України з використанням механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) загальним обсягом 17,5 млрд дол. терміном на 4 роки 11 березня поточного року. Перший транш за новою програмою обсягом 5 млрд дол. Україна отримала 13 березня, другий на 1,7 млрд дол. - 4 серпня.
Читайте такожТехнічно малоймовірно: у Мінфіні визнали, що чергового траншу МВФ до кінця року не буде
Другий перегляд програми проходив для України у два етапи. Місія фонду працювала в Києві у вересні, і 2 жовтня припинила переговори у зв'язку з необхідністю проведення місцевих виборів, а також дискусій всередині країни з податкової реформи і проекту держбюджету на 2016 рік. У листопаді переговори поновилися.
Згідно із заявою фонду за підсумками останньої місії, фонд відзначає поглиблення взаєморозуміння з українською владою з ключових питань економічних реформ, але при цьому очікує від уряду підготовки збалансованого проекту держбюджету на наступний рік і затвердження цього проекту Верховною Радою.
