Завод "Кузня на Рибальському" придбав близько 3 тисяч тонн сиру, щоб оптимізувати не менше 1,3 мільйона гривень податків.
Читайте такожЖурналісти розповіли подробиці таємної відпустки Порошенка на Мальдівах (відео)
Про це йдеться в сюжеті програми "Наші Гроші".
У 2013-2015 роках на рівні з закупівлею виробничих матеріалів для свого промислового виробництва, "Кузня" в таких же промислових масштабах купує сир та сухе молоко.
За даними програми, за ці три роки завод перерахував фірмам "Консалтингова Фірма "Прометей", "Миргородський сироробний комбінат" та "Рось" (всі три входили в групу компаній Milkiland) в цілому понад 220 млн грн за 2,721 тисячі тонн сиру та 215 тонн сухого молока.
Чверть цих закупівель провели в один день - 31 грудня 2014 року. Тоді "Кузня" списала на сир 52 млн грн.
На запит програми завод відзначив, що не може надати інформацію про ці закупівлі, оскільки не зберіг документацію. Питання про податки "Кузня" проігнорувала.
У групі компаній Milkiland підтвердили продаж сиру "Кузні". У той же час зазначили, що після продажу сир "Кузні" фізично не поставлявся, а експортувався компаніями Milkiland від імені "Ленінської кузні" за договором комісії.
"Ми через завод "Ленінська Кузня" експортували товар, ми віддавали їм товар, потім забирали його на комісію, "Мілкіленд-Україна" відправляла його на експорт", - описує контракт виконавчий директор Анатолій Юркевич.
Метою операції для Milkiland було відшкодування ПДВ, яке заборгувала групі держава, за рахунок "Ленінської кузні". Загальна схема виглядає таким чином: коли експортери продають товар за кордон, то держава повинна компенсувати їм податок на додану вартість.
Ця компенсація нараховується, однак її виплата затримується на невизначений час. Тоді експортер, якому держава винна компенсацію, "на папері" продає свій товар компанії, яка навпаки, має податкову заборгованість перед бюджетом. І потім від імені цієї компанії проводить експорт. Компенсацію ПДВ, яку держава повинна провести цьому "транзитному" експортеру - немає необхідності чекати.
Оскільки у нього самого є борг перед бюджетом, "транзитер" просто списує його "взаємозаліком". "Ми вирішували свої проблеми з компенсацією ПДВ, які на той момент були в державі. Вони нам віддавали ПДВ, і ми були щасливі", - пояснює Юркевич.
Якщо вигода виробника в описаній схемі очевидна, то користь від оптимізації "транзитному" експортеру - незрозуміла. Купуючи сир - він живими грошима втрачає ту ж суму, на яку "скосив" собі податків.
Юркевич розповідає, що вигода "Кузні" полягала у знижці, яку фірмі робили на товар. "Грошей від експортера заходило більше, нам перераховувалося поменше. На той момент це було 5-10% від суми компенсованого ПДВ. Від 13 млн грн ПДВ, якщо ми говоримо про 10% - це 1,3 млн грн. Ось, відповідно, ми продали їм на 67 млн грн продукції, а від наших клієнтів їм зайшло 68,3 млн грн. Мільйон триста тисяч залишилися у них в якості винагороди", - заявив він.
В Milkiland відзначають, що операції з сиром - це була цілком законна оптимізація податків, вдатися до якої змусили українські податкові реалії. Однак суми транзакцій називають втричі меншими, ніж зафіксовано в даних програми.
"У нас загальна сума операцій була 270 млн. Є два різних блоки. На 80 млн були операції продажу і подальшого експорту. На 160 млн були операції "відповідального зберігання" і повернення товару. Це було забезпечення гарантійне за передплатою. По "160" ось цих - гроші не рухалися, а по "80" гроші рухалися, і копійка в копійку були виплачені", - заявили в Milkiland.
За цією версією легальної оптимізації, "Кузня" - підприємство з чистим доходом від реалізації в 2013-2015 роках майже півмільярда гривень - взяла участь у цій схемі заради 1,3 млн грн (0,28% від прибутковості).
У судовому реєстрі міститься ряд кримінальних проваджень за аналогічними історіями: так само як і "Кузня" купували "податковий сир" ще як мінімум 6 різних фірм з 4 областей. У цих операціях фіскали запідозрили ухилення від сплати податків. Відзначається, що вироків за цими провадженнями у судовому реєстрі немає.
Однак, щодо "Кузні" відсутнє у реєстрі і саме провадження, хоча її "сирні" контракти в десяток разів більші за контракти інших фірм.
Крім операцій з оптимізації ПДВ - викликає питання сплата податку на прибуток. За останні 15 років підприємство відчутний прибуток декларувало лише двічі, решту часу звітує або про збиток, або про "вихід у нуль".
Нагадаємо, минулого року "Кузня" вже фігурувала у розслідуванні "Наших Грошей" щодо корупційних схем в оборонній сфері. Три державних бронетанкових заводи злили 100 мільйонів гривень на "фірму-прокладку", після чого гроші незаконно переводилися в готівку і зникали.
Тоді виявилося, що на цю ж прокладку перераховувала кошти і "Кузня", а навіть більше - організатори схеми виявилися пов'язаними з президентським заводом.
Найбільший акціонер заводу "Кузня на Рибальському" - фонд "Прайм Ессетс Капітал" Петра Порошенка з пакетом 82,5% акцій. Ще 11,5% акцій підприємства належить фонду "ВІК" Ігоря Кононенка.
