НАДРАспектива: поступка заради спасіння – банк віддадуть Фірташу?

Скоріш за все, влада «передумала» ліквідовувати банк «Надра». Вона займеться «пошуком» інвестора. Одним із них може стати Фірташ, який наполегливо себе пропонує…

Доля банку «Надра» зависла в повітрі. Скоріш за все, влада «передумала» його ліквідовувати. Свідченням цього може бути пропозиція Міністерства фінансів відмінити переведення вкладів населення з банку «Надра» у «Родовід Банк» і почати активний пошук інвестора. Останнє слово за регулятором. Проте він продовжив термін роботи тимчасової адміністрації в банку ще на рік (введена з 10 лютого 2009 року), а часткова виплата за депозитами, згідно з раніше розробленими програмами, їм відновлена з 11 лютого. Наразі це все від НБУ, головне рішення ще не прийняте.

Інтригу підігрівають чутки у ЗМІ. Подейкували, що саме Дмитро Фірташ завадив переведенню депозитів вкладників, він запропонував провести санацію банку і влити в нього 6 млрд. грн. Нацбанк, можливо, й погодиться, але... 

Фірташ пропонує, Мінфін ініціює, НБУ роздумує...

По суті, ситуація виглядає таким чином. Переслідуваний Юлією Володимирівною останні декілька років, Д.Фірташ, дочекавшись президентського програшу прем`єра, вирішив узяти марш-реванш. Сума на загальному безгрошів’ї виглядає пристойною, ось Мінфін і вирішив взяти удар на себе, заявивши про «пропозицію» і тим самим давши Тимошенко шанс безболісно відступитися. З огляду на таку ініціативу вона зможе легко відмовитися від своїх же рішень, які зафіксовані у спільній постанові Кабміну і НБУ (від 23 грудня 2009 року). Але за однієї умови – тільки після заяви регулятора.

«Я хочу запропонувати скасувати рішення уряду, яким ми пропонували врегулювати ситуацію навколо банку «Надра» шляхом передання активів і пасивів «Родовід Банку», враховуючи ті рішення, які вчора були прийняті Національним банком, і той розгляд, який прямо зараз відбувається на правлінні Нацбанку щодо банку «Надра», – сказав в.о. міністра фінансів Ігор Уманський на вчорашньому засіданні Кабміну. У відповідь прозвучало прем`єрське «ми обговоримо це питання». Засідання правління НБУ відбулося у другій половині того ж дня, однак рішення немає досі.

Врятувати не можна банкрутувати

Якщо замислитися над питанням, що вигідніше – збанкрутувати банк чи реанімувати його, то у випадку такої потужної фінустанови, яким є банк «Надра», на думку кандидата економічних наук Олександра Охріменко, відповідь може бути тільки одна – краще реанімувати. І проблема тут не в сумі необхідних грошей. Втрати для банківського сектору від банкрутства будуть куди більшими, ніж міфічна економія коштів.

Залишається незрозумілим, навіщо треба було вводити в банк тимчасову адміністрацію, якщо в планах була ліквідація. В такому разі логічніше було відразу починати процедуру банкрутства. Вже рік ситуація залишається у підвішеному стані.

Як зауважує О.Охріменко, за цей час стало зрозуміло, що при кредитному портфелі у 24,8 млрд. грн. найбільш проблемними виглядають 9,9 млрд. грн. вкладів населення. Сюди можна додати 2,9 млрд. грн. вкладів юридичних осіб. Загалом сума зобов`язань банку «Надра» солідна, що й притаманне для фінустанов такого масштабу. На думку експерта, ще не все втрачено, зобов`язання можна переоформити на новий період і на нових умовах. «Багато в чому бажання населення забрати гроші пояснюється браком перспектив у банку «Надра». Багатократна зміна моделі виведення банку з кризового стану підсилила паніку. А перенесення вкладів у «Родовід» можна назвати превентивним заходом, який радикально не вирішить проблему. У будь-якому разі уряду доведеться додатково вливати у статутний фонд «Родоводу» 7,5 млрд. грн., щоб профінансувати вилучення грошей вкладниками банку «Надра» з рахунків уже «Родоводу». Але при цьому проблема втрати довіри до банківському сектору, знецінення вкладів за час кризи, нагромадження судових позовів до банку «Надра» залишається», – наголошує експерт.

На його думку, оптимальніший варіант – вливання інвестицій або державних коштів, можливий і приватний інвестор. «Якщо уряд не може дозволити собі рекапіталізувати банк «Надра» на 7,5 млрд. грн., то чому б не залучити кошти приватного інвестора, зокрема Дмитра Фірташа, який і раніше заявляв про своє бажання стати власником цього банку. В даному випадку питання не так у розмірі вкладень, як у їх меті. На даний момент Дмитро Фірташ для реанімації банку міг би вкласти 6-7 млрд. грн., щоб зняти «гарячу» напруженість серед вкладників. А далі, запустивши роботу банку за рахунок переведення в нього ресурсних клієнтів, можна було б реанімувати «Надра» загалом. Для цього потрібен час, як мінімум 2-3 роки, але втрати будуть значно меншими, ніж у разі ліквідації банку», – вважає експерт.

Дежавю

Можливо, останні події, пов`язані з банком «Надра», змусять по-новому подивитися на долю «Укрпромбанку». Як відзначає О.Охріменко, його ліквідація – не найкращий вихід. Можна було б перепрофілювати банк на роботу з юридичними особами, що дало б змогу грамотно розпорядитися майном «Укрпромбанку», а не просто пустити його з молотка. До речі, борги банку перед клієнтами – юридичними особами досі не покриті.

Тим часом у ситуації, що склалася, чимало експертів вбачають і позитивні моменти. Так, на думку економіста компанії Astrum Investment Management Олексія Блінова, продовження терміну роботи тимчасової адміністрації у банку «Надра» свідчить про те, що рекапіталізації банку державою не буде, а отже, не буде й активної виплати депозитів фізичних осіб. Таким чином, вважає він, «з авансцени сходить потенційна можливість сплеску попиту на готівкову валюту, пов`язаного з виплатами вкладів у банку «Надра» державою».

І ще один суттєвий момент. Мораторій на виплату депозитів може вводитися, згідно з законом, на рік, щоправда, з правом продовження. При цьому реальною є часткова виплата депозитів. Що стосується продовження, то розібратися тут важко. Зрозуміло тільки одне: є декілька категорій «законотворчості» – де-юре і де-факто.

Українські профі від влади зовсім заплутали нас. Неможливо зрозуміти, чи криза продовжується, чи відступає, а чи поступається місцем новій хвилі. Коли закінчиться лихоманка? Проблеми наростають, як снігова куля. Судячи з поведінки віпів, з першого напливу лиха вони так і не зробили висновків.

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News