УНИАН

Юрій Терентьєв: Обленерго не допускають незалежних постачальників на ринок майже по всій Україні

Голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв розповів в інтерв’ю УНІАН про те, як АЗС завищують ціни на пальне, який штраф може чекати на компанію-монополіста на ринку дистрибуції сигарет «Мегаполіс», яким чином «Укрзалізницю» вчитимуть організовувати прозорі закупівельні тендери та у чому може полягати шкода дотацій вугільним шахтам із держбюджету.

УНИАН

 

В українських супермаркетах можна зустріти багато продукції з маркуванням «Еко», на яку немає відповідних сертифікатів. Чи не є це прикладом порушення конкурентного законодавства?

Ця практика є поширеною на ринку, є установи, які надають сертифікати на маркування «Еко» та «Органік». Але оскільки у цій сфері існує нормативна неврегульованість, і поширення цієї інформації може вводити в оману споживачів, цю практику можна вважати такою, що суперечить Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Таке маркування  потребує внесення змін до регуляторних актів, тому зараз Комітет проводить дослідження з цього питання. Кінцевим результатом є не факт накладення штрафу, це не ефективно. Нашою метою є визначення за результатами дослідження основних проблеми, які треба буде усунути, та надання цієї інформації до відповідних органів. Завершити дослідження і надати обов’язкові рекомендації ми плануємо протягом двох місяців.

А як АМКУ ставиться до державної допомоги вугледобувним підприємствам, коли виділяються дотації з держбюджету шахтам, чи не спотворює це конкуренцію?

Якщо така допомога може створити неналежні конкурентні переваги, то так, вона може спотворити конкуренцію. Наприклад, якщо якась шахта отримує дотацію з бюджету, щоб виплачувати заробітну плату шахтарям, і це дозволяє їй продавати вугілля дешевше, ніж шахті, що знаходиться поруч і не має держпідтримки, то це точно спотворення конкуренції.

Саме тому контролем за наданням дотацій, податкових пільг та інших видів допомог конкретним суб’єктам підприємницької діяльності має опікуватись конкурентне відомство. У 2014 році був прийнятий Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», який набуде чинності 2 серпня 2017 року. З цієї дати Антимонопольний комітет почне здійснювати моніторинг і контроль за наданням державної допомоги.

Державна допомога суб’єктам господарювання може надаватися за умови додержання певних критеріїв. Ми зараз розробляємо ці критерії і плануємо представити проекти на початку 2017 року для публічного обговорення. А далі вони повинні бути затверджені актом Кабінету Міністрів і набрати чинності до того, як вступить в силу Закон.

У червні АМКУ прийшов до висновку, що обленерго обмежують доступ незалежних постачальників на ринок електроенергії. Про компанії з яких регіонів йдеться? І чи ведеться розслідування?

Ця проблема типова майже для всіх регіонів, особливо для тих, де є великі енергоємні підприємства. Доступ незалежних постачальників на ринок дає можливість великим підприємствам купувати електроенергію за нижчими цінами, відсутність такої можливості - навпаки.

В кількох регіонах вже були прийняті рішення щодо фактів недопуску постачальників на ринок з боку обленерго. Кількість таких рішень — близько десяти. Зараз я доручив центральному апарату АМКУ та нашим регіональним відділенням звести до купи всі скарги, які надходили до Комітету з приводу діяльності обленерго. Також ми проаналізуємо інформацію від НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, – УНІАН).

Це робиться для того, щоб підняти ці проблеми з рівня територіальних відділень на рівень центрального апарату Комітету, оскільки максимальний штраф, призначений територіальними відділеннями за такі порушення може сягати максимум 68 тисяч гривень. В той же час, економія для споживача, а у разі її відсутності – неправомірна вигода для монополіста-обленерго, може сягати десятків мільйонів гривень. Тобто штраф не є співставним з розміром порушення.

Також це дозволить проаналізувати порушення системно, а не окремо, як у випадку з територіальними відділеннями. Завершити цю роботу ми плануємо в кінці цього року, або на початку 2017.

Є ряд справ, які розглядаються вже дуже довго. Одна з них – це зловживання на ринку нафтопродуктів, розслідування яке було розпочато у 2014 році. Коли ж АМКУ дасть відповідь на питання, чи була змова реалізаторів пального на заправках для завищення ціни?

Річ у тім, що сам факт продажу різними суб’єктами товару по однаковій ціні – не є доказом картельної змови. Іноді буває навпаки, коли тотожність цін говорить про дуже інтенсивну конкуренцію на ринку, оскільки ціни знаходяться на межі мінімально можливого рівня.

Ринок нафтопродуктів в Україні / УНІАН

Тим не менш, ситуація з цінами на нафтопродукти в Україні завжди привертала увагу Антимонопольного комітету та інших органів. Ще п’ять-десять років тому проходили наради у відповідних міністерствах, де суб’єкти ринку відкрито  обговорювали, яка в них має бути маржинальність при продажу нафтопродуктів, і яким є допустимий розмір прибутку на перепродажу тони імпортного пального. Фактично такі перемовини велись за координації державних органів влади, що не нормально за умов ринкової економіки, адже держава не повинна визначати поведінку суб’єктів на ринку.

Сьогодні ми маємо іншу проблему. На цьому ринку існує дві великі групи суб’єктів. Це компанії, що реалізують преміальне здебільшого імпортне пальне, і компанії, які реалізують пальне українського виробництва. Зазвичай останніх іменують групою «Приват».

Загалом в Україні близько 6500 автозаправних станцій, з яких 1300 належать до системи продажу українського пального. Основні гравці на ринку, котрі продають імпортне паливо, – це компанії, що працюють під брендами WOG, ОККО, Shell, Аміс, Socar. Ці компанії звинувачують українські мережі, які вони пов’язують з групою «Приват», у заниженні ціни на паливо та непрозорій діяльності. Проте АМКУ досі не отримав від скаржників жодної конкретної інформації щодо фактів таких непрозорих дій стосовно заниження ціни.

Водночас тренди ціни на атозаправках дуже подібні між собою в багатьох країнах.[ё1]  Причиною цього є особливість даного товару. А також те, шо всі учасники ринку виставляють ціни на стелах біля заправок, і компанії можуть легко бачити зміну цін у конкурентів. Покупець же на цьому ринку не має впливу, оскільки регулярно купує приблизно однаковий обсяг товару, який не диференціюється за брендом чи торговельною маркою.

Водночас, на фоні здешевлення нафти у світі в 2014-2015 роках, ми побачили, що в Україні динаміка зниження цін на пальне не відповідає світовим ціновим трендам, навіть якщо ми беремо до уваги коливання валютного курсу і зміну податкових ставок.

Розслідування АМКУ, яке почалося в 2014 році, було перекваліфіковано зі зловживання монопольним становищем на регіональному ринку на антиконкурентні узгоджені дії. Комітет вже завершив стадію розслідування і зараз відбувається розгляд справи на засіданнях АМКУ. Перше слухання по цьому питанню було 18 серпня, відповідачами були основні підприємства-імпортери: «ВОГ Рітейл» (бренд WOG), «Окко нафтопродукт», «Альянс Холдинг» (Shell), «АМІК Україна», «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» і «Паралель-М ЛТД». Основні звинувачення Комітету полягають у тому, що існують схожі дії у підвищенні цін, які не відповідають світовим трендам.

Також ми бачимо, що компанії часто зазначають на стелах автозаправок такі ціни, за якими пальне фактично не реалізовується. Більшість свого пального окремі компанії продають за програмами лояльності на 10-15% нижче за вказану ціну. Тоді в нас виникає питання: який зміст несе ціна, зазначена на стелі, така ж, як в інших конкурентів, якщо 70-90% пального при цьому реалізується за нижчою ціною.

Гіпотеза нашого розслідування полягає в тому, що ця практика встановлення однакових цін на автозаправках спрямована на завищення ціни на ринку і подавлення цінової конкуренції. Оцінку такої діяльності ми дамо протягом наступного місяця.

Водночас, як і в багатьох інших питаннях, не можна сказати, що в чомусь винні лише гравці на ринку. Як правило, поведінка, яка привертає увагу антимонопольного комітету, є наслідком недосконалого державного регулювання, існуванням певних неефективних, а іноді й архаїчних норм.

Тобто неефективне або навпаки, надмірне державне регулювання підштовхує суб’єктів до змови задля того, щоб його обійти. Бізнес завжди знайде спосіб обійти надмірно обмежуюче законодавство. Тому ми повинні, виносячи наше рішення, не просто визнати винним якусь компанію і виставити штраф, ми повинні також ідентифікувати проблеми і надати органам влади наше бачення їх вирішення. 

Існують також проблеми в держзакупівлях пального «Укрзалізницею». Буквально кожний тендер закінчується тим, що один із учасників оскаржує результати в АМКУ, Комітет приймає скаргу до розгляду і закупівля призупиняється. При цьому «Укрзалізниця» скаржиться на те, що затягування процесу закупівлі ставить під загрозу діяльність компанії. Чи можливо якось пришвидшити процес чи змінити його, аби це не повторювалося?

Скарги подаються тоді, коли для цього є підстави. Антимонопольний комітет зобов’язаний приймати до розгляду скарги, будь-то закупівлі аеропорту чи дитячого садка, всі учасники тендеру мають однакові права на захист.

При цьому є процесуальні строки для розгляду скарги. За нашу історію не було жодного випадку, коли б ці строки були перевищені Комітетом. Ми розуміємо соціальну значущість підприємств і всі потенційні маніпуляції, що можуть навколо них точитись, тому завжди намагаємось оскарження значних тендерів розглядати протягом якомога швидшого проміжку часу.

При цьому, чудес не буває. Якщо в 2014 році загальна кількість скарг була близько 800, в 2015 році вона вже була 1400 і далі тільки зростає. Тому зараз ми розглядаємо можливість збільшення структури, яка займається безпосередньо розглядом скарг по держзакупівлям.

Що стосується «Укрзалізниці», то є потенціал у підвищенні якості її роботи, як замовника, оскільки існують типові порушення на етапі формування вимог до лотів, чи до учасників тендеру. Ми плануємо на постійній основі здійснювати навчання для замовників. Велика нарада з цього приводу відбулася у серпні, і щоквартально ми будемо проводити тренінги для замовників, щоб навчити їх вірно реалізовувати тендери.

У цьому році АМКУ визнав компанію «Тедіс Україна» (раніше – «Мегаполіс») монополістом на ринку дистрибуції сигарет. Але остаточне рішення по розпочатій ще минулого року справі поки не винесено. Чи допускала ця компанія зловживання і яким може бути штраф?

Справу проти тоді ще «Мегаполісу» АМКУ відкрив у жовтні 2015 року. Частка компанії на ринку дистрибуції сигарет наближається до 100%, і ми отримували скарги від суб’єктів господарювання про те, що вона зловживає своїм монопольним становищем.

Дійсно, майже весь обсяг тютюнової продукції чотирьох основних міжнародних компаній-виробників сигарет в Україні реалізує компанія «Тедіс Україна», перепродаючи її оптовим і роздрібним продавцям та через власну роздрібну мережу кінцевим споживачам.

Загальна кількість суб’єктів, з якими співпрацює «Тедіс», більше 30 тисяч. При цьому в Україні більше 80 тисяч роздрібних ліцензій на право торгівлі тютюновими виробами і близько сорока тисяч  — на право оптової торгівлі.

Наприкінці березня 2016 року ми направили цій компанії результати розслідування. Ми відзначили, що за умови існування обмеження максимальної роздрібної ціни, прибуток, який «Тедіс» отримувала на ринку протягом періоду розслідування, постійно зростав на тлі зниження рівня прибутку підприємств роздрібної торгівлі. АМКУ кваліфікував цю діяльність як зловживання монопольним становищем. Крім того, є факти обмеження постачання певним суб’єктам замовлень, що також може кваліфікуватись, як зловживання монопольним становищем.

Згідно з законодавством компанія протягом декількох місяців надавала в АМКУ заперечення. Вказувалося, що ринок сигарет працює як роздрібний, де діють десятки тисяч суб’єктів, та оптовий, де існує 40 суб’єктів, і на жодному з них у «Тедіс» немає монопольного становища.

Також компанія намагається довести, що навіть, якщо АМКУ визнає її монополістом, своїм становищем вона не зловживає, оскільки норма її прибутку є порівняною з нормою прибутку, який отримують компанії на конкурентних ринках інших країн. Зокрема, компанія зобов’язалася представити аналіз ринків сигарет тих країн Європи, де існують один-два дистриб’ютори, щоб довести, що її норма прибутку відповідає світовому рівню за подібних умов.

Безумовно, казати про те, що у всіх відносинах з 30-ма тисячами контрагентів «Тедіс» є зловживання монопольним становищем, напевне, некоректно. Нам потрібно чітко визначити, який саме оборот компанії є таким, що порушує конкурентне законодавство.

Взагалі законодавством встановлено максимальний розмір штрафу у таких випадках – до 10% від обороту компанії за минулий рік. Оборот «Тедіс» — це приблизно 40 мільярдів гривень. Але, безумовно, мова про штраф у 4 мільярди не йде. Сенс діяльності АМКУ полягає не у тому, щоб оштрафувати суб’єкта, а щоб штраф компенсував надмірну прибутковість, яку суб’єкт мав. А також він має забезпечити стримуючий ефект, щоб таке порушення не повторювалося у майбутньому. Водночас, штраф не повинен вбивати компанію.

У випадку з «Тедіс» є ще другий напрям діяльності – це робота з тютюновими компаніями-виробниками. Вони співпрацюють у цьому напряму лише з компанією «Тедіс» і на запитання АМКУ, чому так відбувається, компанії вказують, що вони штучно не обмежують коло своїх дистриб’юторів, але компанія «Тедіс» є найбільш доцільним контрагентом.

При цьому в АМКУ надходять скарги від суб’єктів, що мають оптові ліцензії, нібито виробники відмовляють їм у встановленні прямих договірних відносин. Тобто оптові компанії хочуть купувати сигарети напряму у виробників, а компанії-виробники кажуть, що їм потрібен дистриб’ютор.

Слід відзначити, що завданням дистриб’ютора є не лише купити товар, але й доставити його до місця продажу, де його зможе купити кінцевий споживач, і забезпечити постійну наявність товарного запасу. Тому виробники кажуть, що відмовляють оптовим покупцям, оскільки без наявності дистриб’ютора є ризик, що куплений товар потрапить контрабандою до країн Євросоюзу. Якщо таке трапляється, компанії-виробники мусять платити штрафи, тому вони бажають мати прозорість і знати, скільки сигарет знаходиться в усіх посередників в Україні в оптових і роздрібних мережах.

Контрабанда сигарет / УНИАН

Питання по «Тедіс Україна» доволі складне і потребує вирішення декількох проблем. Нам потрібно визначити, який оборот пов’язаний зі зловживаннями для визначення розміру штрафу. Крім того, компанія повинна розробити комерційну політику та умови реалізації товарів незалежним контрагентам таким чином, щоб вони були прозорими і недискримінаційними. Також комерційні політики повинні з’явитися у компаній-виробників, які встановлять чіткі й прозорі вимоги до того, якою має бути компанія, що бажає стати дистриб’ютором.

Ці процеси повинні відбуватися одночасно. Розслідування діяльності «Тедіс Україна» вже завершується, якщо доказова база буде сформована протягом жовтня, то винесення рішення буде питанням короткого часу.

Наразі в Антимонопольному комітеті створюється відділ економічного аналізу. Чи можете ви розповісти, що ви, власне, аналізуєте і навіщо створювати для цього окремий відділ?

По-перше, об’єктом такого аналізу повинна бути діяльність самого Комітету. Тобто АМКУ, який створений для захисту і розвитку конкуренції, мусить постійно оцінювати ефективність своєї діяльності для визначення правильності стратегії і цілей діяльності Комітету.

Ми посилюємо цей блок, оскільки стратегія АМКУ — це не просто план на наступний рік, це ті позитивні зрушення, які мають відбутися в окремих секторах економіки завдяки діяльності Комітету.

Наразі ми проводимо переговори зі Світовим банком, щоб розробити Загальнодержавну програму розвитку конкуренції, як програмний інтегруючий документ. Він встановлюватиме принципи проконкурентного державного регулювання, міститиме аналіз основних секторів економіки і визначатиме план дій для досягнення позитивних результатів у цих секторах.

Другий напрям використання економічного аналізу – це справи, які веде АМКУ. У світі найбільш інтенсивно його застосовують при дослідженні концентрацій, тобто майбутніх злиттів і поглинань. Він використовується, щоб змоделювати майбутню ситуацію на ринку після злиття компаній.

Економічний аналіз також використовується при визначенні меж ринку. Для Комітету питання розміру ринку, його часових, географічних і товарних меж — це основне питання, з якого починається будь-яке розслідування щодо наявності монопольного становища.

Економічний аналіз також використовується в слідчій практиці при дослідженні поведінки суб’єктів. Наприклад, зараз ми розглядаємо питання реалізації нафти на аукціонах, і бачимо, що певні суб’єкти цих аукціонів надавали один одному грошову допомогу у сумі 50-100 мільйонів гривень безвідсотково на три-чотири місяці. Економічний аналіз допомагає визначити, чи є економічна доцільність в таких діях, чи сенсу в такій транзакції немає, і це може бути свідченням про наявність прихованої мети.

Тому роль економістів в конкурентному відомстві не менша, ніж роль юристів. Для проведення будь-якого розслідування необхідно залучати співробітників, котрі знають ринок, на якому ведеться розслідування, а також співробітників, котрі знають процесуальну частину і які ведуть розслідування, це – юристи і економісти. Тільки наявність всіх цих елементів дає результат.

Нещодавно ми проводили великий семінар, присвячений економічному аналізу. Один із учасників сказав, що, по суті, конкурентні відомства різних країн відрізняють різні закони, що діють в країнах. Але економіка одна й та сама і в Південній Африці, і в Україні, і в Сполучених Штатах. Тому блок економічного аналізу і конкуренції – це той блок, де міжнародне співробітництво і обмін досвідом допоможуть нам швидше інтегруватися в світову спільноту.

Дмитро Сидоренко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter