Данилишин: Головною помилкою кабміну Тимошенко була надмірна підтримка банків...

У спадок новій владі залишено багато серйозних напрацювань. Питання в тому, наскільки вони будуть корисні уряду Азарова. Ексклюзивне інтерв`ю екс-міністра економіки Богдана Данилишина...

Богдан ДАНІЛІШИН, екс-міністр економіки в уряді Тимошенко, який, будучи директором Ради з вивчення продуктивних сил України НАНУ, брав участь в розробці програм діяльності урядів Ющенка, Кінаха, Януковича, Єханурова і Тимошенко. Данилишин вважає, що в спадок новій владі залишено багато серйозних напрацювань. Питання тільки в тому, наскільки вони будуть корисні кабінету Азарова і затребувані ним. Про перші кроки нового Кабміну і помилки старого, можливий розвиток економічної ситуації в 2010 році він розповів в ексклюзивному інтерв`ю агентству УНІАН...

Залишене в спадок і нововведення влади...

Богдан Михайлович, з якими планами Ви йшли працювати в уряд Тимошенко, і що вдалося реалізувати за рекордний для нашої країни термін перебування на посту міністра економіки – більше двох років?

З даною роботою я був знайомий і раніше, оскільки брав участь в розробці програм діяльності Кабінетів міністрів з 2000 року. В уряд Тимошенко я йшов з певними планами щодо розвитку і модернізації економіки. Багато що вдалося реалізувати. Головна увага приділялася посиленню ролі стратегічних програмних підходів при формуванні політики економічного розвитку. Був підготовлений законопроект про державне планування, зокрема про перехід до середньострокового прогнозування. Я думаю, що в найближчі рік-два доцільно відмовитися від розробки держпрограми соціально-економічного розвитку на поточний рік, розумніше розписувати її на 3 роки, і щороку конкретизувати пріоритети. До речі, ця основа і була закладена у відповідний законопроект, він направлений у Верховну Раду. Як ним розпорядиться нова влада, поживемо – побачимо.

До речі, Віктор Янукович доручив новому міністрові економіки Василю Цушко підсилити систему планування і прогнозування.

Все, що пов`язане з прогнозуванням і плануванням, нами було вдосконалене з урахуванням передового світового досвіду і за участю експертів Світового банку. Думаю, 90% цих напрацювань будуть використані новим урядом. Якщо йому вдасться все довести до логічного завершення, то це стане значним досягненням. Крім того, в міністерстві я сформував департамент стратегічного прогнозування і планування. Ним займається заступник міністра Ірина Крючкова – професіонал у цій справі.

Ваш наступник звільнив Сергія Романюка і Віктора Пантелєєнко, які довгий час працювали заступниками при різних міністрах. Як ви ставитеся до таких кадрових змін?

На посаді міністра я змінив одного заступника Костянтина Любченко, який зараз став першим заступником міністра Кабінету міністрів. Я вважаю, що в Мінекономіки працювали високопрофесійні фахівці з великим досвідом і зараз звільнені висококласні фахівці, на яких і лежить вантаж основної роботи в будь-якому уряді і міністерстві.

За два роки вони довели, що в кризових умовах є ефективними менеджерами. До таких людей я відношу, зокрема, Сергія Романюка і Віктора Пантелєєнко, які, на мій погляд, звільнені необгрунтовано. Так, Романюк працює в Мінекономіки з 1997 року. Це людина з великою інституційною пам`яттю.

Мінекономіки також сформувало новий напрям з внутрішньої торгівлі – цим займався мій заступник Андрій Близнюк (він теж звільнений - ред.). Ми фактично відновили систему внутрішніх балансів виробництва і споживання, міжгалузевого балансу і чітко аналізували, для якого напряму необхідна держпідтримка.

Утім, зрозуміло, що коли приходить нова команда, вона приводить своїх людей.

Уряд Азарова має намір знову перейти до щомісячної публікації макростатистики. Кабмін Тимошенко, тільки прийшовши до влади, перейшов на обнародування даних щокварталу. Який принцип точніший?

Перехід на квартальний підрахунок ВВП (з 2009 р.  - ред.) був зроблений в рамках удосконалення статистичної системи, і звинувачення уряду Тимошенко в тому, що воно хотіло щось приховати, безпідставні. Я вважаю, що зміна правил обнародування статистики – не найпринциповіше питання, з якого треба починати роботу новому уряду. Якщо подивитися на аналіз економічної ситуації більшості країн світу, то майже в 90% випадків дані про ВВП публікуються на квартальній основі, оскільки місячна статистика фактично ні про що не говорить – приблизні результати, дійсності вони відповідають відсотків на 70. З 2000 до 2008 року Держкомстат завжди щокварталу перераховував показники ВВП, зроблені на місячній основі. Якщо когось з фахівців цікавили місячні дані, то їх можна було обчислити, виходячи з інших показників – динаміка сільськогосподарського, промислового виробництва, торгівлі і так далі, вони публікувалися.

Отже, не бачу ні трагедії, ні проблеми в тому, як розраховують показник ВВП. До речі, для нас, починаючи з червня 2009 року, порівнювати місяць до місяця і квартал до кварталу було вигідно, оскільки показники мали позитивну динаміку. Хоче нове керівництво рахувати щомісячно – хай рахує.

Який Ваш прогноз макропоказників і дефіциту бюджету на 2010 рік?

У 2010 році є достатньо висока вірогідність зростання ВВП на 3-3,7%. Цей результат може бути досягнутий за рахунок ефекту бази. Можливість зростання до 7-8%, про що зараз говорять, на мою думку, є дещо перебільшеним показником. Що стосується дефіциту бюджету, то раціонально було б планувати його 4%, але реальний дефіцит може бути на рівні 7-8%. Досягти інфляції нижче 10% в 2010 році не вдасться, думаю, даний показник за результатами року складе 15-17%.

Про кризу і помилки Тимошенко

Чому уряд Тимошенко певний час замовчував, що світова фінансова криза усе ж позначиться на українській економіці, причому серйозно?

Які б заяви не робилися щодо того, готовий було чи ні уряд Тимошенко до кризи, хочу сказати, що ще в липні 2008 року Мінекономіки та інші відомства видавали довідковий матеріал про те, що Україна може серйозно постраждати від наслідків кризи. Але в тих політичних умовах публічно сказати про це було великим ризиком. Політична ситуація була неоднозначною, нестабільною була робота уряду з НБУ й іншими гілками влади. Про можливі наслідки попереджали всіх, хто був тоді при владі й міг яким-небудь чином вплинути на ситуацію. Вплинули, хто як повважав потрібним. У результаті наслідки виявилися відчутнішими, ніж ми припускали, перш за все, відносно глибини падіння основних макроекономічних показників в промисловості, будівництві та інших галузях.

Що ж до тактики діяльності, то перша антикризова програма була сформована у вересні 2008  року і 17 жовтня була затверджена на засіданні Кабміну. 20 листопада розглядалося питання антикризових заходів на засіданні РНБО. У 20-х числах грудня програма була подана разом із законодавчими актами у Верховну Раду, але, на жаль, до кінця каденції уряду вона там і пролежала.

Які, на Ваш погляд, були головні помилки уряду в період кризи?

Я вважаю, що основною помилкою була підтримка урядом банків, причому саме тією мірою, як це було зроблено. Адже це поле діяльності НБУ. Така «допомога» зараз повинна бути кардинально переглянута. Нинішня кількість банків Україні не потрібна, потрібно всього 15-20 системних банків, які повинні мати регіональні відділення. Уряд за рахунок держави не повинен рятувати банки тільки для того, щоб врятувати гроші олігархів. Тому я не підтримував позицію з приводу рекапіталізації банків.

Необхідно також відкорегувати роботу Нацбанку і направити її на підтримку реального сектору економіки, а не на порятунок капіталів олігархів. Банки мали відразу з появою перших ознак кризи спільно з урядом розробити відповідну програму.

НБУ на даному етапі – структура достатньо консервативна. Так не повинно бути. Регулятору необхідно працювати в тісній координації з Мінфіном, не думати про автономію, а діяти на спільний результат. Ще не один економіст в світі не дав відповідь на питання, як розвивати економіку без кредитування.

Також я не зовсім поділяв точку зору щодо необхідності підтримки основних монополій, зокрема «Нафтогазу» і «Укрзалізниці». Дії в цьому напрямі я теж не можу назвати досягненням уряду. На мій погляд, в тому вигляді, в якому зараз знаходяться ці дві компанії та інші держмонополії, вони не потрібні. Не може в системі «Нафтогазу» бути більше 400 підприємств і організацій, які тільки і роблять, що думають, як одержати ресурси. Я не вважаю, що «Нафтогаз» і «Укрзалізниця» повинні бути повністю державними монополіями. Думаю, що найближчим часом, коли проходитиме реформування газової галузі, ці питання вирішаться.

Фінанси: виплати “Ощадбанку”, Стабфонд і борги

Чи правда, що саме Ви були автором ідеї виплати по 1000 гривень вкладникам “Ощадбанку”. Якщо ні, то як ставитеся до такого кроку?

Ні, це не моя ідея, хоча, я її не критикував. Компенсація внесків – один з пунктів передвиборної програми БЮТ (на позачергових парламентських виборах 2007 року - ред.), і, прийшовши до влади, Юлія Тимошенко відразу стала реалізовувати обіцянку. На мою думку, даний крок підсилив довіру народу до уряду. Він був правильний з політичної точки зору. А якщо говорити про економічну, то не варто перебільшувати його негативне значення. В той час, коли почалися виплати – на початку 2008 року, ризику не було. Ризик з’явився в другій половині 2008 року з приходом кризи. Тоді виплати фактично припинилися.

Наскільки виправдане створення Стабілізаційного фонду і чи потрібний він зараз?

Стабілізаційний фонд як такий потрібен і зараз. Коли готувався бюджет 2009 року, ми заклали дефіцит до 3% ВВП. Але всі розуміли, що такого показника не буде. Тому в тій чи іншій мірі програми фінансувалися коштами фонду, зокрема, відносно АПК, «Євро-2012» та ін. Але, на жаль, не було ресурсів в тому обсязі, який планувався.

Минулий рік був ускладнений крупними виплатами за зовнішніми зобов`язаннями. Які труднощі будуть основними в 2010 році, і чи варто чекати нову хвилю кризи?

У 2009 році дійсно було багато виплат за боргами, але всі зобов`язання уряд виконував. У 2010-му ситуація залежатиме від того, чи зуміє Кабмін сформувати політику спільних дій з Нацбанком. Звичайно, потрібні фінанси, потрібні цільові програми, на які мають бути спрямовані кошти НБУ. У першу чергу, програми по Євро-2012. У 2010 році буде складність і з забезпеченням виплат за соцстандартами. Потрібно чесно сказати, що можна профінансувати зараз, а що перенести на 2011 рік.

Що стосується другої хвилі кризи, то, на думку світових експертів, вона цілком реальна. Для України головне – створення нинішнім урядом і Президентом ефективної піраміди влади. Якщо це буде зроблено, то, думаю, що повтору до 2008-2009 років не буде.

Ручне управління, пільги і перспективи співпраці

Наскільки ефективно було ручне управління економікою в 2009 році, за що часто критикували Тимошенко?

Нас дійсно критикували за надмірне регулювання тієї чи іншої системи, зокрема, цінової. Я вважаю, що при тому рівні інфляції, який був, ручне управління дало свої результати.

Чи варто продовжувати дію пільг для ГМК і хімпрому?

Тенденції світового ринку свідчать про поліпшення ситуації в металургії. Попит на метпродукцію відновлюється і це не тимчасове явище, ціни на неї в березні-травні виростуть на 30-40%. Тому я не бачу зараз необхідності підтримувати ГМК в колишніх розмірах і вважаю, що пільги для підприємств галузі можуть бути урізані вже з 1 квітня. Тим часом, від зростання цін і попиту виграють ті підприємства, які мають власну сировинну базу, а ті, у яких такої немає, можуть зіштовхнутися з труднощами.

А ось підприємства хімпрому, на жаль, ще потребують підтримки, оскільки виробництво газоємне. Я думаю, що необхідно переводити їх на давальницькі схеми. До того ж, потрібно продовжити дію спеціальних розслідувань з обмеження експорту міндобрив з Білорусі і Росії. Сьогодні розвивається велика конкуренція на ринку міндобрив саме між Україною, Росією і Білоруссю. Без держпідтримки наш хімпром може зіткнутися з серйозними ризиками.

На якому етапі зараз реалізація домовленостей, досягнутих в ході візитів урядових делегацій до Японії і Південної Кореї в 2009 році?

В ході цих візитів у нас формувалися дуже хороші контакти з японськими і корейськими компаніями, діяльність яких направлена на модернізацію виробництва. Крім того, у нас були цілком реальні плани з компаніями США щодо модернізації металургійних підприємств, підприємств машинобудування, з енергозбереження, і деякі проекти вже почали реалізовуватися. Була затверджена спеціальна програма, якою займався глава Національного агентства з ефективного використання енергоресурсів Сергій Єрмілов.

З Японією вже реалізуються проекти, пов`язані з енергозбереженням. Все проходить в рамках держпрограми і, думаю, що справа буде продовжена. В першу чергу, проекти стосуються підприємств теплоенергетики і металургії.

Як реалізуються плани зі співпраці з Лівією?

З Лівією планувалося реалізовувати програми з модернізації підприємств нафтогазового комплексу, налагодити співпрацю у ряді галузей. На сьогодні вже підписані контракти у сфері авіабудування. Але головним питанням ми вважали будівництво нафтопереробного заводу в Україні. Втім, думаю, що зі врахуванням нинішній відносин з Росією, ці плани реалізовані не будуть, і головним напрямом співпраці з Лівією стане авіабудування і машинобудування на коопераційній основі.  

Чим займатиметься Стратегічна рада, яку планує створити і очолити Юлія Тимошенко, чи увійдете Ви до її складу?

Головною метою Ради буде розробка основ діяльності опозиційного уряду, стратегії розвитку країни і формування нормативно-правового забезпечення. Це буде консультативний орган. Туди входитимуть як члени уряду Юлії Тимошенко, так і науковці. Я очолюю Раду з вивчення продуктивних сил НАН України, запрошення увійти до Стратегічної ради не одержував.

Вам пропонували посаду в уряді Азарова?

Ні, в цьому уряді мені ніхто нічого не пропонував. Напевно, вирішили провести повну, скажімо так, люстрацію і звільнити всіх, хто був в колишньому Кабміні.

Дякую за бесіду.

Бесіду вів Юрій Дощатов (УНІАН)

УНІАН в Google News