Напередодні брюссельського саміту: третя хвиля кризи рине з Європи?

Греція, Іспанія, Португалія та Ісландія підірвали і без того хитку економічну ситуацію у Європі. Стан справ погіршується. Євросоюз 11 лютого скликає саміт, на якому спробує розв`язати проблеми…

Удар першої хвилі світової кризи ми якось пережили. Побоювання викликав другий «приплив» лиха, прогнозований експертами. Його, на їхню думку, ми з труднощами, але переживаємо. Що стосується третього, то, попереджають «пророки», його варто чекати. Деякі аналітики вже навіть дали йому назву – азійський. Очевидно, ставка робилася на невиправдане зростання економіки Китаю. Але знавці, здається, помилилися. Цього разу світ може підвести бабуся Європа. Кілька країн ЄС фактично стоять на межі дефолту.  «Лідером» є Греція зі своїм супердефіцитом бюджету – 12,7% ВВП (відповідно до Пакту про стабільність та економічне зростання у країнах ЄС, дефіцит держбюджету країни не повинен перевищувати 3% ВВП). В одному ряду з порушником фінансового порядку в ЄС стоять Іспанія – 11,4%, Португалія – 8,3% та  Ірландія – близько 10%. Ця обставина несе чималі ризики не тільки для єврозони, але й для світової економіки загалом.

Саме тому завтра, 11 лютого, ЄС скликає у Брюсселі економічний саміт. На порядку денному не тільки фінансові проблеми, перегрів економіки, але й, як пише низка закордонних ЗМІ, обговорення питання про створення органу для прийняття та реалізації макроекономічних рішень, назвімо його урядом. Сьогодні Єврокомісія, центральний виконавчий орган ЄС, обмежена у повноваженнях для виконання таких завдань.

Грецький сценарій

Створену з появою європейської валюти зону (1 січня 1999 року) нині чимало експертів називають слабкою ланкою. Показники стану економік країн ЄС за 2009 рік не виправдали прогнози експертів. Відновлення відбувається настільки повільно, що Європа поступилася своїм конкурентам – США і Японії – лідерством у низці сегментів ринку. Останні порадували аналітиків незначним, та все ж поліпшенням з початку року ситуації щодо безробіття, підвищення індексу промзамовлень, росту споживчих цін та дозволів на будівництво. А тут іще на п`яти наступають країни БРІК – Бразилія, Росія, Індія і Китай.

На недавньому саміті в Канаді міністри фінансів країн G7 запевняли, що один із порушників спокою – Греція впорається з проблемами без допомоги МВФ. Європа вважає, що влізати у борги недоцільно, ЄС справиться без сторонньої допомоги. Над кредитуванням проблемних країн єврозони замислилася Німеччина. Як пише WSJ, цю ідею обговорили міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле і голова Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше. Подейкують, що умови допомоги будуть дуже і дуже жорсткими.

На думку головного економіста Центру європейської політики Фаб`єна Зуліга, нині склалася ситуація, коли з двох бід доводиться вибирати меншу.

Запопадливість Німеччини цілком зрозуміла – німецькі банки є найбільшими кредиторами країни. Як свідчать дані Банку міжнародних розрахунків (БМР), за підсумками третього кварталу 2009 року сукупний обсяг позик, наданих ними приватним особам і компаніям, сягає близько 43 млрд. дол. Серед банків єврозони тільки французькі (обсяг кредитів – 75 млрд. дол.) є більшими кредиторами Греції. Загальний грецький борг іноземним банкам становить приблизно 303 млрд. дол., причому тільки у 2009 році країна позичила близько 80 млрд. євро, або 30% ВВП.

Суми вражають і таки змушують замислитися над новим обвалом глобальної економіки... Як відзначає кандидат економічних наук Олександр Охріменко, справді, тема третьої хвилі світової кризи дедалі частіше звучить у полеміці бізнесменів та аналітиків, що провокують новини з ЄС. «Свого часу, коли запроваджували євро, були надії, що ця валюта стане альтернативою долару. Проте результати роботи економік США і країн Євросоюзу за 2009 рік внесли сум`яття у голови шанувальників євро. Загалом показники   негативні. Високий рівень безробіття, зростання дефіциту держбюджету, дефляція, зниження обсягів промислового виробництва, низька купівельна спроможність. Тим часом Європа повільніше відновлюється, ніж США. Рівень безробіття в Америці за січень упав на 0,3 п.п. і тепер становить 9,7%, а в країнах єврозони – досяг 10%. А тут іще й неприпустимі для ЄС дефіцити бюджетів низки країн. Брюссельський саміт повинен розробити заходи для подолання усіх цих проблем. Наскільки вони будуть вдалими, покаже час. Більшість аналітиків сходяться на тому, що єврозоні слід змінити систему формування держбюджетів і відмовитися від системи «поїдання грошей майбутніх поколінь», – налогосив експерт.

Фондовики відчули...

Підтвердженням екстремальності ситуації є й поведінка фондового ринку. Наприкінці минулого тижня фондові індекси провідних бірж обвалилися. Індекс FTSE 100 за два дні впав на 3,7%, XETRA DAX – на 4,2%, CAC 40 – на 6,1%, Nikkei 225 – на 3,3%, Hang Seng – на 5,1%. Індекси Dow Jones і NASDAQ втратили по 3%, але в п`ятницю ввечері відіграли частину втрат, а за два дні їхнє падіння сягнуло 2,6% і 2,3% відповідно.

У надії на завтрашній день, який має вирішити долю європейської кризи, 9 лютого занепокоєння на фондовому ринку вщухло. Як відзначиваналітик компанії Astrum Investment Management Денис Бєлов, «президент Європейського центробанку покинув конференцію в Австралії на день раніше, і ринок сприйняв цей крок як знак майбутніх гарних новин для Греції, можливо, підготовки скоординованої програми допомоги з боку ЄС». Як наслідок, повідомив аналітик, CDS спреди Греції та Португалії впали, а євро виросло, викликавши зростання сировинних і фондових ринків.

Що стосується українського фондового ринку, то індекс ПФТС 9 лютого підріс на 0,86% – до 637,93 пункта. Індекс Української біржі виріс на 1,32% – до 1673,78 пункта. Однак 10 лютого торги пішли в мінус.

На скільки вистачить терпіння...

Буде лихоманити світовий ринок іще одна новина – Грецію захлиснула хвиля страйків. Усі аеропорти закриті як для внутрішніх, так і для закордонних рейсів. Авіадиспетчери беруть участь у 24-годинному страйку держслужбовців країни. Він проводиться на знак протесту проти заходів жорсткої економії, оголошених урядом. Закриті всі університети, технічні вузи та школи, у лікарнях приймають пацієнтів тільки в екстрених випадках.

Не припиняють акції протесту й грецькі фермери, які ось уже місяць із незначними перервами блокують дороги у центрі та на півночі країни, а також важливий КПП "Промахонас" на грецько-болгарському кордоні.

Сьогодні уряд Греції повідомив, що, крім скорочення реальних зарплат на 5-20%, запроваджується нова шкала оподаткування, відповідно до якої неоподатковуваний мінімум зберігається на рівні 12 тисяч євро на рік, а для більших доходів передбачається зростальний коефіцієнт. Той, хто отримує понад 60 тисяч євро на рік, буде платити податок за максимальною ставкою 40%.

Створюється й спеціальний підрозділ податкової служби, який проведе опис усього дорогого майна громадян – автомобілів, квартир, заміських будинків, басейнів, аби порівняти їх вартість із задекларованими доходами. Вводиться щорічний податок на велику нерухомість, який становитиме 0,1% на майно вартістю 400-500 тисяч євро. Ті ж, хто має нерухомість вартістю понад 800 тисяч євро, будуть щороку платити державі 1%, тобто понад 8 тисяч євро.

Як бачимо, пристрасті розгоряються. Чи впорається керівництво Греції із загрозою дефолту, точніше, чи впорається ЄС? Доживемо до завтра...

P.S. Уся ця ситуація з глобальною кризою нагадує одну з сюжетних ліній американського фільму, коли хвацький ділок вирішив купити бізнес іншого, трохи слабшого. Загарбане він планував роздерибанити, а потім пустити в оборот на власний розсуд. Попелюшка, співчуваючи порядному «жебракові», радить героєві правильний хід – злиття стане виграшем для всіх. От і сьогодні у світі, здається, триває процес поглинання, а не кризове напруження, потім, як підказує логіка, почнеться дроблення для продажу. Отримані мільярди поповнять кишені перших віпів планети, які й без того вже тріщать від купюр. Ідея, мабуть, така – навіщо світові багато мільйонерів, краще менше, але багатших. І коли ж з`явиться попелюшка, яка підкаже...

І ще одне. Чи нам, українцям, боятися ще однієї хвилі кризи? Ми загартувалися на втілених у життя ідеях влади, а вони куди крутіші...

Оксана Павловська (УНІАН)

УНІАН в Google News