Виплата "надсоціалки": в опозиції вимагали, при владі – визначаються...

Виплата підвищених зарплат і пенсій з початку року так і не почалася. Кабміну доручено визначитися з часом. Саме визначитися, а від попередників "регіонали" вимагали...

Не зважаючи на масштабні фінансові проблеми, «регіонали» продовжують спроби виконати свої обіцянки про підвищення соціальних стандартів, а найголовніше – тепер на їх плечі лягла важким тягарем проблема цих виплат. Президент Віктор Янукович доручив прем`єр-міністрові Миколі Азарову визначитися з термінами, коли уряд, нарешті, почне діяти – виплачувати українцям ці самі підвищені зарплати і пенсії.

Цікаво, як прем`єр визначатиметься. При цьому він повинен розібратися і з держборгом, який з початку року виріс до майже 38 млрд. дол., і з ціною на російський газ, яка добиває Україну, що знаходиться в кризовій ямі, і з МВФ, який, навчений «відповідальністю і обов`язковістю» колишнього Кабміну, не поспішає субсидувати Україну, і ще з багато чим. У всій цій історії важливо одне: як на нас позначаться дії влади. У нинішніх умовах їй потрібно пригадати народну мудрість – не можна сидіти на двох стільцях відразу. Іншими словами, не можна загравати з народом, наперед знаючи, що ця «ведмежа послуга» вилізе йому боком. У даному випадку йдеться про підвищення соціалки.

З чим боролися, на те і напоролися...

Саме закон про підвищення соціальних стандартів – пенсій і мінімальних зарплат – став каменем спотикання в переговорах МВФ і України в 2009 році. Тоді Фонд відклав виділення чергового траншу до післявиборного часу з огляду на популізм, який, мабуть, порахував тимчасовим явищем. Підписання закону у той час президентом Віктором Ющенком, на думку Фонду, свідчить про те, що керівництво України так і не спромоглося здійснювати контрольовану бюджетну політику, що приведе до зростання інфляції і рівня безробіття.

***Верховна Рада 20 жовтня 2009 року прийняла Закон «Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати в 2010 році». Ним  встановлюється прожитковий мінімум на одну людину з розрахунку на місяць з 1 листопада 2009 року у розмірі 701 грн., з 1 січня 2010 року – 825 грн., з 1 квітня – 839 грн., з 1 липня – 843 грн., з 1 жовтня – 861 грн., з 1 грудня – 875 грн.

Крім того, законом встановлена мінімальна заробітна плата з 1 листопада 2009 року – 744 грн., з 1 січня 2010 року – 869 грн., з 1 квітня – 884 грн., з 1 липня – 888 грн., з 1 жовтня – 907 грн., з 1 грудня – 922 грн.

Видається, відведений для нас термін не пішов на користь – переговори України і МВФ на поточному тижні закінчилися нічим. Вони продовжаться у Вашингтоні після того, як 2 квітня місія Фонду завершить роботу в Україні. У Мінфіні провал пояснили таким чином - «щодо дефіциту державного бюджету і показників соціальних стандартів сторони не дійшли згоди, тому найближчим часом відбудеться додаткова технічна зустріч для остаточного уточнення цих та інших показників проекту бюджету України на 2010 рік».

Але потрібно віддати належне – наші загравали з Фондом «по-дорослому». Поповнювати бюджет вони обіцяли за рахунок оподаткування предметів розкоші, збільшення акцизного збору на коньяки і сигари, престижні марки автомобілів, за рахунок внесення змін до нормативів на спеціальне використання водних ресурсів, надр і інших природних ресурсів. ТА МВФ не проникся. І не мудро, просто потрібно уміти аналізувати.

Наприклад, як ув’язати з підвищенням соцстандартів реалії дня. У середині березня В.Янукович заявив, що заборгованість з заробітної плати сягла 2 млрд. грн. За словами Президента, борг «наближається сьогодні до рівня 2002 року».

І тут же наступна заява: «Ми ставимо для себе завдання підняти рівень оплати праці, розуміючи, що без цього неможливо наповнювати Пенсійний фонд реальним бюджетом». Як можна піднімати зарплату, яка в принципі не виплачується. Але влада знайшла рішення – серед конкретних заходів Президент назвав пошук можливостей з підвищення попиту на внутрішньому ринку і реалізації інвестиційних програм для відновлення економіки. Тобто, ми в пошуку.

Офіційна статистика виглядає таким чином – у січні-лютому заборгованість із зарплатні виросла на 17,9% – до 1,738 млрд. грн. «Лідери виробництва» - Донецька область і Київ – більше 100 млн. грн. і 159,136 млн. грн., відповідно. Єдиний регіон, де заборгованість не перевищила 10 млн. грн. – Чернівецкая область.

*** Для порівняння, за даними Держкомстату, на 1 січня 2009 р. заборгованість із зарплатні в Україні складала 1 млрд. 188,7 млн. грн., на 1 лютого – 1 млрд. 535,4 млн. грн. (у квітні Держкомстат уточнив дані на 1 січня і 1 лютого. За попередньою інформацією, заборгованість на 1 січня складала 1 млрд. 123,5 млн. грн., на 1 лютого – 1 млрд. 525 млн. 110 тис. грн.). На 1 січня 2008 року заборгованість із зарплатні в Україні складала 668,7 млн. грн., на 1 квітня – 692,4 млн. грн., на 1 липня – 721,8 млн. грн.

А згідно з даними аналітичної записки Комітету економічних реформ, з початку року дефіцит Пенсійного фонду (разом з “Нафтогазом” вважаються «найсірішими дірками» української економіки) склав 5,4 млрд. грн. (загальна сума надходжень – 24,1 млрд. грн., витратна частина – 29,5 млрд. грн.).

Підвищення з подвійним дном

Виходить – з чим боролися, на те і напоролися. Популістські ігри привели до цілком очікуваного результату, про що попереджали експерти і міжнародні фінансові інститути.  Чутки про прийдешню гіперінфляцію і знецінення національної валюти не перестають множитися.

На думку провідного радника Європейського банку реконструкції і розвитку Антона Усова, проблеми тільки наростають, «обсяг соціальних виплат, намічений на 2010 рік, чималий. Йдеться про суму, еквівалентну близько двом мільярдам євро. Це – перше. Друге: обсяг коштів, які держава повинна виплатити бізнесу, як погашення ПДВ експортерам. В даний момент ця сума коливається між двадцятьма і двадцятьма п`ятьма мільярдами гривень. Це в перерахунку по нинішньому курсу теж близько двох мільярдів євро. Тобто, ми одержуємо ситуацію, коли держава повинна звідкись узяти більше чотирьох мільярдів євро. Зрозуміло, що цих грошей немає в готовому вигляді». За словами експерта, з урахуванням невизначеності МВФ, різних корпоративних зобов`язань (наприклад, “Нафогаза”) вихід для уряду напрошується один – включити друкарський верстат, що спричинить негативні для національної валюти наслідки.

Без залучення коштів уряду не вийти з ситуації, що склалася, до речі, Кабмін з цим погоджується, виходячи з заяв його представників. Але жоден розсудливий інвестор не вливатиме кошти у бездонну яму, яку все збільшують і збільшують соціальні програми влади. Наприклад, в рамках проекту "Позика на політику реформ" Світовий банк запропонував Кабміну радикальну реформу пенсійного забезпечення з метою зниження навантаження на бюджет і Пенсійний фонд.

Пропозиції СБ стосуються зниження максимального розміру спеціальних пенсій і виплат, скорочення на 50% пенсій працюючим пенсіонерам з високим рівнем доходів і підвищення пенсійного віку до 60 років. Самою екзотичною пропозицією СБ є запровадження пенсійного прибуткового податку. Сюди ж додаємо і соціальні виплати, зниження яких входить в умови СБ.

У принципі, умови позики такі ж, як і у МВФ, і поради схожі. Без непопулярних реформ Україні не вижити. З цим погоджуються і вітчизняні експерти. Тільки влада проти. Як заявив Н.Азаров, пенсійний вік збільшений не буде, а в бюджеті на 2010-2011 роки "передбачено поступове підвищення соціальних стандартів".

Виглядає як турбота про ближнього, та варто подумати, чим вона закінчиться... Народний депутат Юрій Полунєєев вважає, що без проведення структурних реформ в багатьох галузях через 2-4 роки Україну наздожене дефолт. «Якщо після всіх післявиборних проблем, які знекровили країну, не займуться серйозно вирішенням структурних проблем, Україна дійсно зіткнеться через 2, 3, 4 роки з дефолтом. Цей дефолт прийде від необхідності латати терміново фінансові проблеми, пов`язані з техногенними катастрофами в житлово-комунальному господарстві, з нерозвиненістю транспортної інфраструктури, з необхідністю нести великі фінансові труднощі із збільшенням кількості безробітних і пенсіонерів в країні», - сказав він. На його думку, резерву часу для дій не залишилося, а кошти на реалізацію реформ краще залучати на внутрішньому, а не зовнішньому ринку.

Легше вимагати, аніж робити...

І ще один момент. Партія регіонів на початку січня зажадала від Кабміну Тимошенко негайно здійснити перерахунок пенсій (згідно закону, з 1 січня 2010 року).

«У сфері соціальної політики України знову наростають загрозливі тенденції, які супроводжуються невиконанням законів і жорстоким обманом мільйонів українських громадян. Це знущання з України з «Україною в серці», - йшлося в заяві ПР.

«Проте уряд ТИМОШЕНКО проводить свою, так звану соціально-передвиборну, політику, подібну до безкоштовної роздачі ялинок, які через місяць зникають. Ігноруючи норми закону, не зважаючи на те, що закон про підвищення соціальних стандартів діє, і Конституційний Суд не спростував конституційності його норм, Кабінет міністрів прийняв антинародну постанову, згідно з якою виплата пенсій в січні 2010 року знову буде заниженою, і здійснюватиметься у розмірі грудня 2009 року – 573 грн.», - підкреслювалося в заяві.

Нічого дивного, що Юлія Володимирівна зібрала борг з соціалки, а де було брати на виплату кошти, особливо за наявності кризи і після спустошення скарбниці президентською кампанією (до речі, виплату ПР вимагала почати з 1 січня, але бюджет-2010 прийнятий не був, як і зараз. Президент дав термін на його розробку 30 днів, вони закінчуються через тиждень). Але закон є закон, його потрібно виконувати (правда, «допомогу» в гаманці навряд чи помітиш). У цьому «регіонали» мають рацію. Тільки дещо змінилася форма їх протесту проти несправедливості. Якщо раніше вони вимагали, то тепер займаються дорученнями визначитися з часом...

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News