REUTERS

Міжнародний валютний фонд вважає за необхідне посилити режим спрощеного оподаткування, переглянути критерії для суб'єктів підприємництва, які мають право на спрощену систему оподаткування, а також виключити з переліку "спрощенців" платників податку на додану вартість та юридичних осіб.

Про це йдеться у звіті технічної місії МВФ, яка працювала в Україні влітку 2015 року, опублікованому на сайті організації.

"Спрощена система оподаткування має бути позбавлена пільгової складової. Для цього потрібно виключити з неї юридичних осіб та платників ПДВ. Має бути встановлено єдиний граничне значення ПДВ та єдиного податку", - йдеться в звіті МВФ.

Відео дня

При цьому фахівці Фонду підкреслюють, що невеликий розмір єдиного податку слід зберегти лише для приватних підприємців з низькими доходами, які на поточний момент входять до першої групи спрощенців.

У Фонді переконані, що жорсткість правил для "спрощенців" зробить неможливим опосередковане ухилення від сплати податків, коли роботодавець укладає договори зі своїми найнятими працівниками, оформили статус приватних підприємців. Викорінення такої практики, як зазначають у звіті Фонду, стане ще одним кроком до детінізації доходів компаній та громадян. Це, врешті-решт, дозволить збалансувати доходи і видатки бюджету в частині збору єдиного соціального внеску як основного податку на зарплату в Україні.

У Фонді нагадали, що в Україні ставка ЄСВ знижена - до 22% з майже 40%.

"Якщо нічого не буде зроблено (в частині компенсаторних платежів - УНІАН), бюджет 2016 року втратить доходи в розмірі 4,5% ВВП, - йдеться у звіті Фонду. - Перенесення податкового тягаря не може ставити під загрозу цілісність держфінансів, а втрати надходжень мають бути компенсовані з надійних джерел".

Читайте такожУ Яресько приступили до формування держбюджету на 2017 рік

Як повідомляв УНІАН, в Україні з 2011 року діє спрощена система оподаткування для малого і середнього бізнесу, що дозволяє платити до бюджету єдиний податок. Умовою застосування норм спрощеного оподаткування є дохід від підприємницької діяльності. Поріг такого доходу до 2015 року становив 20 мільйонів гривень, однак з 2016 року його знижено до 5 мільйонів гривень.

Українські підприємці, які використовують спрощену систему оподаткування та сплачують єдиний податок, у 2015 році перерахували до бюджету 10,9 мільярда гривень.

Читайте такожМВФ стурбований відставкою Абромавичуса і закликає посилити боротьбу з корупцією

На даний момент в Україні діє 4 групи "спрощенців". Ця норма є компромісом між урядом і парламентом, досягнутим наприкінці 2015 року після тривалих і запеклих дебатів про майбутнє податкової системи та податкової реформи в Україні. В ході дискусій Мінфін пропонував змінити існуючі правила і залишити на три групи платників єдиного податку замість діючих 4. До 1 групи Мінфін пропонував відносити підприємців, які не використовують працю найманих працівників та здійснюють торгівлю виключно на ринках або надають побутові послуги населенню і обсяг доходу яких не перевищує 300 тисяч гривень. У другу групу "спрощенців" Мінфін пропонував включати підприємців з доходом від 1,5 мільйона гривень до 2 мільйона гривень. Їм було заборонено продавати підакцизну продукцію, займатися гральним бізнесом. Обов'язковим було б використання касових апаратів. Третя група "спрощенців" пропонувалася для аграріїв.

Читайте такожМВФ відкладає виділення Україні $1,7 мільярда - ЗМІ

Пропозиції Мінфіну не знайшли підтримки у парламенті. Разом з тим, уряд і Верховна Рада домовилися, що податкову реформу буде продовжено та остаточно реалізовано протягом 2016 року. Її основні риси, як підкреслювали в Мінфіні, повинні бути проговорені і обговорені з широким залученням громадськості до кінця першого півріччя 2016 року.