Иллюстрация REUTERS

Чистка фінансових установ, що мала виявити неліквідні банки, не стабілізувала систему, яка і досі лишається слабкою: 39 з 60 банків, що залишились, за оцінкою НБУ потребують докапіталізації. Тому національний регулятор, уряд та парламент повинні напрацювати заходи щодо прогнозованості діяльності банківського сектору, зниження кредитних ставок для бізнесу та інвесторів, які є найвищими в Європі, гарантування депозитних вкладів тощо, наголошують в УСПП, Антикризовій раді громадських організацій.  

«Нестабільність банківської системи поруч із корупцією та відсутністю прогнозованості коливань національної грошової одиниці  – головні чинники того, чому інвестиційно приваблива Україна має такий низький відсоток капіталовкладень. Ми недоотримуємо мільярди іноземних інвестицій. А ті, що надходять, у більшості йдуть на  докапіталізацію банків на вимогу НБУ. В той же час гроші повинні йти в реальну економіку, якій конче потрібний  цей ресурс», – завважив президент УСПП Анатолій Кінах.

Відео дня

При цьому він відзначив, що хоча за останній рік відчутно знизилась облікова ставка НБУ, цього недостатньо для кредитування реальної економіки, підсилення конкурентоспроможності виробників. Потрібні спеціальні програми КМУ та НБУ з поновлення кредитування на основі державно-приватного партнерства, підтримки розвитку підприємництва, модернізації промисловості.

Головною метою, на думку ділової спільноти, є створення умов по направленню коштів на кредитування виробництв.  Для цього і потрібне стабільне функціонування системи. Як приклад – програма «Україна – країна підприємців», яка реалізовується УСПП та ПриватБанком та спрямована на створення робочих місць у малому бізнесі.

Банки, які отримували рефінансування, встигли  вже повернути його половину – 4 млрд грн. Втім, роботи для стабілізації банківської системи  ще багато.

Нагадаємо, раніше Антикризова рада громадських організацій, УСПП пропонували провести експертне обговорення-аналіз на рівні представників парламенту, уряду, НБУ, його Ради, бізнесу, громадськості стану банківської сфери загалом і механізмів залучення інвестицій, відновлення банками кредитування зокрема. 

«Потрібне напрацювання ефективної стратегії покращення фінансового клімату в країні», – було наголошено тоді в зверненні Антикризової ради громадських організацій. Свої пропозиції експерти виклали в Антикризовій програмі спільних дій влади та бізнесу, яку надіслали на адресу керівництва країни та презентували міжнародним партнерам в ЄС.