Фото НБУ

Головним завданням нового глави Національного банку України є відновлення довіри до національної банківської системи, у тому числі необхідно переглянути і рішення про націоналізацію "Приватбанку", вважає президент російського Інституту економічного аналізу Андрій Ілларіонов.

Читайте такожПарламент може призначити нового голову НБУ до вересня – міністр фінансів

"Найперший захід - абсолютно очевидно - це відновлення довіри до національної банківської системи. Це ключовий крок. Це не один день, тиждень, місяць і навіть не рік. Це завдання системної політики. Перш за все, припинення політики знищення національної банківської системи. Політика підтримки. І звичайно ж, перегляд рішення про націоналізацію "Приватбанку", - сказав Ілларіонов на прес-конференції в Києві.

Відео дня

За його словами, неможливо уявити, що в Україні або за її межами не знайшлося потенційних покупців на "ПриватБанк", незважаючи на його проблеми. "Як можна собі уявити, що на такий банк не знайдеться покупець? 26 років ми займаємося перехідними економіками. Це рішення просто не має аналогів в сучасному світі. Що, за 1 долар не купив би хтось "ПриватБанк"? Я куплю за 1 долар", - додав експерт.

Ілларіонов підкреслив, що сучасна економіка передбачає мінімізацію державної власності через приватизацію активів і компаній, при цьому Україна в результаті націоналізації "Приватбанку" збільшила свій держборг на 5% до ВВП, які ляжуть на плечі платників податків.

На думку експерта, характер економічної кризи в Україні говорить про те, що агресія Кремля не є єдиною причиною цієї кризи. "Статистика, яку я представляю, за даними Державної служби статистики України та міжнародних організацій, дає досить стійке уявлення, що головну відповідальність за внутрішній фактор економічної кризи несе керівництво Національного банку України. Уряд до цього питання теж причетний, але це вже питання обговорення", - сказав він.

Як приклад країн, в яких економіка зростає на тлі військових дій, Ілларіонов назвав Грузію. "Грузія стала зростати не через 8 кварталів, а через 4. Причому економічне зростання в 2010 році було 6,5%, а у війну стало 7,3%. Зовсім інша реакція. При цьому Національний банк Грузії ларі не девальвував і не розтратив валютні резерви. А військові витрати Грузії становили 9% ВВП, а не 1%, як в Україні", - зазначив він.

За словами експерта, приклад Грузії яскраво підтверджує, що не військові дії є основною причиною української кризи. Для порівняння він зазначив, що російські найманці і сепаратисти окупували 7% території України, при цьому в Грузії було окуповано 20%, а вся територія країни піддавалася авіаційних нальотів і ракетним обстрілам.

"Залежність Грузії від російського ринку не порівнянна із залежністю України. В Україні припинилося 30% торгівлі в Росію, в Грузії – 70%. Свідома політика влади Грузії призвела до зовсім інших результатів", - резюмував Ілларіонов.

Як повідомляв УНІАН, глава НБУ Валерія Гонтарева з 11 травня пішла в тривалу відпустку, і до призначення її наступника керувати регулятором буде перший заступник голови Яків Смолій.

Гонтарева на початку квітня, офіційно оголосила про відхід з посади керівника Нацбанку з 10 травня. Вона займала посаду голови НБУ майже 3 роки, після того, як 19 червня 2014 року Верховна Рада підтримала пропозицію президента України Петра Порошенка про її призначення після відставки з цього поста Степана Кубіва.

Згідно Конституції, голову НБУ призначає Верховна Рада за поданням президента україни строком на 7 років.

За словами народного депутата від "Блоку Петра Порошенко", представника президента в парламенті Ірини Луценко, президент поки не завершив політичні консультації з наступною кандидатурою на посаду голови НБУ.