Україна «за» банківські офшори?..

У суспільстві штучно формується образ недоторканості банків. Створюються умови, за яких не банківська система працює на економіку країни, а країна працює на неї...

Організм української банківської системи проявляє високий ступінь виживання, лобіюючи на законодавчому рівні встановлення для себе фактично «офшорних» преференцій. При цьому в суспільстві штучно формується образ недоторканості банків як якоїсь подібності «священній корові». Створюються умови, за яких не банківська система працює на економіку країни, а вся країна працює на банківську систему.

Полюби мене таким...

Перш за все, потрібно розставити всі крапки над «і». По-перше, банки – не добродійні організації. По-друге, в Україні, як і в будь-якій іншій державі, банки не ставлять перед собою завдання підняти ВВП і об`єми виробництва, а також ощасливити українця житлом, або автомобілем. Для них вигідно, коли росте економіка, коли люди в кредит купують нерухомість і засоби пересування, але не це самоціль. Єдине, в чому зацікавлені банки, як і будь-який інший бізнес - в отриманні прибутку. І це необхідно пам`ятати.

Нині в Україні проводиться політика, заснована на тому, що банк необхідно пестити і леліяти просто за те, що він є. І не має значення, поганий він або хороший, але привілеї додаються. Аргумент - якщо один, два, десять банків заваляться, то зупиниться все. З таким же успіхом, якщо утрирувати, можна говорити про необхідність надання всякого роду пільг, наприклад, виробництву електроенергії. Якщо не буде електрики, то вже точно все накриється «мідним тазом».

Про існування преференцій для банків говорить навіть Державна податкова адміністрація. Так, в пояснювальній записці до одного із законопроектів, обнародуваному на сайті ГНАУ, мовиться: «Закон України „Про банки і банківську діяльність” надає певні привілеї банкам порівняно з іншими платниками податків в частині розкриття інформації про власні операції, пов`язані з визначенням доходів і витрат і, відповідно, з оподаткуванням».

Але це лише декілька позицій «допомоги» фінустановам. Список немаленький і постійно поповнюється. Додаткова «турбота» на законодавчому рівні виявилася на минулому тижні із набуттям чинності Закону «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» (№ 15533-VI).

"Турбота" в українському стилі

Документом дозволяється комерційним банкам з 1 січня 2009 року (увага – цікава деталь, пов`язана з датою набуття чинності закону, - ред.) до 1 січня 2011 року враховувати при розрахунку податку на прибуток 100% сформованих резервів під видані кредити, а після закінчення цього терміну – 80% резервів (до введення даної  норми у валових витратах враховувалося 10% резервів). Оскільки зараз ситуація з кредитними портфелями продовжує погіршуватися, то це означає, що найближчими роками від банків не слід чекати надходжень з податку на прибуток.

З нашою думкою згодна директор Департаменту контролю фінансових установ і операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності Державної податкової адміністрації Тетяна Сисоєва. Вона пояснила, що з введенням вказаної норми прибуток з оподаткування відповідатиме фінансовому результату, а, як відомо, збитки банківської системи вже складають понад 20 млрд. грн. Надалі надходжень від податку на прибуток можна буде чекати тільки з боку тих банків, які мають позитивний фінрезультат, а в цілому він буде негативний.

У цій ситуації більше турбує не сам факт послаблення, а те, що воно вводиться лише тепер, а стосується всього 2009 року. Виходить, банки пролобіювали закон, яким змінюються правила гри на ринку, що приведе до зниження надходжень в бюджет, який і без того тріщить по всім швам. І це робиться руками банкірів, які вважають некоректним право вкладників достроково вилучати кошти з депозитів.

Тут хочеться відзначити, що антибюджетна норма схвалена народними депутатами, які проголосували «за» підвищення соцстандартів, але не вказали, де брати на це гроші, і Президентом, канцелярія якого і він особисто не забувають щоразу нагадати про плачевну ситуацію з головним фінансовим розписом країни. За даними ГНАУ, за січень-жовтень п.р. надходження податків і платежів від банків повинні скласти 4,6 млрд. грн., в т.ч. податок на прибуток - 2,7 млрд. грн. Сума не мала, але в кінці року з урахуванням змін законодавства вона залишиться лише на папері.

Народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань банків і банківської діяльності Станіслав Аржевітін також вважає, що банкам фактично надано право не платити податок з прибутку. «Ми зараз говоримо про порятунок галузі як такий. Ви уявляєте, скільки бюджету необхідно буде грошей, якщо втратити банківську систему, якщо вона не здійснюватиме платежі. Це не 2,7 млрд. грн., це може бути 270 млрд. грн. Дані  цифри не адекватні тому, що ми робимо для порятунку банківської системи», - сказав С.Аржевітін. У той же час, на його думку, бюджет банківськими прибутками врятувати не можна, це можна зробити тільки шляхом економічного зростання.

По суті, банки, у функції яких входить у тому числі і кредитування (що на сьогодні не здійснюється), покликані сприяти зростанню економіки країни. Але на справді відбувається зворотне – банківська система фінансується за рахунок держави. І об`єми «допомоги» досягли значних розмірів. Так, за даними Нацбанку, 22 млрд. гривень направлено на капіталізацію Ощадбанка і Укрексімбанку, а також три так би мовити нових держбанків – Родовіда, Укргазбанка і банка «Київ». Крім того, враховуючи, що регулятор на сьогодні, принаймні де-юре, є державною структурою, то в загальну суму держпідтримки можна включити і засоби, виділені комбанкам у вигляді рефінансування, що на 1 жовтня складало 80 млрд. грн., а на кінець 2008 року  -  понад 100 млрд. грн. Сюди можна додати і декілька мільярдів економії зі сплати  податку на прибуток. Ось і виходить, що утримування банківської системи - справа не з дешевих.

Перемудрували...

Банківське лобі в створенні сприятливих для себе умов змогло переграти таку могутню силу, як експортера. Йдеться про норму вказаного закону, якою скорочується термін повернення валютної виручки із 180 до 90 днів. Це є винятковою вигодою для банків – знайдено джерело формування пасивної бази, що не несе користі валютному ринку, тобто мова про стабільність гривні не йде.

Експортер, що має валюту, незалежно від того, на рахунку українського або іноземного банку вонарахуватиметься, не продасть її до тих пір, поки не виникне в цьому необхідність. Вплив цієї норми на стан платіжного балансу також сумнівний, оскільки дані враховуються у момент перетину кордону товаром.

Віце-президент "Індустріальної групи" (управляє активами ІСД) Олександр Пилипенко відзначив, що скорочення терміну повернення валютної виручки має в собі негатив. За його словами, українські підприємства позбулися додаткового чинника гнучкості при просуванні свого товару в умовах складної кон`юнктури на зовнішніх ринках.

Але як же народні депутати цей момент пропустили? Виявляється, за словами С.Аржевітіна, осмисливши всі негативні наслідки, парламент планує відмінити дану норму. Крім того, С.Аржевітін відзначив, що в планах народних обранців відмінити і норму про заборону дострокового повернення засобів нерезидентам. «Тут ми зіткнулися з міжнародною практикою, поява гіпотетичної заборони може розцінюватися як внутрішній дефолт. А це вже може вважатися виникненням форс-мажорних обставин, що дає право кредиторові вимагати дострокового повернення всієї суми заборгованості», - пояснив він.

Цікаво, чим наші законотворці думали раніше?..

P.S. Як не крути, але необхідно змінити стереотип, що все в економіці крутиться навколо банківської системи. Ніхто не збирається применшувати роль банків в економічному процесі, але це повинні бути сильні, і, не залежно від розміру, здорові у фінансовому сенсі банки, які з розумом розпоряджаються коштами і яким довіряють клієнти. Саме таких повинен підтримувати регулятор, а не роздавати рефінансування кредитно-фінансовим установам, які на межі банкрутства.

Дмитро Бобесюк (УНІАН)

постійна адреса статті:

https://economics.unian.net/rus/detail/27641

УНІАН в Google News