Відповідне рішення було прийнято у ході засідання уряду. Воно, зокрема, передбачає визначення правового режиму переміщення товарів, включаючи гуманітарну допомогу, і забороняє переміщення будь-яких товарів, крім харчових продуктів, ліків як гуманітарної допомоги, а також товарів, необхідних для функціонування підприємств металургії, вугледобувної та енергетичної галузей.
Коментуючи необхідність прийняття рішення, міністр у справах окупованих територій Вадим Черниш зазначив, що йдеться не про торгівлю, а про переміщення товарів. «Порядок забезпечує переміщення, а не торгівлю, і стосується підприємств, які працюють в Україні», - сказав Черниш.
У свою чергу глава уряду Володимир Гройсман підкреслив, що йдеться про стратегічно важливе для країни рішення, яке стосується зміцнення енергетичної незалежності України і позицій гірничо-металургійного комплексу.
«Ми говоримо про той критично важливий набір товарів, який необхідний для того, щоб забезпечити виробництво тепла і світла для громадян, а також щоб наші металурги працювали на економіку», - сказав Гройсман, підкресливши, що готовий повністю сприяти організації широкомасштабного контролю за переміщенням товарів.
Гройсман також додав, що рішення передбачає встановлення контрольних пунктів, які займатимуться відстеженням переміщення товарів. «А через місяць можна провести аналіз прийнятого рішення», - запропонував глава уряду.
Читайте такожБлокада Донбасу загрожує енергетичній безпеці та економіці України - заява G7
Як повідомляв УНІАН, необхідність прийняття урядового рішення була обумовлена організованою на Донбасі вугільною блокадою. Її метою спочатку була зупинка контрабанди, яка переправляється через лінію розмежування. Разом з тим з часом блокада привела до повної зупинки поставок вугілля, що видобувається на непідконтрольній території, але для роботи підприємств, які зареєстровані в Україні і сплачують податкові відрахування до українського бюджету, а це підприємства металургії, енергетики і вугледобувної галузі.
За підрахунками об'єднання підприємств «Укрметалургпром», прямі втрати від вугільної блокади становитимуть за підсумками року близько 3,5 млрд дол. Крім того, блокада змушує купувати вугілля за валюту на зовнішніх ринках. Найочевиднішим є ринок Росії. Однак закупівля російського вугілля є неможливою як з політичних причин, оскільки Росія веде війну проти України, так і з економічних. За інформацією ряду українських металургійних підприємств, російський кокс вже подорожчав на 37%, що робить виробництво українського чавуну на такому імпортному вугіллі нерентабельним.
