Субота,
19 серпня 2017
Наші спільноти

Політика Гонтаревої сприяла послабленню економіки України – економіст

За словами російського економіста Ілларіонова, політика НБУ призвела до розтрати міжнародних резервів України і створення умов для валютної паніки і валютної кризи.

Валерія Гонтарєва / REUTERS
Валерія Гонтарєва / REUTERS

Інтервенціоністська політика, що проводилася керівництвом НБУ в 2014-2016 роках, сприяла послабленню економіки України, вважає російський економіст і політолог, колишній радник Володимира Путіна, який пішов в опозицію, і співробітник вашингтонського Інституту Катона Андрій Ілларіонов.

Гонтарева відмовилася назвати кандидата на посаду голови НБУ, якого запропонувала Порошенку

Таку думку він висловив у рамках круглого столу на тему "Реальні економічні реформи України?", який пройшов у Вашингтоні 20 квітня під егідою американського неоконсервативного аналітичного центру Foreign Policy Initiative, повідомляє «Ділова столиця».

За його словами, головною причиною погіршення економічної ситуації в Україні у 2015-2016 рр. (поряд з військовою агресією і дестабілізаційними діями російського керівництва) стала інтервенціоністська політика Національного банку України.

Економіст вважає, що політика НБУ призвела до розтрати міжнародних резервів України та створення умов для валютної паніки та валютної кризи в лютому 2015 року.

Ілларіонов зазначає, що напередодні призначення Валерії Гонтаревої головою НБУ станом на 31 травня 2014 р. міжнародні резерви України, що знаходилися на рахунках НБУ, становили $17,9 млрд. В наступні дев'ять місяців вони впали на $12,3 млрд і станом на кінець лютого 2015 року становили $5,6 млрд.

Різке скорочення валютних резервів спровокувало глибоку валютну криза, пік якого припав на лютий 2015 р. Паніка на валютному ринку викликала катастрофічне падіння курсу гривні більш ніж удвічі - з 11,8 грн за долар у червні 2014 р. до 24,5 грн за долар у лютому 2015 р., зазначає Ілларіонов.

«Наскільки штучною була ця, схоже, навмисно спровокована криза, показує курс гривні до долара, який мало змінився в наступні два роки - з лютого 2015 р. по лютий 2017 р. Протягом цього часу курс національної валюти знизився лише на 10%, незважаючи на кумулятивне скорочення ВВП на 10%, накопичену інфляцію в 57%, збереження загального бюджетного дефіциту в межах від 1,2 до 3,7% ВВП в рік», - додає економіст.

Ілларіонов зазначає, що 6 лютого 2015 року, виправдовуючи свої дії різкою девальвацією гривні, НБУ ввів обмеження на валютному ринку, які призвели до "фактичного паралічу платіжно-розрахункових операцій в межах України та істотного обмеження її економічних операцій із зовнішнім світом".

«Всі ці заходи НБУ привели до посилення "тінізації" валютних операцій. За оцінками Українського кредитно-банківського союзу, частка тіньового валютного ринку зросла до 50%, що посилило девальваційний тиск на гривню і ускладнило функціонування офіційного валютного ринку. В результаті розцвів тіньовий ринок валюти, а разом з ним і тіньові ділки - валютні міняйли, в той час як законослухняні банки частково втратили свою конкурентоспроможність, погіршилася криміногенна ситуація, громадяни втратили частину заощаджень», - вважає економіст.

За його словами, «штучна девальвація гривні знецінила доларову оцінку активної частини балансу значної частини комерційних банків при збереженні доларової величини їх пасивної частини».

«На додаток до валютного катаклізму керівництво НБУ суттєво погіршило ситуацію банківського сектора, різко підвищивши резервні вимоги до банків - з 5,8% у 2014 р. до 11,7% у 2015 р., а також до розмірів мінімального капіталу - до 10 млн євро, що є вдвічі вищим, ніж, наприклад, у Євросоюзі. Нарешті, воістину смертельний удар українській банківській системі був нанесений керівництвом НБУ в рамках здійснення програми т. з. "розчищення банківського сектора", в рамках якої воно приступило до систематичного закриття комерційних банків», - зазначає Ілларіонов.

Водночас, він згадує про селективну підтримки окремих комерційних банків, пов'язаних безпосередньо з керівництвом НБУ, а також з деякими іншими політиками України.

Також, за його словами, протягом трьох місяців з березня по червень 2014 р., коли керівником НБУ був Степан Кубів, Нацбанк виявив активи, що належали Януковичу, на суму більш ніж $1 млрд і наклав на них арешт. Для порівняння: за 32 місяці (з червня 2014 по лютий 2017 рр..), протягом яких головою НБУ була Гонтарева Нацбанк не заморозив активів ні на одну гривню, які належали Віктору Януковичу та/або керівникам колишнього режиму.

Ілларіонов додає, що в червні 2014 р. питома вага російських банків в активах банківської системи України становив відносно скромні 12%. До грудня 2016 р. банки зі 100%-ю участю російського капіталу посилили свою присутність в Україні до 40%. «Слід зазначити, що серед них є банки зі 100%-ю участю з боку російської держави, це, зокрема, Сбербанк, ВТБ, а також Промінвестбанк, в якому питома вага акцій, що належать РФ, становить 97,5%. Промінвестбанк також отримував рефінансування від НБУ», - зазначає економіст.

В результаті проведення Нацбанком інтервенціоністської політики з удушення вітчизняного банківського сектору, зниження банківської щільності величина інвестицій в українську економіку істотно знизилася, незважаючи на певне просування у сфері економічних реформ, що проводилися урядом, резюмує Ілларіонов.

Як повідомляв УНІАН, 10 квітня голова Національного банку України Валерія Гонтарєва оголосила, що йде з посади з 10 травня. За її словами, якщо Верховна Рада проголосує за її відставку раніше цього терміну, то вона готова залишити посаду раніше.

Теги: Нацбанк, Гонтарева

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
Новини партнерів
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку