Ілюстрація REUTERS

Фіктивні угоди з казенними мільярдами і підтасовки у списках власників допомагають російським компаніям уникати санкцій, а Кремлю - стверджувати, що навіть обмеження не відлякують міжнародних інвесторів від ласих активів родом з Росії.

Читайте такожОбама продовжив санкції проти Росії через її агресію в Україні

Про це пише «Новое время».

Відео дня

У грудні минулого року уряд Росії заявив, що стіна санкцій, вибудувана проти цієї країни США, ЄС та рядом інших держав, дала тріщину. Адже великі міжнародні структури зі Швейцарії та Катару придбали пакет акцій держкомпанії «Роснефть» — однієї з тих структур, що давно і міцно влаштувалися в санкційних списках. І хоча експерти впевнені, що це фіктивна угода, за останній час російські бізнесструктури дійсно навчилися обходити міжнародні обмеження. В цьому їм активно допомагає Кремль.

З початку введення санкцій маловідомий російський банк «Открытие» різко — у п'ять разів — наростив активи. І зайняв частку в 4% в банківському секторі РФ. В зростання фінустанова пішла після того, як отримала від російського центробанку (ЦБ) кредити на $21 млрд. Також і Мінфін РФ допоміг — зробив в 2015-му в його капітал безоплатний внесок в $1 млрд. Банк ВТБ, що належить державі, також видавав «Открытию» кредити, а потім став власником 10% його акцій. Більше того, джерела НВ говорять про те, що ще 60% знаходиться у ВТБ в заставі за кредитами. Російські держструктури щедрі не просто так: з допомогою приватного «Открытие», який не підпадає під дії міжнародних обмежень, Кремль намагається обійти санкції, накладені на Росію Штатами, Євросоюзом і низкою інших держав після анексії Криму і вторгнення на Донбас.

Читайте такожТрамп розповів, за яких умов може зняти санкції з Росії

Російська ділова газета Ведомости припускає, що саме «Открытие» може стояти за викупом бондів «Роснефти» більш ніж на $10 млрд. Банк витрачав гроші ЦБ і на викуп євробондів, випущених російським урядом. Крім того, «Открытие» залучило на глобальному ринку $500 млн, випустивши боргові папери. І, за словами джерел, продовжить робити це. Банк не тільки став інструментом залучення валюти для російських держструктур, але і дозволив акціонерам непогано заробити.

У грудні минулого року російська влада з гордістю заявили про те, що міжнародні санкції дали тріщину: 19,5% акцій підпадає під них «Роснефти» придбали зовнішні інвестори. Мовляв, за € 10,5 млрд частку в держкомпанії купили швейцарський сировинний трейдер Glencore і Катарський державний інвестфонд. Правда, в Glencore пізніше заявили, що сума угоди становила €10,2 млрд. Несподівана рішучість інвесторів, які зігнорували заборони, на думку аналітиків, пояснюється тим, що ніяких грошей вони не платили. Напередодні операції «Роснефть» залучила на внутрішньому ринку $9,4 млрд в борг, і, судячи з усього, сама і викупила власні акції через посередників — Glencore і Катарський фонд, щоб показати світові зацікавленість міжнародних інвесторів в російських активах.

Російські квазідержавні компанії вигадують власні методи обходу санкцій. Контрольований оточенням Путіна банк Росія, що знаходиться в чорних списках, переписав свої акції страхової компанії Согаз на "дочку" цієї структури і таким чином вивів її з-під дії обмежень на залучення капіталу. А ВТБ зробив те ж саме з акціями підконтрольного йому кіпрського RCB — співвласниками цієї фінустанови формально стали його менеджмент і вже згадане «Открытие». Крім того, держбанк так структурував власні іноземні активи, що, наприклад, ВТБ-Австрія опинився поза санкціями, хоча він — пряма "дочка" санкційної фінустанови.

Енергетична компанія Новатек друга Путіна Геннадія Тимченка намагається залучити боргове фінансування в розмірі €1 млрд в Японії, сподіваючись, що там, на відміну від США чи ЄС, не побояться порушити санкційний режим. Тимченко ще й намагався переписати свої активи на громадянина Швеції Свена Олсона. Однак американський Мінфін поширив санкції і на шведа, звинувативши російських олігархів в спробах обійти накладені обмеження, за що їм загрожують майбутні штрафи і, можливо, посилення чинного режиму. Ще один путінський друг — мільярдер Аркадій Ротенберг, який в 2014-му потрапив під санкції США і ЄС,— переписав весь свій бізнес в будівельному, хімічному та банківському секторах на сина, на якого санкції не поширюються.

За словами експертів, гроші Росії потрібні постійно, і Кремль не дрімає, придумуючи все нові схеми обходу санкцій.

Детальніше читайте у свіжому випуску журналу «Новое время».