Бюджет проти економіки

Бюджет проти економіки

Уряду вдалося профінансувати соціальні витрати у повному обсязі. Однак Кабмін для цього використовує не завжди оптимальні інструменти, через що бюджетна система перенесла ряд серйозних випробувань..

Не зважаючи на значне падіння ВВП, уряду вдалося цього року зберегти соціальну стабільність, профінансувавши соціальні витрати у повному обсязі. Проте для вирішення такого важливого завдання Кабінет міністрів використовує не завжди оптимальні інструменти, через що бюджетна система пережила ряд серйозних шоків, які за умов збігу ряду несприятливих чинників виллються наступного року у серйозні проблеми.

Державне казначейство України повідомило про рекордні надходження коштів до державного бюджету у листопаді. До основного фонду держбюджету минулого місяця надійшло 31,3 млрд. грн. - непрогнозовано високий показник. Як показує практика, навіть у сприятливі докризові часи і в ті місяці, на які сезонно доводяться максимальні платежі, щомісячний обсяг доходів основного фонду не перевищував 22 млрд. грн.

Насправді ж надходження у листопаді за традиційними статтями склали усього 17,3 млрд. грн. Решта суми – це монетизовані СПЗ (спеціальні права запозичення), котрі Україна додатково отримала після «докапіталізації» МВФ. До речі, цей ресурс дозволяє зарахувати до бюджету ще 2 млрд. грн, що Кабінет міністрів, швидше за все, зробить у грудні.

Варто відзначити, що Держказначейство повідомило про те, що план з надходжень до основного фонду у листопаді був виконаний на 100,1%. Проте ця інформація вже втратила емпіричну цінність через перманентні маніпуляції Мінфіну щомісячним розписом. Регулярний перегляд плану надходжень – це не тільки PR-акція про те, що уряд повністю контролює ситуацію у бюджетній сфері. Частина друга статті 54 діючого Бюджетного кодексу вимагає від Міністерства фінансів подати у Верховну Раду України проект закону про внесення змін до держбюджету разі, якщо за результатами квартального звіту про його виконання має місце недоотримання доходів загального фонду більш ніж на 15 відсотків суми, передбаченої розписом державного бюджету. Цього року щомісячний недобір час від часу складав 40% (вересень) від первинного варіанту розпису (поданого на розгляд парламенту разом з бюджетом).

Тим не менш, навіть 17,3 млрд. грн. «власних» надходжень у загальний фонд – це порівняно непоганий показник, оскільки вперше з квітня він перевищив показник аналогічного місяця минулого року. У той же час, забезпечений результат дався високою ціною.

Уряд цього року традиційно затягує публікацію інформації про структуру доходів бюджету, проте вже зараз можна констатувати певну специфіку виконання бюджету у цьому контексті. Перш за все, не викликає сумніву, що позитивний приріст доходів не пов`язаний з вельми сумнівним відновленням економіки, про яке говорить Кабмін. На листопад припадає сплата податку на прибуток за третій квартал, який у 2008 р. був ще достатньо сприятливим. Цього року, фінансовий результат до оподаткування українських підприємств істотно погіршав. За 8 місяців цього року сальдований фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування склав «мінус» 3,092 млрд. грн., тоді як за аналогічний період минулого року – «плюс» 104,047 млрд. грн.

Збільшити доходи основного фонду бюджету уряду вдалося за рахунок трьох ключових чинників:

1. Завдяки підвищенню акцизів на всю групу підакцизних товарів. Це рішення було найбільш ефективним, оскільки не спричинило до фіскального тиску ні на бізнес, ні на соціально-незахищені верстви населення. Очевидно, що в умовах кризи економія на тютюнових виробах, алкогольних напоях, пиві й імпортних машинах – це далеко не найважчий тягар для населення.

2. Завдяки запровадженню стягнення авансових платежів у оподаткуванні. Якщо на 1 грудня минулого року доходи за цією статтею складали 5,079 млрд. грн, то на 1 грудня 2009 р. вони досягли 11,797 млрд. грн. При цьому за листопад переплати зросли на 455 млн. грн.

3. Через збільшення суми неповерненого ПДВ. Цього року сума невідшкодованого податку на додану вартість збільшилася на 6,578 млрд. грн. і на 1 грудня 2009 р. склала 19,368 млрд. грн. При цьому за листопад вона виросла на 1,203 млрд. грн. 

До речі, якщо скорегувати доходи за листопад на збільшення авансових платежів і суму невідшкодованого ПДВ, то вони виявляться на 1,6 млрд. грн. менше, ніж минулого року. Це свідчить, що ситуація з наповненням бюджету ще далека від стабілізації.

Завдяки цим заходам і зарахуванню монетизованих СПЗ та активній борговій політиці, уряд ще один місяць зміг обслужити свої зобов`язання. За даними Держказначейства, загальний фонд державного бюджету за витратами у січні-листопаді цього року виконано на 99,3%. Це дає підстави констатувати, що касові витрати соціального напрямку профінансовані у повному обсязі. Якщо десь і виникають труднощі із затримкою соціальних виплат, то це, про що цілком коректно заявляє уряд, проблеми і вина розподільників нижчого рівня.

У той же час, варто відзначити, що соціальна стабільність цього року вимагала надмірних жертв. Вичавлювання з економіки ліквідності охолоджує її й гальмує відновлювальні процеси. Для виконання зобов`язань уряд різко наростив державний борг (за підсумками року він може досягти 30% ВВП), сформував портфель дуже ризикових пасивів (шестимісячні ОВДП під 25-28%), і фактично заморозив капітальні витрати (за 10 місяців капітальні витрати скоротилися на 55%).

У грудні ситуація обіцяє стати значно складнішою. Кабінету міністрів буде складно профінансувати соціальні витрати навіть за старими стандартами. Щоби виконати прибуткову частину у грудні уряду доведеться знайти ще 32 млрд. грн. З урахуванням згаданого залишку СПЗ у грудні ще на 2 млрд. грн. за цей місяць необхідно буде мобілізувати 30 млрд. грн. І це тільки до основного фонду держбюджету Що ж до спеціального фонду, то тут ситуація складається взагалі критична. Протягом року уряд відкрив асигнування на більшість цілей, проте левову частку так і не профінансувало. Така практика була характерна і для попередніх періодів, але тоді більшість зобов`язань усе ж закривалися у грудні. Цього року, швидше за все, більшість зобов`язань будуть проігноровані.

Таким чином, у новий рік Україна увійде з розбалансованою бюджетною системою, непокритими зобов`язаннями і колосальним державним боргом. Якщо економічна ситуація з часом покращуватиметься, Кабмін, природно, отримає ресурс, щоби почати розгрібатися з тим завалом, який спільними зусиллями створили уряд, Президент і опозиція. Проте у сфері державних фінансів накопичилося стільки проблем, що на їх рішення підуть роки. Цей час можна буде вважати згаяним для України, оскільки замість того, щоби модернізувати економіку, доведеться спрямовувати зусилля на подолання наслідків не стільки кризи, скільки антикризової політики.

Олексій Молдован, Центр антикризових досліджень (для УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter