Михайло Титарчук / facebook.com/Mikhail Titarchuk

Заступник міністра економіки Тітарчук: Українські патентні "тролі" зареєстрували Google, вішалку і рух поїздів по колу

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Тітарчук в інтерв’ю УНІАН розповів про плани уряду щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності, боротьбу з патентними «тролями» і що зробить Україна, аби не втратити преференції у торгівлі з США.

Михайло Титарчук / facebook.com/Mikhail Titarchuk

Україна з 2011 року регулярно потрапляє до Special 301 Report - списку країн зі значним рівнем інтернет-піратства і недостатнім захистом прав інтелектуальної власності, який щорічно готується Офісом торгового представника США. І саме у зв’язку з цим американська сторона в грудні минулого року повідомила про часткове скасування преференцій у торгівлі з Україною з відстрочкою вступу рішення в силу на 120 днів. У випадку скасування преференцій Україна може понести не тільки репутаційні, а й економічні втрати - адже лише в 2016 році американські компанії в рамках преференцій імпортували української продукції на 56 мільйонів доларів. Це майже 10% вітчизняного експорту в США. У першому півріччі 2017 року український бізнес преференційно поставляв у США інертні гази, діоксид титану, товари з деревини, нагрівальні та оптичні прилади, шоколад. І якщо уряду та парламенту не вдасться оперативно посилити захист інтелектуальної власності, то експортери втратять конкурентні переваги на зовнішньому ринку, а вітчизняні високотехнологічні підприємства продовжать залишатися незахищеними.

В інтерв’ю УНІАН заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Тітарчук розповів, як уряд планує рятувати торгівельні преференції на ринку США, боротися з патентними «тролями» та інтернет-піратством.

«Гарячою» темою є нещодавня заява Офісу Торгового представника США щодо недостатнього рівня захисту прав інтелектуальної власності в Україні та припинення у зв’язку з цим дії Генералізованої системи преференцій, що дозволяє нашій країні безмитний експорт понад 3500 найменувань товарів. Чи є у нас шанс уникнути скасування торгових преференцій?

По-перше, слід розуміти, що це не «санкції з боку США», а тимчасове зупинення дії преференцій. Тобто, нам дали 120 днів для врегулювання питання, що стосується колективного управління правами інтелектуальної власності. Що мається на увазі? Наприклад, за 2016 рік організації колективного управління правами інтелектуальної власності (ОКУ) змогли зібрати 2,7 мільйона євро роялті. Якщо порівнювати з Францією, то це в 410 разів менше, у порівнянні з США - у 652 рази менше.

В Україні система колективного управління правами – непрозора і корумпована. Ті люди, які створюють певний контент, - пісні, літературні твори, фільми - не отримують повністю належного їм роялті. Є такий приклад: коли у нас був концерт Red Hot Chilly Peppers (американський рок-гурт, - УНІАН), організатор сплатив організації колективного управління 40 тисяч гривень замість 200 тисяч гривень. Коли ця система буде прозора, українські автори зможуть не боятися витрачати достатньо часу на створення якісного контенту, оскільки розумітимуть, що їхня робота отримає достойну винагороду.

Иллюстрация REUTERS

По преференціях - Україна має можливість експортувати в США без сплати мита понад 3500 найменувань товарів. В 2016 році в рамках системи преференцій американськими компаніями імпортовано українських товарів і сировини на 56 мільйонів доларів. Це - 9,1 відсотка від загального імпорту українських товарів в США. В принципі, це не космічна сума, але все ж звільнення від цього мита підвищує конкурентоспроможність українських товарів на американському ринку. Крім того, з точки зору іміджу країни відміна преференцій - це дуже погано. Проте, ми можемо втратити преференції не для 3500 найменувань товарів, а для близько 100.

Що ми робимо для того, щоб цього не сталось?

Консолідований законопроект про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права був поданий в парламент в кінці грудня 2017 року. Очікуємо його розгляд у комітетах на початку лютого. Комітетів треба пройти дуже багато, найважливіші - з питань освіти і науки, а також з питань європейської інтеграції. Все, що ми робимо у сфері захисту інтелектуальної власності, відбувається у відповідності до Угоди про асоціацію з Євросоюзом, директив ЄС.

Вважаємо, що 120 днів - це достатній термін. Але маємо враховувати, що тут задіяний не тільки Кабінет міністрів, але й Верховна Рада - а це вже політичні рішення. Також маємо враховувати, що є ще й судова влада, яка має відігравати провідну роль у безпосередньому захисті прав власності. А вона реформується, і одне із завдань - створення спеціальних судів з питань інтелектуальної власності. Це дуже важливо, тому що, якщо зафіксовано порушення прав інтелектуальної власності, то всі мають розуміти - буде суд, якісний, фаховий і результативний. Це буде останній крок. І коли іноземні та вітчизняні компанії скажуть: «Так, дійсно, система працює від А до Я», ми зможемо заявити, що зроблено все необхідне.

Чи правильно я розумію, що для подовження дії Генералізованої системи преференцій необхідне не просто прийняття закону про реформування сфери колективного управління правами інтелектуальної власності, а й певні кроки з його імплементації?

На даний момент організації колективного управління - це корумпована, непрозора система. Якщо ми приймемо закон, то у нас буде можливість зробити систему прозорою. Але звісно, коли намагаєшся змінити систему, з боку багатьох людей, які 27 років заробляли на порушенні авторського права, є дуже великий супротив. Нам кажуть, що нібито закон некомплексний і непрозорий. Але вибачте, чого ж тоді ви самі не створили нормальну систему за стільки років? Для багатьох людей статус-кво дуже вигідний. Ми вважаємо, що рухаємося у правильному напрямі, і цей рік є ключовим. У нас є історичний шанс прийняти необхідні закони пакетно, присвятивши питанню захисту прав інтелектуальної власності окреме засідання Верховної Ради. Якщо ми хочемо притоку іноземних інвестицій, то зобов’язані це зробити.

Від України очікують удосконалення законодавства щодо захисту авторських прав / REUTERS

Що конкретно очікують від нас партнери?

По-перше, хотів би зазначити, що, як правило, вони дають 60 днів, а не 120 на виправлення ситуації. І тільки завдячуючи оперативним діям уряду, кінцевий термін склав 120 днів, про що нам повідомили американські партнери в робочому порядку.

Головне зараз - прийняття Верховною Радою відповідного закону в цілому. В кінці лютого ми маємо звітувати по Списку 301 (список країн зі значним рівнем інтернет-піратства і недостатнім захистом прав інтелектуальної власності від Офісу торгового представника США, – УНІАН). Тобто, якщо навіть ми його зможемо провести через комітети і внести до Верховної Ради, то це вже буде позитивним сигналом, що є зрушення. Якщо парламент ухвалить закон, я не кажу про його імплементацію, то тоді у нас є шанс не втратити преференції.

Якими будуть кроки щодо імплементації закону?

Після ухвалення закону ми будемо працювати над імплементацією, і це надзвичайно важливо. На ринку 19 організацій колективного управління. Це - нонсенс, взагалі ненормально. Згідно з новим законом, їх має бути п’ять. Тут мова не йде про монополію, просто існуватиме один орган, який визначатиме організації колективного управляння за сферами відповідальності - авторське право, суміжне право і так далі. Мається на увазі, що автори вперше в історії зможуть прозоро бачити, скільки роялті отримують організації, скільки вони залишають на адміністративні послуги. Наприклад, в Європі на адміністративні послуги залишається максимум 12-15%, в Іспанії -  5%, а у нас зараз - 30-40%.

Крім того, автори зможуть брати участь у загальних зборах організації, створювати наглядову раду, обирати директора. Такого ніколи не було.

Ще один крок. На даний момент у нас є 18 приватних організацій, так склалось історично. І є одна державна організація - Українське агентство з авторських і суміжних прав. В нашій концепції реформи, яка була прийнята урядом, передбачається роздержавлення УААСП. Це є загальна логіка - держава не має втручатись в процес.

Які ще законопроекти щодо реформи інтелектуальної власності готує уряд?

Перед нами стояло завдання - визначити ті закони, які зможуть не тільки зробити поштовх до підсилення захисту прав інтелектуальної власності, але й продемонструвати, що Україна - європейська країна з відповідними цінностями.

Перший законопроект про географічні зазначення пройшов парламентський комітет у 2017 році, зараз ми очікуємо на його розгляд у Верховній Раді. Щоб було зрозуміло: є сир «камамбер». Якщо він виробляється в селі Камамбер у Франції, то, вибачте, в місті Чернігів він вироблятися не може. Водночас, якщо є захищений бренд «ніжинські огірки», то вони можуть вироблятися тільки у відповідному регіоні.

Илюстрація REUTERS

Другий законопроект більш технічний, він стосується комп’ютерних схем. Третій законопроект найбільш цікавий – відносно боротьби з патентним тролінгом, для захисту брендів. Наприклад, бренд «Coca Cola» коштує більше, ніж всі матеріальні активи компанії. У нас були випадки, коли хтось дуже талановитий зареєстрував Google, запатентував вішалку або житомирський граніт. І як тільки оригінальна продукція проходить кордон - все, людина отримує роялті. Тому закон важливий, його прийняття буде серйозним сигналом для іноземних інвесторів. Умовний Starbucks ніколи не прийде в країну, якщо побачить, що є такі ризики. Ще один приклад - є одна особа, яка запатентувала рух поїздів по колу, і вона отримує роялті кожен місяць. Це смішно, але людина реально отримує гроші від «Укрзалізниці».

Усі три законопроекти вже пройшли комітети, законопроект про колективне управління буде на розгляді найближчим часом, на цьому тижні ми плануємо винести на розсуд уряду законопроект про авторське і суміжне право, а також про корисні моделі та винаходи. Всі законодавчі ініціативі - непрості, і ви не уявляєте, скільки груп впливу, скільки бажань і думок задіяні у процесі. Але ми беремо за основу директиви ЄС, дивимося, як це може бути впроваджено на практиці, і рухаємося вперед.

У нас є приклади, які вже навіть не можна назвати патентним тролінгом, а скоріше паразитуванням - коли державні компанії обростають купою запатентованих «технологій» і сплачують кошти незрозумілим людям на незрозумілих підставах. Чи планується «очищення» державного сектору від подібних схем?

Зрозуміло, що є певні речі, про які ми маємо думати, багато процесів вже запущено. Є такі факти, але ми не правоохоронні органи, щоб цим займатись. Ми зараз створюємо раду з питань інтелектуальної власності з залученням саме правоохоронних органів, щоб відслідковувати і відпрацьовувати такі моменти, сформувати певну базу даних. Це дасть чіткий сигнал - кожне порушення або продаж винаходів і патентів, які є власністю держави, будуть покарані.

В Україні зареєстровано 11 тисяч ІТ-компаній / local.standard.co.uk

Чи очікується значне підвищення інвестиційної привабливості високотехнологічних сфер української економіки в результаті реформи системи захисту прав інтелектуальної власності?

Якщо говорити про реформу організацій колективного управління, то збори роялті можна сміливо множити на десять. Щодо високотехнологічних секторів, то ми всі розуміємо - обсяг інвестицій недостатній. Вважаємо, що розвиток іноваційної економіки дозволить досягти економічного зростання на 5%. Звісно, це може відбутися лише за умови належного захисту інтелектуальної власності. Зараз IT-сектор входить в топ-3 щодо експорту. Перше місце у 2017 році займав агробізнес, який дав 10,6 мільярда доларів експорту, другою сферою є металургія – 6 мільярдів доларів, послуги IT-сектору принесли 3 мільярди доларів. Якщо порівняти динаміку експорту IT-послуг у 2017 році з 2016 роком, то зростання склало 25%.

У Києві зареєстровано 2600 IT-компаній, загалом в Україні - 11 тисяч. Сумарно це приблизно 100 тисяч IT-експертів. Ця сфера розвивається динамічно, IT-сектор стратегічно важливий для прискорення економічного розвитку. У цьому контексті ми маємо думати не тільки про захист прав інтелектуальної власності, а і про певні преференції.

Якщо говорити про підсилення боротьби з піратським контентом, чого чекати громадянам? Чи можливе введення відслідковування трафіку на рівні провайдерів та закриття торентів, як це робиться в Європі?

Завжди, коли проводяться реформи, будуть люди, які сприймають їх позитивно, і ті, хто негативно. Але якщо ми обрали цивілізований шлях розвитку нашої держави, то маємо розуміти, що, для поштовху вперед всіх сфер економіки, за товари та сервіси потрібно платити. Власний приклад: є онлайн-кінотеатр, де можна подивитися нові фільми. Я краще заплачу 50 гривень за перегляд, ніж буду дивитись піратський контент. Піратський контент - це тіньова економіка, і кошти, що там знаходяться, не йдуть на розвиток кіноіндустрії. Я розумію, що всі говорять: «Не треба забороняти торенти, ми не такі багаті, щоб платити за перегляд фільмів онлайн». Але такого просто не може бути. Це як їздити на авто і не мати страхування - неправильно.

Такі сфери як інтелектуальна власність мають бути ринковими, і якщо права правовласників порушуються - має бути покарання. Наш приклад з преференціями - якщо США виявляє порушення прав інтелектуальної власності, то одразу наступає жорстке покарання, тому що це - гроші для держави та людей, розвитку багатьох індустрій. Як можна звинувачувати українську кіноіндустрію в низькій якості фільмів і при цьому споживати піратський контент? До того ж ми зі своїми торентами маємо не дуже хороший імідж - є країна в Європі, де процвітає інтернет-піратство. Фундамент боротьби з цим явищем вже створено, і у нас є розуміння, що все має бути легалізовано.

Максим Шевченко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter