Валютні аукціони: мавр зробив свою справу і пішов... А валюта?

Валютні аукціони: мавр зробив свою справу і пішов... А валюта?

Валютні аукціони від НБУ "померли природною смертю" - ситуація на ринку змінилася і в них просто відпала необхідність. Респект Нацбанку - завдяки цьому механізму вдалося підтримати гривню. Але всіх цікавить - а що ж буде далі з валютою...

Відміна спеціальних валютних аукціонів Нацбанку з продажу валюти з метою погашення кредитів фізичними особами стала, радше, вимогою часу. Ситуація на валютному ринку радикально змінилася, і необхідність в цих аукціонах відпала сама собою.

Треба віддати належне Нацбанку – завдяки цим аукціонам вдалося істотно знизити темпи девальвації гривни. А це, у свою чергу,  ще раз підтверджує тезу про те, що якби такого роду аукціони "запустили" на стадії початку кризи в Україні, то гривня девальвувала би значно менше, ніж це відбулося у кризовий час. У будь-якому випадку слід подякувати НБУ за успішну реалізацію ідеї цих спеціалізованих валютних аукціонів.

За підсумками квітня 2010 року населення погасило валютних кредитів на суму більше 320 млн. дол., а всього за перший квартал 2010 року – на суму більше 1,1 млрд. дол. При цьому населення активніше погашає валютні кредити, аніж гривневі. За квітень населення погасило гривневих кредитів тільки на 271 млн. грн. (близько 34 млн. в доларовому еквіваленті).

Активність населення з погашення валютних кредитів багато в чому викликана стабілізацією курсу долара. Якщо раніше населення зберігало валюту, чекаючи подальшого зростання її курсової вартості, то останні події на валютному ринку показали, що курс долара буде стабільним тривалий час і тому розраховувати на отримання спекулятивного доходу від зростання його курсу не доводиться. У результаті, населення вже не накопичує долари, а навпаки – активніше гасить ними свої кредитні борги і т.п.

У тому ж квітні населення розмістило на банківських депозитах валюти на суму більше 360 млн. дол. Це теж викликане багато в чому стабільним курсом долара. Населення намагається за рахунок розміщення валюти на банківських депозитах компенсувати свої збитки від стабільного курсу долара. У цій ситуації банки прагнуть скористатися ситуацією і активно знижують ставки за валютними депозитами. Згідно даним НБУ, середньомісячні ставки за валютними депозитами за квітень 2010 року знизилися на 1,2 п.п. і в даній ситуації середня ставка за валютними депозитами знаходиться на рівні, близькому до 9% річних. Часи активного захоплення валютою завершуються, і тепер уже виникає питання – що з нею робити. Потреба у валюті у населення стає все меншою і меншою. За квітень нетто-покупку валюти на ринку готівки склала всього  62 млн. дол. при загальному обороті покупки-продажу наявної валюти на рівні 1,4 млрд. грн. Можна сказати, що населення радше націлене продавати валюту, аніж її купувати.

У цій ситуації виявляються деякі моменти, які так чи інакше важливі для розуміння подій, що відбуваються.

Так, можна спрогнозувати, що навіть при збільшенні обсягів продажу наявної валюти, швидше за все, курс долара не впаде нижче 7,85 грн. НБУ явно націлений ще довго утримувати курс долара на рівні 7,925 грн.

У той же час, не можна забувати про масову скупку доларів населенням під час кризи, причому, у багатьох ця валюта "осіла" у банках. Нагадаємо, тоді населення скуповувало близько 16 млрд. готівкових доларів, і якщо хоч би частина цих доларів буде конвертована в гривню, то, без викупу НБУ надлишку валюти стабільний курс долара утримувати не вийде.

З урахуванням зростаючої "непопулярності" валюти як інструменту накопичення і за умови, якщо притік валюти на банківські депозити продовжуватиметься, можна припустити, що банки, швидше за все, захочуть знизити середні ставки за валютними депозитами до рівня 5-6% річних. Що, звичайно, не порадує пересічних громадян.

Утім, у банків – свої ризики. Якщо найближчим часом не буде дозволено кредитування у валюті, банки можуть сткнутися з проблемою виплати доходу за валютними депозитами, оскільки їх власних валютних доходів буде недостатньо, щоби виплачувати відсотки у валюті.

Олександр Охріменко, кандидат економічних наук (для УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter