Лотерейні законопроекти – суперечки, плагіат і гроші для спортсменів...
Лотерейні законопроекти – суперечки, плагіат і гроші для спортсменів...

Лотерейні законопроекти – суперечки, плагіат і гроші для спортсменів...

13:06, 01.02.2010
23 хв.

Три "лотерейні" законопроекти чекають у Раді своєї години. Така собі "гра у наперстки", у яку зіграє...  вже новий міністр фінансів – після президентських виборів.

Після заборони в Україні грального бізнесу, державні лотереї залишилися єдиним легальним варіантом для українців, що прагнуть випробувати фортуну і дати волю азарту. Логічно було би припустити, що шанувальники ігрових залів і казино, позбувшись минулого року своєї улюбленої розваги, вишикуються в черзі за лотерейними квитками, а надходження у кишеню держави збільшаться у рази. Але наразі цього не відбулося – замість гравців до “лототрону” потяглося паломництво народних депутатів. За останні два місяці у Верховній Раді зареєстровано відразу три законопроекти, покликані урегулювати діяльність операторів лотерей в Україні. Законотворча активність, вірогідно, має привести до появи справді якісного документу. Адже коли є з чого вибирати, підсумком має стати найкраще. Проте, цього разу ми зіткнулися з феноменом, який можна назвати ілюзією вибору. Виявляється, реально вибирати нема з чого, майже як і на нинішніх президентських виборах. Проте, цікаво було би розібратися у мотивації народних обранців. Чому тривалий час лотерея була покинута на призволяще, а тут раптом до неї такий інтерес? Може, справа у перспективі...

Генеральний директор “М.С.Л.” Олег Якимець прокоментував це питання по-українськи. “Якщо подивитися на ринок наших сусідів, то стає ясно, що в України величезний потенціал зростання у сфері лотерейного бізнесу. Якщо середньостатистичний грек витрачає на лотерею до 470 євро в рік, то українець у середньому менше 1 євро на рік. Звичайно, Греція – рекордсмен за цим показником у Європі ”, - сказав учасник ринку.

Однак, мінімальні 90 євро на рік для жителів країн ЄС виглядають, порівняно з нашим одним євро, фантастичною сумою. Тут украй важливо пам`ятати, що, купуючи лотерею, середній європеєць не стільки дає волю своєму азарту і жаданню легкої наживи, скільки віддає гроші на благодійні цілі. Зрештою, у всіх європейських країнах основною метою проведення лотерей є збір коштів на різні соціальні проекти і на підтримку спортивних заходів. Звичайно, самі оператори мають і чисто меркантильні інтереси, але вони все ж таки вторинні.

Відео дня

Найбільшої популярності лотереї досягли в країнах з відносно низькими доходами населення – у Латинській Америці, Південно-Східній Азії. Там, де люди живуть бідно, для лотерейників роздолля, вони користуються наївною вірою темпераментних і азартних південців у казку із щасливим кінцем. Українці, звичайно, не індійці чи мексиканці, але й у нас немало бідних романтиків, які люблять індійський кінематограф і мексиканські серіали і розраховують урвати у долі “щасливий” квиток. Ці суто психологічні передумови дають лотерейному бізнесу в Україні вельми непогані шанси для нарощування оборотів якщо не на порядок, то вже у 2-3 рази точно.

Схоже, саме цей чинник і міг стати каталізатором законотворчої активності депутатів. Вони просто “раптово прозріли”, розгледівши потенційні можливості лотерей.

Нащадки Спортлото

У всьому світі існують різноманітні системи державних лотерей, основний дохід від яких спрямовується на різні соціальні проекти і розвиток спорту. В Україні на цьому ринку працюють чотири оператори. Найбільшим з них є «М.С.Л.», добре відоме ще й як «Молодьспортлото». У самій компанії вважають, що вона займає не менше 60-70% лотерейного ринку країни. Другий за обсягами обороту оператор – Українська національна лотерея (УНЛ), на долю якої доводиться близько 20-30%. Третій – "Патріот", який задовольняється часткою приблизно 10% ринку. Четвертий -  «Ощадбанк» - правда, сам він їх зараз не проводить, однак є розповсюджувачем квитків інших операторів.

Кожен з них має щ запропонувати на вибір. УНЛ має 4 варіанти так званих числових лотерей – Супер Лото, Кено, Лото Трійка. «Патріот» реалізує 14 видів миттєвих лотерей. Лідер ринку «М.С.Л.» проводить найбільш відомі українцям числові лотереї: «Лото Забава», «Мега Лот», квартирну лотерея «Хто там», «Спортпрогноз» і «Спортліга». З урахуванням того, що в Україні діє мораторій на видачу ліцензій на проведення лотерей, входження у цей ринок нових гравців на даний момент фактично неможливе. Проте, цілком можливе збільшення кількості самих лотерей – цей параметр законодавчо не обмежений. Отже за наявності інвестицій учасники ринку мають усі можливості для росту.

Ціна питання

Усі українські лотереї мають статус державних, а приватниками можуть бути тільки їх організатори, які одержали ліцензії на здійснення цього виду діяльності. Такі компанії користуються спеціальним режимом оподаткування. Загальні податки їх не стосуються, вони платять тільки з обороту від продажу лотерейних квитків у розмірі 12,5% за умови, що зі всіх коштів, що залишилися, не менше 50% має виплачуватися як виграш гравцям. Вітчизняні оператори мають за краще постійно прибіднятися, розповідаючи про величезні витрати на організацію лотерей. Разом з тим, за відгуками російських лотерейників, справа ця вельми прибуткова, хоч і вимагає значних інвестицій. Собівартість проведення звичайної лотереї складає близько 5% вартості лотерейного квитка. Припустимо, що і в Україні цей показник знаходиться на тому ж рівні. До того ж, у нас лотереї державні, а не приватні, як в РФ, і їх розповсюдження через державні “Ощадбанк” і “Укрпошту” обходяться дешевше. З урахуванням 50% призового фонду і 12,5% податкових відрахувань, прибуток операторів може складати до 30% обороту. У 2008 році ринок лотерей склав близько 500 млн. грн., за підсумками 2009 року сума виросла орієнтовно на 20% і склала трохи більше 600 млн. грн. Такі дані надають самі учасники ринку. Зокрема, генеральний директор “М.С.Л.” О.Якимець недавно заявив, що прибуток його компанії за 2009 рік склав близько 370 млн. грн., що, за його словами, складає не менше 60% усіх продажів лотерейних квитків в Україні. Тим часом, один з авторів вищезазначених законопроектів – депутат від фракції БЮТ Антон Яценко оцінив наш ринок у 3-4 млрд. грн.

А за даними голови комітету з питань податкової і митної політики ВР Сергія Терьохіна, у 2009 році обсяг лотерейного ринку України склав приблизно 1 млрд. грн. При цьому він переконаний, що у нас не практикуються тіньові схеми ухиляння від сплати 12,5% податку, усі доходи від діяльності операторів йдуть через Держказначейство. “Єдиний варіант – продаж неврахованих лотерейних квитків, але це вже відвертий кримінал”, - додав він.

Останнє слово однаково залишається за Мінфіном, який контролює фінансові надходження. Парадима цифр виходить дуже широка – від скромних 600 млн. грн. до фантастичних 4 млрд. грн. Варто відзначити, що весь оборот грального бізнесу в Україні складав до його заборони не більше 1,5 млрд. дол. На жаль, держстатистику дізнатися не вдалося – Мінфін на запит УНІАН протягом трьох тижнів так і не відповів. При цьому, за даними інформованого джерела, близького до цього бізнесу, минулого року орієнтовний обсяг ринку склав близько 700 млн. грн. При цьому він повідомив, що Мінфін не надає операторам дані по ринок, оператори змушені самостійно визначати його на підставі власних цифр.

Лотерейники “поза законом”

Що ж до законопроектів, то все почалося з депутата від фракції БЮТ А.Яценка. Його законопроект був зареєстрований у Раді 8 грудня 2009 року. Називався він “Про введення монополії держави на здійснення лотерейної діяльності”. За ним з’явився документ депутата від Партії Регіонів Віктора Коржа “Про регулювання діяльності з проведення лотерей в Україні”, зареєстрований ВР 15 грудня 2009 року. Ну і, нарешті, 11 січня 2010 року бютівець Валерій Крайній вніс до Ради законопроект “Про державне регулювання лотерейної діяльності”. Перераховані документи мають фактично один і той же номер – 5417, відмінність у них тільки в індексах, а так і назви схожі, з яких видно, що і мета одна – монополізація лотерей державою. Проте, як вже наголошувалося вище, лотереї в Україні вже монополізовані державою, а приватниками є тільки оператори.

Інша справа, що лотерейний бізнес в Україні не має власного закону, а задовільняється окремими статтями фундаментальних законодавчих актів, прийнятих ще у 1990-х роках. С.Терьохін, хоч і не причетний до розробки нових законопроектів у цій сфері, натомість є автором закону, яким ось уже 13 років регулюються взаємини у цій сфері, прокоментував це так – у 1997 році виписати правила гри держави і операторів його попросили лотерейники. “У тому ж році був прийнятий закон, мною ж написаний, про оподаткування прибутку підприємств, де у 10-й статті були виписані загальні правила оподаткування лотерейного бізнесу. Але у перехідних положення цього закону я попросив Кабінет міністрів написати протягом року окремий закон для лотерей”, - сказав С.Терьохін, ще раз підкресливши: “Це було у 1997 році, і будь-який закон, який сьогодні регулюватиме цю сферу діяльності, корисний. Сьогодні відсутні правила діяльності для операторів лотерей, а існують тільки так звані ліцензійні умови, які були прийняті Мінфіном як підзаконний акт років 8 тому”.

Один з трьох, або гра у монополію

Виходить, що закон для лотерейного ринку потрібні, про це ж говорять і самі оператори, правда, з одним істотним уточненням. Вони категорично проти законопроекту А.Яценко, який, фактично, пропонує позбавити їх ліцензій і передати цей вид діяльності у повноваження держпідприємства, яке буде спеціально створене. Оперативно одержати коментар у самого А.Яценка агентству УНІАН, на жаль, не вдалося, - мабуть, він, як і більшість його колег, останнім часом з головою поринув у виборчу кампанію.

На думку С.Терьохіна, законопроект А.Яценка не варто сприймати серйозно. “Квінтесенція законопроекту цього депутата полягає у тому, що всі фінансові потоки від лотерейної діяльності повинні контролюватися спеціально для цього створеним державним органом, за типом сумно відомої Тендерної палати України. У цей орган делегуватимуться якісь депутати, представники міністерств. Ми вже з такими схемами знайомі, і знаємо, до чого це приводить”, - нагадав народний депутат.

При цьому сам А.Яценко, характеризуючи свій законопроект, раніше заявляв прямо протилежне, відзначаючи: щоб уникнути корупції, якийсь спеціальний регулюючий держорган у сфері лотерей створюватися не повинен.

Тут неминуче доведеться згадати про недавній скандал, який розгорівся між С.Терьохіним і А.Яценко, не зважаючи на те, що обидва депутати належать до однієї політичної сили. Вони уже висловили свою думку про суть конфлікту у ЗМІ. Так, Яценко звинувачує Терьохіна в опосередкованому володінні одним з українських операторів лотерей – УНЛ і несплаті податків. У свою чергу, С.Терьохін повністю усе заперечує. Він переконаний, що усі звинувачення на його адресу – усього лише помста за небажання підтримати у ВР законопроект про держзакупівлі, запропонований А.Яценко. У принципі, всі охочі можуть ознайомитися з нюансами цього конфлікту в Інтернеті, ми ж у них заглиблюватися не будемо.

Однак, що дійсно не можна обійти увагою, так це висновок Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) ВР щодо законопроекту А.Яценко. Спершу експерти відзначають дуже широке коло питань, яких торкається документ. “У зв`язку з тим, що введення держмонополії на проведення лотерей є лише одним з визначених цим законопроектом елементів державної політики щодо організації і проведення лотерей, пропонуємо змінити його назву “Про державне регулювання діяльності з випуску і проведення лотерей”. До речі, наступний за хронологією законопроект про лотереї – депутата Коржа, майже так і називається “Про регулювання діяльності з проведення лотерей в Україні”, мабуть, депутат від ПР ознайомився з висновками ГНЕУ.

Хоч і в коректних висловах, утім експерти ГНЕУ рознесли законопроект А.Яценко в пух і прах. Зокрема, вони відзначили невідповідність ряду запропонованих законопроектом норм чинному законодавству України. Так, на думку експертів, запропоноване введення держмонополії на організацію лотерей суперечить закону “Про підприємництво”. У ГНЕУ переконані, що якщо і передавати лотерейний бізнес виключно у повноваження держпідприємств, то робити це слід шляхом внесення змін у закон “Про підприємництво”.

Однією з основних тем законопроекту А.Яценка є захист споживачів від недобросовісних операторів лотерей, які, на його думку, не доплачують українцям виграші. При цьому народний депутат пропонує ввести відповідні зміни до Господарського кодексу і закону “Про захист прав споживачів”. На це експерти резонно відзначають, що такий підхід суперечить загальноприйнятим правилам законодавчої технології, оскільки запропоновані зміни не мають безпосереднього стосунку до лотерейної діяльності. Іншими словами, законопроект А.Яценка демонструє бажання депутата в один документ “впихнути невпихуване”. Більше того, намагаючись охопити пунктами свого законопроекту ряд суміжних законодавчих норм, А.Яценко натомість “забуває” про одне з найважливіших питань власне лотерейній діяльності. Його законопроект не передбачає ліцензування лотерейної діяльності, за умовчанням пропонуючи передати його якомусь державному підприємству. Таким чином, А.Яценко фактично пропонує “кинути” тих операторів лотерей, які працюють сьогодні в Україні. Погані ачи хороші лотерейники – це окреме питання, але сьогодні вони працюють відповідно до діючого законодавства й інвестують чималі кошти в розвиток свого бізнесу.

Неважко здогадатися, що ГНЕУ ВР рекомендувало відправити відверто “сирий” законопроект А.Яценкі на доопрацювання. Прийнявши до уваги зауваження експертів, 15 грудня 2009 року народний депутат зареєстрував у ВР ще один законопроект про внесення змін до закону “Про введення мораторію на видачу ліцензій на здійснення господарської діяльності з випуску і проведення лотерей”. Цим документом пропонується відмінити видачу ліцензій на проведення лотерей підприємствам недержавної форми власності. 18 грудня минулого року А.Яценко зареєстрував у ВР проект постанови про Затвердження завдань Загальнодержавної економічної програми розвитку державних лотерей і їх соціальної спрямованості. Усе це свідчить про стійкий намір народного обранця усунути від проведення держлотерей приватних операторів. І останні, на відміну від С.Терьохіна, ставляться до законопроекту А.Яценка дуже навіть серйозно.

“Копірайт” – це не для депутатів

 

У той же час, С.Терьохін позитивно оцінив законопроекти ще одного свого колеги з БЮТу – Валерія Крайнього і регіонала Віктора Коржа. “Проект В.Крайнього схожий на законопроект депутата Коржа. У законопроекті депутата від ПР пропонується збільшити відрахування операторів лотерей державі до 25%. Усі ці кошти пропонується направляти на розвиток фізкультури і спорту. Ідея хороша, та варто подивитися на витрати кожного оператора окремо. Один оператор друкує лотерейні квитки і поширює їх, а інший - вибудовує мережу електронних лотерейних автоматів. Природно, другий оператор витрачає значно більше”, - відзначив С.Терьохін. В зв`язку з цим він вважає за необхідність під час доопрацювання законопроектів провести консультації з учасниками ринку. Відзначимо при цьому, що операторів лотерей, з їх власного зізнання, ніхто до розробки законопроектів про регуляцію лотерейної діяльності не залучав. Більше того, за словами одного з учасників ринку, автори законопроектів так і не відгукнулися на прохання лотерейников провести з ними консультації.

Але якщо С.Терьохін як сторонній спостерігач лише відзначив схожість законопроектів Крайнього і Коржа, то сам В.Корж висловився жорсткіше. На його думку, законопроект, зареєстрований у ВР В.Крайнім, є практично точною копією його законопроекту. “Текст законопроекту депутата Крайнього, за винятком незначної редакції, повністю переписаний з мого”, - заявив народний депутат у коментарі УНІАН і додав: “До мене звернулися з фракції БЮТ з проханням направити їм копію мого законопроекту, оскільки, за їх словами, на сайті ВР його текст був пошкоджений з технічних причин. Ми скинули їм текст законопроекту, який надалі був скопійований депутатом Крайнім з косметичними змінами, автор навіть не спробував виправити деякі неточності. Отже, йдеться про тривіальний плагіат. Це справа моральної сторони тих, хто це зробив”, - переконаний народний депутат.

В.Корж не назвав причини, через які представники БЮТ вирішили так вчинити.

Коментуючи передумови розробки законопроекту про держрегулювання лотерейної діяльності в Україні, В.Корж відзначив, що його документ був виписаний з використанням зарубіжного досвіду нормативно-правової регуляції проведення лотерей. «Цим законопроектом вперше в Україні запроваджується розуміння лотерейної діяльності як діяльності виключно соціальної. Законопроектом передбачено, що після обов`язкового формування призового фонду, в який спрямовується 50% надходжень від продажу лотерей, 25% коштів, які залишилися, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України. Ці кошти у законопроекті пропонується розподіляти таким чином: фінансування олімпійського руху – 60%; фінансування капітального будівництва спортивних споруд, у тому числі, і в рамках підготовки до проведення Євро-2012 – 30%; фінансування лікування дітей, хворих на рак – 10%», - пояснив В.Корж.

Разом з тим, за його словами, ці пріоритети можна щорічно змінювати законом про держбюджет, направляючи зкошти від лотерей на інші соціальні проекти. «Один рік усі гроші, виручені від продажу лотерейних квитків, можуть спрямовуватися на охорону здоров`я, а наступного вони можуть піти на розвиток спорту або культури. Фіксованими залишаються лише 25% відрахувань, які оператори лотерей повинні платити державі”, - відзначає народний депутат.

Проте, на його думку, зрозуміло, що Міністерство фінансів, у віданні якого знаходиться фінансовий контроль цієї сфери, не погодиться з такою пропозицією.

При цьому В.Корж підкреслив, що його законопроект не передбачав відмову від приватних операторів, на яких держава покладає відповідальність за організацію лотерей шляхом надання їм ліцензій. “У принципі, ми не бачимо необхідності в одному державному операторові лотерей, і сьогоднішня ситуації на ринку є цілком нормальною, відповідає тенденціям, що існують у світовій практиці, проте, вона вимагає чіткішого державного регулювання”, - сказав В.Корж.

Підсумовуючи, він відзначив, що в українському законодавстві необхідно відмовитися від сприйняття лотереї як підприємницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку і збагачення її організаторів.

Крім вищенаведених положень законопроект В.Коржа містить фінансово-економічні, організаційні та інші вимоги до оператора лотерей (мінімальний розмір статутного капіталу, мінімальна кількість електронних терміналів, а також точок розповсюдження лотерей). Крім того, документ передбачає регуляцію порядку отримання статусу оператора лотереї тільки шляхом проведення відкритого конкурсу. Такий конкурс пропонується проводити Міністерством фінансів України не частіше, ніж 1 раз у 20 років.

Ознайомившись із законопроектом В.Крайнього, можна переконатися у тому, що В.Корж навряд чи перебільшує. Формулювання більшості положень двох документів фактично ідентичні. На жаль, упродовж двох тижнів агентству УНІАН отримати коментар від В.Крайнього не вдалося. Що тут скажеш – теж, напевно, вибори стали на заваді...

Однак, щоби дотриматися об`єктивності, відзначимо, що В.Крайній запозичив у свого колеги й один порівняно суперечливий пункт. Це пропозиція створення колегіального дорадчого органу – Лотерейної ради. Згідно з текстами законопроектів, Лотерейна рада не втручається у діяльність оператора лотерей, а лише вносить рекомендації щодо розробки і впровадження нових лотерей. Крім того, Лотерейна рада здійснює координацію дій органів державної виконавчої влади в даній сфері. «Цей дорадчий орган здійснює контрольні функції щодо діяльності оператора лотерей і визначення напрямів витрачання коштів від їх проведення на конкретні цілі у соціальній сфері», - йдеться у пояснювальних записках до законопроектів депутатів В.Коржа і В.Крайнього. Згідно з документами, Лотерейна рада формуватиметься із 7 членів. Два - від Верховної Ради, два - від Секретаріату Президента і три - від операторів лотерей. Невтручання Лотерейної ради у роботу лотерейників хоч і декларуються, але виглядає вельми ілюзорним. Обидва законопроекти наділяють раду повноваженнями вносити до Мінфіну представлення «про усунення від виконання посадових обов`язків посадовців операторів лотерей».

Хто візьме квиточків пачку, той одержить...

Із В.Коржем усе зрозуміло: будучи віце-президентом НОК України і пропонуючи оподаткувати лотерейників 25% на розвиток спорту, він просто хоче збільшити фінансування рідного комітету. Що стосується бютівців, то, представляючи нинішню партію влади, вони мали би діяти на користь нинішнього Кабміну, який украй зацікавлений у вишукуванні додаткових джерел бюджетних надходжень. А те, що після радикального законопроекту А.Яценко БЮТ запропонував і м`якший варіант контролю лотерейної діяльності, свідчить про бажання зберегти причетність до процесу за будь-яких розкладів. Тобто, навіть якщо ВР відхилить пропозицію про передачу проведення лотерей у відання держпідприємства (закон А.Яценко), БЮТ зможе на правах співавтора просувати законопроект Коржа-Крайнього. Загальною метою як ПР, так і БЮТ у даному випадку є бажання одержати контроль над вельми перспективним механізмом залучення до держбюджету додаткових надходжень. Лотерею вони розглядають у вигляді інструменту для «вилучення» у населення «зайвих» грошей, такою собі альтернативою держоблігаціям радянського зразка. Вже сьогодні намітилася тенденція до примусового залучення населення до державних ігор. Зокрема, вже помічені випадки, коли, оплачуючи комунальні послуги в «Ощадбанку», ви можете замість здачі одержати лотерейний квиток.

Воно б і нічого, коли б не та секретність, якою держава намагається огорнути лотерейний бізнес. Відсутність вичерпної інформації про обсяги ринку, незрозуміла суєта навколо законопроектів змушують припустити, що хтось знову намагається «ловити рибу у каламутній воді». Докопуючись до дійсних причин того, що відбувається, автору не один раз доводилося почути “дружню пораду” почекати до завершення президентських виборів, мовляв, усе залежатиме від того, хто прийде до влади (БЮТ чи ПР) і яка з цих сил візьме під свій контроль Мінфін, а позиція відносно лотерей у них вже давно сформована. Якщо переможе БЮТ, то є вірогідність зникнення з ринку приватних операторів лотерей. Якщо ж Кабмін буде сформований "регіоналами", надходження від лотерей підуть в Національний олімпійський комітет. Утім, не можна виключити можливість і післявиборних компромісів.

Не сперечатимемося про правильність того чи іншого рішення, головне, щоби у результаті з лотерейного бізнесу було знято гриф "секретності", інакше ця сфера, як і раніше, залишиться розсадником чуток і корупційних скандалів. Адже складається враження, що навіть самі депутати не до кінця розуміють, за що вони власне борються, маючи лише упевненість, що лотерея – цінний приз для переможця.

Петро Черних (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся