Олександр Данилюк: Фінансові схеми – наш національний спорт

Міністр фінансів України Олександр Данилюк в інтерв’ю УНІАН розповів про запуск фінансової поліції, прогнози щодо спецконфіскації та приватизації, настрої міжнародних партнерів щодо України та судовий процес з країною-агресором у Лондоні.

Олександре Олександровичу, минув місяць нового року. Держказначейство повідомило, що план надходжень за січень навіть перевиконано. Але що буде з бюджетом-2017? Чи буде головний фінансовий кошторис виконаний чи уряд знову буде змушений коригувати його протягом року?

Зараз все йде, як «лікар прописав». Але це ще не перемога, тому що перший місяць не є показовим. Подивимось, як буде далі. Є певні ризики в бюджеті, зокрема, спецконфіскація. Ми ці ризики розуміємо і зараз працюємо над тим, як їх уникнути. Говорити про зміни до бюджету на цьому етапі немає жодних підстав. Ще 2-3 роки тому у нас на будь-який «пчих» вносили відповідні зміни до бюджету. Зараз ми це робимо лише за гострої необхідності. І є дуже чіткі умови, коли це можливо.

До речі, про ризики. Чому, на вашу думку, Верховна Рада не підтримує закон про спецконфіскацію, який допоможе державі отримати 1,5 млрд дол., вкрадених політичною елітою колишнього президента Віктора Януковича?

Мені складно це пояснити. Звичайно, можна було не закладати ці кошти у плани. Але це певна мотивація для парламенту, щоб ці гроші потрапили до бюджету. На цей рік ми розбили ці кошти на декілька сфер, щоб диверсифікувати ризики. Я думаю, що цей закон буде проголосований. Не планувати ці надходження, це все одно, що сказати людям: «ці гроші були вкрадені, але ми не передбачаємо їх повернення».

З огляду на 2016 рік, потрібно було закладати у бюджет «нуль» надходжень від спецконфіскації та «нуль» - від приватизації. Фонд держмайна продемонстрував, що він не здатний нічого продати, але це не тільки його проблема. У фінансовому плані це «заморожені» кошти держави, які щодня втрачають свою вартість. Хтось кладе у кишеню одну десяту, а держава втрачає дев’ять десятих. І ця модель існує вже 25 років. Потрібно її припиняти. Набагато краще продати активи по реальній ціні попиту, щоб приватні власники вкладали в них кошти, розвивали та сплачували податки, аніж дозволяти і надалі їх розкрадати.

Чи можлива цього року приватизація державних банків? Коли Мінфін планує переглядати стратегію управління держбанками, враховуючи націоналізацію «ПриватБанку»?

Ми як раз над цим працюємо. У держави зараз 55% банківського сектору, і це не є нормальним. Я не хочу увійти в історію як «найкращий банкір» - в мене є інші зобов’язання та повноваження. Банки мають бути у приватній власності, максимально. Має бути здорова конкуренція та професійний нагляд з боку Національного банку України. І потрібно відновлювати кредитування приватного сектору, бо саме цей напрямок дозволяє банкам отримувати прибутки.

Мінфін, як акціонер державних банків, докладе максимум зусиль для того, щоб ці структури розвивались, але через певні обмеження ми за першої можливості маємо їх продати ефективному власнику. Професійним, великим інвесторам, які не допустять помилок минулого і будуть з повагою та відповідальністю ставитись до вкладників. При цьому, «ПриватБанк», наприклад, зараз буде непросто продати. Був лише один покупець, який міг це зробити, і він це зробив – держава врятувала банк шляхом його націоналізації.

А взагалі, яких реформ чекати від міністерства фінансів у поточному році?

Перш за все – закріпити те, що ми розпочали у минулому році, та продемонструвати результати закладених у бюджет реформ. Коли розпочався минулорічний бюджетний процес, ми зробили великий крок до започаткування трирічного бюджетного планування та обговорили плани на ці три роки з кожним міністром. В цьому році ми повністю запустимо середньострокове планування. 

Тепер все, що ми зробили на практиці, потрібно зафіксувати в законодавстві. Мова йде про Стратегію управління державними фінансами, яку я буду доповідати уряду на найближчому засіданні. Від впровадження цієї стратегії залежить, чи будуть якісні державні послуги, якісна освіта, медицина, відповідний рівень соціального захисту. Я доклав максимум зусиль, щоб бюджет-2017 був сформований «по-новому», і зараз цей підхід буде формалізовано,  щоб у всіх майбутніх міністрів фінансів була можливість працювати більш системно на роки вперед, а на виході був якісний бюджет. Передбачуваний, прозорий та ефективний. 

Другий пріоритет – це реформа Державної фіскальної служби. Ми зробили дуже важливий крок у минулому році, прийнявши закон про покращення адміністрування податків, розроблений спільно з бізнесом, громадськими експертами та депутатами. Зараз цей антикорупційний податковий закон треба швидко впровадити. Ми вже цим активно займаємось. Це буде максимальне вирішення проблем бізнесу, зменшення корупції в ДФС та спрощення процедур. Минулої середи Кабінет міністрів схвалив нашу ініціативу повністю змінити процедуру адміністрування податку на додану вартість. Раніше автоматичне відшкодування ПДВ на практиці являло собою «напівавтомат», оскільки податкова «натискала кнопку», даючи висновки, якому бізнесу повертати гроші, а якому - ні. Більше того, було два реєстри, за якими ДФС міг в ручному режими провести певну компанію «без черги» та відшкодувати ПДВ швидко, а іншу компанію відправити в кінець списку. Це було великим елементом корупції. Зараз такої можливості не буде. Ми впроваджуємо єдиний публічний реєстр, за яким кожен зможе стежити он-лайн на нашому сайті. Зараз Мінфін активно працює над механікою впровадження цього рішення, щоб ніхто не міг маніпулювати ПДВ. Я впевнений, що через два місяці, коли відповідне ІТ-рішення  запрацює, всі відчують різницю. Це буде практичним вирішенням однієї з найбільших проблем бізнесу.

Далі – реформа самої служби. Нашим новим законом передбачено, що у ДФС не буде функції аудиту, тобто перевірок бізнесу, на рівні району. Там майже немає бізнесу, тому і немає потреби його контролювати. Це можна робити на рівні області з позиції ризик-орієнтованого підходу. Тобто, перевіряти там, де дійсно є ризики, а не всіх підряд, як завжди діє  податкова. Таким чином ми скоротимо персонал ДФС, але зможемо підняти зарплати тим, хто дійсно працює з бізнесом і має отримувати нормальну зарплату для зменшення корупційних ризиків. У нас є дуже багато ініціатив в рамках нашого плану щодо реформування ДФС, і ми цим будемо займатися. Звичайно, ключовою з цих реформ є ліквідація податкової міліції.

Коли з’явиться фінансова поліція?

Звичайно, змінити вивіску «податкова міліція» на «фінансова поліція» можна за одну ніч. Але це не реформа. Потрібні нові люди і нові методи роботи. Фінансова поліція перш за все має перетворитись з репресивного силового органу на аналітичну службу. Раніше багато хто з уряду чи парламенту мали свої  схеми збагачення - всі щось малювали. Фінансові схеми –  наш національний спорт. І на цих схемах наша держава та звичайні громадяни втрачають мільярди. Тому потрібна інтелектуальна служба, яка буде системно та на відповідному рівні з цим боротись.

На сьогодні говорити про зміни до бюджету немає жодних підстав, заявив Данилюк / УНІАН

Керівник фінансової поліції буде обраний на відкритому конкурсі, за прикладом Національного антикорупційного бюро. Лише тоді ми будемо мати сильне, не політизоване керівництво, яке буде робити свою справу професійно. Підходи, коли структури створюються «під людину», не прийнятні. Це хибна практика минулого, яка для фінансової поліції буде категорично не правильною.

Схеми автоматами не зупиниш. З автоматами можна приїхати в якусь ІТ-компанію та влаштувати маски-шоу, але це не боротьба зі схемами, а скоріше, якесь замовлення. Краще довести до суду справи на мільярди, щоб держава отримала ці гроші. У всьому світі цим займаються цивільні підрозділи.

Враховуючи досвід запуску НАБУ та Національного агентства запобігання корупції, думаю, що за півроку ми запустимо цю службу. Але для цього потрібно прийняти відповідний закон вже зараз. Чому це так важливо? Бо іншої такої можливості може не бути, адже зараз податкова міліція поза законом і декому це не подобається. Зараз окремі люди готують правки до закону, щоб знов легітимізувати податкову міліцію в її нинішньому вигляді. Це неприпустимо.

Ви нещодавно завершили візити у складі української делегації до Швейцарського Давосу та до Німеччини. На які додаткові обсяги міжнародної допомоги Україна може розраховувати цього року?

Не все вимірюється фінансовою допомогою – є і інші критерії. Ми маємо діяти як сильна держава, яка шукає взаємовигідної співпраці.

Спочатку про візит до Німечини. В Берліні зустріч із німецьким бізнесом довела, що ми зробили немало, і бізнес це відчуває. Німецький бізнес знає наші проблеми. Наприклад, нової моделі відшкодування ПДВ, яку ми зараз впроваджуємо, вони очікували декілька років. Деякі з присутніх ІТ-компаній навіть запропонували нам свої ІТ-рішення.

Ми мали зустріч із представниками Deutsche Bank, з якими обговорили окремі питання їх участі у приватизаційних процесах та посилення наших позицій як держави при виході на зовнішні ринки запозичень.

Також була зустріч із німецьким банком розвитку KfW. Вони нам надали ще в 2014 році 500 млн евро кредиту, і ми узгодили найбільш ефективне використання ще не використаних коштів з урахуванням нових пріоритетів.

Звісно, головною подією візиту в Німеччину була зустріч із Канцлером Ангелою Меркель, де Президент України Петро Порошенко та Канцлер обговорили подальшу політичну взаємодію між Україною та Німеччиною. Схожі питання також оговорювалися підчас зустрічей із Президентом Бундестагу Норбертом Ламмертом та новопризначеним міністром зовнішніх справ Сігмаром Габріелем.

Ми маємо діяти як сильна держава, яка шукає взаємовигідної співпраці, вважає Данилюк / УНІАН

Надзвичайно важливою була зустріч Президента України із Президентом Китайської народної республіки.  Це нова сторінка співпраці наших держав як в політичній, так і в економічній сфері. Президент Китаю перший раз відвідав Давос і викликав фурор своїм баченням розвитку світової економіки.

Надзвичайно продуктивною була і зустріч із Президентом Азербайджану, де були досягнуті конкретні домовленості у додаток до попередніх та вже реалізованих з минулорічної зустрічі.

Крім політичних, були також зустрічі Президента із бізнесом та міжнародними організаціями. Зокрема із президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті, де ми обговорили розширення роботи ЄБРР в Україні. У минулому році сума фінансування проектів була меншою, ніж у попередні роки. Для мене, як керуючого від України в ЄБРР, дуже важливо, щоб ця установа працювала у нашій країні ефективно. І я дуже сподіваюсь, що цього року вони як у напрямку технічної допомоги, так і у напрямку інвестицій, свою роботу розширять.

В мене також була насичена окрема програма зустрічей. З президентом Європейського інвестиційного банку ми обговорювали шляхи прискорення освоєння наданого фінансування. Із виконавчим директором Світового банку домовились про перегляд портфелю проектів на найближчу перспективу.

Враховуючи курс України на децентралізацію, ми запропонували партнерам менше залучати уряд і більше працювати із муніципалітетами. До речі, вони були трошки здивовані, оскільки раніше в Україні  уряд намагався такі функцій зосередити на собі.

Я також час зустрічався з декількома Єврокомісарами та міністрами фінансів інших країн, зокрема, міністром фінансів Німеччини Вольфгангом Шойбле.

В Давосі ми обговорювали і вплив нових технологій. Наприклад, таких як Blockchain (побудований за певними правилами ланцюг блоків транзакцій), що може суттєво змінити систему державних фінансів. Зараз ця технологія успішно використовується центральним банком Англії. Ми також маємо реалізовані ідеї. Наприклад, аукціони з оренди майна на базі Blockchain. Ця технологія не дозволяє маніпулювання. Зокрема, з її використанням можна було б уникнути маніпулювання із базами даних ДФС, де зникають мільярди коштів платників податків. Я зустрічався із засновником компанії Blockchain Пітером Смітом з яким ми домовилися про співпрацю.

Запам’яталася зустріч із директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард за участі міністрів фінансів та керівників центробанків провідних країн, де ми обговорювали нові тренди.

Міжнародне партнерство – це не тільки фінансова допомога. Це також обмін думками, щоб ми не лишались наодинці зі своїми проблемами та не втрачали вектор бачення майбутнього. 

Яке Ваше загальне враження: інвестори нам ще вірять?

Все, що ми можемо зробити, щоб підвищити довіру, ми робимо. Подивіться на історію співпраці з МВФ: найближчим часом ми отримаємо ще один, четвертий, транш. Це буде безпрецедентною подією.  І це  - довіра. Співпраця з МВФ – важлива для України, і ми разом робимо складні, інколи непопулярні, але важливі для країни перетворення. Як міністр фінансів я маю планувати наперед. Як тільки я вступив на посаду, почав думати про те, що ми маємо зробити з огляду на те, що програма з МВФ закінчиться вже протягом двох років. Ми маємо реалізувати всю програму реформ, щоб далі економіка країни сама себе підтримувала. І щоб довіра постійно зростала.

Інвестори зацікавлені у співпраці з Україною. Навіть якщо подивитись на дохідність наших єврооблігацій, яка зараз складає біля 8%. Такий показник відображує зниження ризиків у нашій країні, стабілізацію економічної ситуації. Про це також говорять міжнародні рейтинги, які минулого року було переглянуто у сторону підвищення.

Коли Україна зможе вийти на ринок зовнішніх запозичень та який рівень доходності є оптимальним?

Ми не поспішаємо. Поки що є дешеве фінансування від МВФ, США, ЄС, Світового банку. Виходити на ринок запозичень зараз немає потреби. Але цього року ми все ж таки плануємо розміщення єврооблігацій, щоб продемонструвати свою готовність до присутності на ринку. А потім, за потреби, наступні два роки будемо використовувати цей інструмент більш масштабно. Це має стати нормальною практикою. 

Інвестори зацікавлені у співпраці з Україною, додав Данилюк / УНІАН

Щодо дохідності, то це вирішить ринок.  Поки що важко прогнозувати, оскільки ситуація на ринку може змінитись. Але потрібно мати присутність на ринку, щоб, як кажуть спортсмени, бути у формі.

Чи не буде перешкодою для виходу на зовнішні ринки запозичень судовий процес у Лондоні за позовом Росії до України стосовно боргу «Януковича» на 3 мільярдів доларів?

Це не буде перешкодою. Два тижні тому було триденне судове слухання у Лондоні. Наші юристи представили позицію України. Позиція сильна, і я впевнений в позитивному рішенні на користь України, хоча такі речі складно прогнозувати. Рішення, яке суд прийме пізніше цього року (можливо, у березні або у квітні), стосується процедури спрощеного провадження. У разі підтримки нашої позиції буде повномасштабний судовий розгляд, який відбудеться у 2018 році, а може і пізніше. У такому разі будуть заслуховуватись усі свідки щоб розібратися в усіх важливих особливостях справи.

Російська Федерація хоче довести, що мова йде про звичайний випуск євробондів, але насправді ситуація набагато складніше. На мою думку, всі дуже добре розуміють, в яких умовах та яким чином було надано цей кредит, та які події відбувались далі.

Контекст справи набагато ширше, ніж той який намагається представити РФ. Тому суд, щоб прийняти справедливе рішення, має заслухати всі аргументи. Поки що чекаємо рішення.

Ольга Гордієнко

УНІАН в Google News