Чи готова Україна втратити 80 млрд грн надходжень до бюджету

Максим Пирогов
13:05, 02 лютого 2018
4253 0
Думка

Сторони приводять різні аргументи щодо доцільності чи не доцільності введення нового податку. Його прибічники зазначають, що запровадження, мовляв, призведе до детінізації економіки, полегшення ведення бізнесу, спрощення адміністрування податковими органами та залучення у державу нових інвестицій. Головним аргументом противників нововведень є зменшення обсягу надходжень до бюджету.

Основою податку на виведений капітал є звільнення від оподаткування прибутку до моменту виплати коштів власникам у вигляді дивідендів та платежів, які відносяться до дивідендів, а саме: платежі на користь засновників підприємств та на користь інших осіб, до яких будуть прирівнюватися операції з компаніями-нерезидентами, які є пов’язаними.

За результатами 2017 року, надходження до бюджету від податку на прибуток склали близько 2,5% ВВП України. В сьогоднішніх реаліях це досить значна сума, відмовитись від якої держава навряд чи зможе.

За результатами 2017 року, надходження до бюджету від податку на прибуток склали близько 2,5% ВВП України

Згідно аналізу, який був проведений експертами та аналітиками щодо впливу нововведень на економіку, втрати бюджету у перші два роки складатимуть від 25 до 40 млрд грн. Прибічники реформи зазначають більш скромні втрати, які, на їх думку, не мають перевищити 25 млрд грн на рік. А ті, хто не підтримують введення нового податку, називають трохи інші цифри – за розрахунками офісу великих платників, втрати бюджету можуть сягнути від 80 до 100 млрд грн.

Остання позиція ґрунтується на тому, що, за результатами 2017 року, декларування податку, у порівнянні з 2016 роком, зросло на 46%. Тобто, під час розрахунку потенційних втрат бюджету використовувалося зростання сплати податку, яке повинно продовжуватись у такому темпі і в наступних роках. Наскільки такий підхід до розрахунку потенційних втрат є правильним, визначити дуже важко.

Однак, в порівнянні з 2016 роком, у 2017 році національна валюта України девальвувала. Крім того, в Україні значно зріс рівень інфляції. Ці фактори також можуть бути наслідками збільшення надходжень до бюджету. Тобто, для повноцінного розрахунку збільшення розміру декларування податку необхідно врахувати ще і зазначені фактори.

Міжнародний валютний фонд теж не розділяє позицію українського уряду щодо запровадження податку на виведений капітал. Головним зауваженням МВФ, є відсутність джерел додаткових надходжень до бюджету для перекриття дефіциту, який виникне при запровадженні нового податку.

Однак запровадження податку на виведений капітал виглядає не так песимістично, якщо розглянути інші сторони, які не беруться до уваги супротивниками цього нововведення.

Наразі, 85% надходжень до бюджету від сплати податку надходить від близько 1000 підприємств

Наразі, 85% надходжень до бюджету від сплати податку надходить від близько 1000 підприємств. Левова частка цих платників є великими державними підприємствами або великими транснаціональними компаніями. Варто звернути увагу, що в Україні зареєстровано майже 300 тис потенційних платників податків. Тобто, суттєві надходження до бюджету відраховують тільки 0,33% зареєстрованих платників.

Інші платники податку занижують свій фінансовий результат, проводячи доволі сумнівні операції по закупівлі товарів чи послуг, які дуже часто не пов’язані з видом економічної діяльності компаній. Тим самим, платники мінімізують свій прибуток, або взагалі відображають збитки та не сплачують жодних податків до державного бюджету. На сьогодні, розмір накопичених збитків складає понад трильйон гривень.

Виходячи з цього, підприємства, замість того, щоб використовувати зароблені кошти у реінвестування, в модернізацію та розширення бізнесу, витрачають їх на проведення операцій по зменшенню фінансового результату. Від таких дій страждають як самі підприємці, так і держава, яка недоотримує кошти до бюджету.

Крім того, важливим фактором при розрахунку втрат бюджету є адміністрування нового податку. Наразі, існуюча система оподаткування призводить до того, що податкові органи змушені контролювати всі операції, які проводять між собою платники податків, щоб запобігати можливим зловживанням та порушенням.

У випадку введення податку на виведений капітал, кількість операцій, які необхідно буде контролювати, буде знижена до 10 000. Адміністрування буде полягати у перевірці конкретного та вузького обсягу операцій, які, в свою чергу, обмежені виключно операціями платника податку на виведений капітал з неплатником.

Більш того, розробники законопроекту пропонують максимально удосконалити електронне адміністрування цього податку. Нововведення може призвести до зменшення витрат держави на адміністрування податків, що теж повинно мати позитивний ефект у розрізі економії державних коштів на утримання надлишкового адміністративного апарату.

У світовій практиці податок на виведений капітал є не досить поширеним. Всього чотири країни проводили схожі реформи: Естонія, Македонія, Молдова та Грузія. Враховуючи те, що Грузія запровадила податок на виведений капітал лише у 2017 році, аналізувати її результати поки що зарано. У інших трьох країнах після запровадження нововведень, доходи бюджету суттєво знизились. В Македонії та Молдові, внаслідок цього, реформа була скасована, а країни повернулись до загальноприйнятої системи оподаткування.

В Естонії новий податок прижився та успішно розвивається. Через два роки після введення доходи до бюджету повернулися на минулий рівень. Крім того, рівень доходів бюджету поступово почав збільшуватися внаслідок введення більш сприятливого механізму оподаткування, що потягнуло залучення у країну іноземних інвестицій. Також це сприяло зменшенню операцій з нерезидентами з офшорних зон, оскільки податковий клімат самої Естонії став сприятливим для ведення бізнесу.

Враховуючи позицію як прибічників, так і супротивників податку на виведений капітал, слід зазначити, що при запровадженні цього податку доходи бюджету суттєво знизяться у зв’язку зі зменшення відрахувань у перший період

Враховуючи позицію як прибічників, так і супротивників податку на виведений капітал, слід зазначити, що при запровадженні цього податку доходи бюджету суттєво знизяться у зв’язку зі зменшення відрахувань у перший період. При розрахунку втрат бюджету необхідно аналізувати введення нової реформи у комплексі, в тому числі і прозорість адміністрування податків, що сприятиме зменшенню витрат держави на утримання адміністративного апарату. Також новий податок повинен сприяти залученню іноземних інвестицій у державну економіку. Тобто, якщо розглядати введення нового податку у площині одного року, бюджет дійсно зазнає втрат. Однак цей дефіцит може бути перекритий надходженнями від нових платників податку у подальші роки.

У будь-якому випадку, дефіцит бюджету після введення нового податку виникне, і перед цим держава повинна випрацювати порядок перекриття цього дефіциту.

Максим Пирогов, старший юрист компанії Investment Service Ukraine, керівник інвестиційного напрямку

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter