Росіяни не вірять в обіцяне владою економічне зростання, використовуючи тактику виживання 1990-х років — запасаючи їстівні припаси з дачних городів, одночасно намагаючись підтримати прийнятний рівень життя населення найбідніших регіонів стало брати більше споживчих кредитів, пише Газета.RU.
У червні 2017 року, за даними Росстату, реальні грошові доходи населення не змінилися в порівнянні з червнем 2016-го. При цьому в січні – травні вони знизилися на 0,8%.
В якості стратегії поліпшення матеріального становища росіяни в 2017 році вибирають виробництво продукції в особистому підсобному господарстві. До такого висновку приходять експерти. Згідно з дослідженнями Інституту соціології РАН, забезпечує себе продуктами, вирощеними в особистому підсобному господарстві, майже третина опитаних (32%), що на 12 в.п. більше, ніж у 2014 році.
«Таким чином, у поведінці громадян переважають в основному архаїчні форми поліпшення свого матеріального становища, поширені ще в ході кризи «виживання» в 1990-х роках, а не активні інноваційні практики», — роблять висновок експерти.
Особисті підсобні господарства служать не тільки інструментом виживання, але і певною страховкою на випадок несприятливих змін, вважає Сергій Завєрський, начальник відділу аналітичних досліджень Інституту комплексних стратегічних досліджень (ІКСД). «Невпевність у завтрашньому дні – один з найважливих наслідків кризи, і від нього у будь-якому випадку доведеться довго позбавлятися, навіть якщо темпи зростання будуть на рівні прогнозованих», — вважає експерт.
Відповідно до дослідження, проведеного Левада-центром, значну частину щомісячних доходів росіяни витрачають на купівлю продуктів харчування: на їжу 23% опитаних витрачають дві третини зароблених коштів, 20% — трохи менше половини, а 10% — всі гроші.
Експерти додають, що середній клас також змушений змінювати стратегію споживчої поведінки. Наприклад, у другому кварталі 2017 року частка тих, хто заощаджував на харчування поза домом, склала 69% (в аналогічний період 2016 року — 73%), а 63% представників середнього класу намагалися заощаджувати на відпустці (у другому кварталі 2016 року їх частка становила 60%).
Одночасно обсяг виданих споживчих кредитів фізичним особам в червні 2017 року збільшився за місяць на 1,1%. Національне бюро кредитних історій зазначає, що в першому півріччі 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016 року обсяг виданих споживчих кредитів збільшився на 38,4%, а кількість споживчих кредитів – на 28,9%.
Експерти на підставі аналізу відзначають, що найбільш високе зростання обсягу таких кредитів - у регіонах з високим рівнем бідності.
Більш високий приріст обсягу кредитів фізичним особам в бідних регіонах свідчить про те, що позикові кошти для бідних шарів стають реальним способом підтримки хоч скільки-небудь прийнятного рівня життя, відзначають економісти.
У цілому по Росії частка населення з грошовими доходами нижче прожиткового мінімуму в першому кварталі 2017 року склала 15%, що нижче рівня першого кварталу 2015 і 2016 років, однак вище рівня аналогічного періоду 2012-2014 років.
Раніше міністр фінансів Антон Силуанов обіцяв, що за підсумками 2017 року доходи населення зростуть не менш ніж на 1% в реальному вираженні, а економіка — на 2%. Мінекономрозвитку в базовому та цільовому сценаріях також прогнозує зростання реальних доходів населення на 1% у 2017 році.
«Ми як і раніше не бачимо реальних чинників зростання економіки вище рівня 1-1,5% в рік. Очевидно, що прогнозовані і нами, і Мінекономрозвитку Росії темпи зростання не можуть розглядатися як прийнятні», — вказують економісти в дослідженні.
Зростання реальних доходів не буде до закінчення санкційної війни або до початку якісних змін у російській економіці, що, швидше за все, відбудеться навіть пізніше зняття санкцій, вважає керівник маркетингового агентства «Альохін і партнери» Роман Альохін. Зростання реальних доходів означає, що на свій дохід середньостатистичний громадянин країни зможе придбати більше товарів і послуг. Отже, повинен або збільшитися дохід, або знизитися ціни товарів і послуг на ринку. Поки немає передумов ні для одного, ні для другого, констатує експерт.
Заступник директора Інституту світової економіки та міжнародних відносин Євген Гонтмахер також зазначив, що передумов до суттєвого поліпшення рівня життя населення поки немає.
Між тим, завідувач лабораторією досліджень пенсійних систем актуарного прогнозування соціальної сфери РАН Олена Гришина зазначає, що «звикання населення до уповільненої кризи (в тому числі до стабільного невеликого зниження реальних доходів) призвело до того, що громадяни вже не відчувають різке погіршення свого матеріального становища».
