Незважаючи на активну діяльність НБУ та Фонду гарантування вкладів щодо виведення з ринку фінустанов, і не дивлячись на закон про відповідальність акціонерів за доведення банку до банкрутства, на даний момент терміну у в'язниці не отримав жоден власник банку відповідальний за його банкрутство. Про це на своїй сторінці Facebook пише політичний експерт Кирило Сазонов, передають "Українські новини".
"Кожен раз, коли з банку пропадають мільярди, від НБУ можна було почути одні й ті ж історії, на кшталт: "Щоб побачити реальну картину, потрібен глибокий аудит". Хоча ще навесні 2016 року представники Національної поліції говорили, що у НБУ є всі засоби для відстеження операцій по виведенню коштів. Але чомусь це у них не особливо виходить. Або не хочуть, не знаю. По факту - гроші можуть зникнути, і ніхто не сяде", - відзначає експерт.
Чудовим прикладом є "Терра Банк" з його власником Сергієм Клименком, який за даними Фонду гарантування вкладів на пряму пов'язаний з банкрутством банку і який досі перебуває на волі завдяки виходу під заставу в 15 млн грн. Ця сума виглядає смішною в порівнянні з мільйонами, які виводилися з Терра Банку в останні місяці його існування.
"Терра Банк" був визнаний неплатоспроможним в серпні 2014 року. За різними оцінками, щоб відновити платоспроможність, акціонерам потрібно було влити від 500 млн грн. до мільярда. Головний бенефіціар, яким був Клименко, на це не пішов. В результаті свої проблеми вирішив перекласти на Фонд гарантування вкладів. Але Фонд виступив ініціатором розслідування причин банкрутства банку", - пише Кирило Сазонов на своїй сторінці в Facebook.
Обвалити серйозний банк ззовні практично неможливо, зазвичай це відбувається зсередини з ініціативи керівників банку за допомогою партнерів і своїх же компаній. У випадку з Клименком, чималу роль зіграв його партнер по бізнесу - Максим Луцький. Колишній проректор Київського Авіаційного Університету (НАУ) і кум Табачника в роки свого проректорства проводив тендери в НАУ для реконструкції своїх приміщень. Переможцями цих тендерів ставали компанії, що належать йому ж і Сергію Клименку.
"Сам же Клименко діяв за класичною схемою спустошень банку акціонерами - виводив кошти вкладників у вигляді кредитів на свої ж компанії, які займалися будівництвом. Цензор детально розбирався в цих схемах, кому цікаво деталі розібрати - все є. Я по поверхні пройду. Як відзначали у Фонді гарантування вкладів - Клименко, використовуючи службове становище забезпечив в січні-лютому 2014 року виведення значних коштів, залучених банком від фізичних осіб, в ряд підставних фірм у вигляді незабезпечених кредитів. Вказані операції мали всі ознаки шахрайських дій, оскільки ці фірми не мали необхідного забезпечення за кредитними договорами і не проводили по ним господарську діяльність", - додав політолог.
У вересні 2015 року Клименко навіть був заарештований, йому інкримінували статтю 191 КК - розтрата банківського майна в особливо великих розмірах (сума понад 1 млрд гривень). Поліція ловить, а і українські суди - відпускають. В результаті Клименко спокійно вийшов на свободу під заставу.
"Як таке можливо? Проблема в тому, що для притягнення власника банку до кримінальної відповідальності потрібно довести, що його дії були умисними і що саме вони завдали збитків державі. А довести факт доведення банку до банкрутства вкрай складно. Так і виходить, що людина заподіяла таку шкода країні, все ще спокійно себе почуває на свободі і це далеко не поодинокий випадок. Все це наводить на думку, що система державних покарань за подібні дії, які тягнуть за собою збитки як самій державі, так і безлічі вкладників залишає бажати кращого. КПК потрібно міняти. І не тільки для корупціонерів - для власників фінустанов, які керують держкомпаніями, для всіх, хто відповідає за чужі гроші. Відповідальність повинна бути реальною...", - підсумував експерт Кирило Сазонов.
