Урядова спадкоємність: соцфонди розоряють "в ім’я" бюджету

Урядова спадкоємність: соцфонди розоряють "в ім’я" бюджету

Уряди змінюються, а методи управління - ні. Кабмін Тимошенко намагався підібгати під себе фонди соцстрахування, які за законом підібгати не можливо. Кабмін Азарова продовжив цю справу, але уже чіткіше і злагодженіше...

Методами управління окремими сферами економіки новий уряд мало чим відрізняється від старого. Кабмін Тимошенко намагався підібгати під себе незалежні від бюджету фонди соціального страхування, які не підминаються за законодавством, прописавши їх кошторис в доповненні до проекту держбюджету-2010. Кабмін Азарова працює у тому ж напрямку, але, щоправда, чіткіше і злагодженіше - умить збільшує витрати одного з фондів соцстрахування, не зважаючи при цьому на думку правління фонду і швиденько закріплює "нововведення" парламентським схваленням. Принципи керівництва удосконалюються від уряду до уряду прискореними темпами, що і зрозуміло - двигуном таких інноваційних підходів є безгрошів'я.

"Нещасний" фонд

Почнемо з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, фінансовий розпис якого щедро встелений дірками. Дефіцит бюджету "нещасного" фонду, як його називають у народі, за підсумками 2010 р. планують на рівні 600 млн. грн. при 4-мільярдній "касі". До такої ситуації призвело рішення попереднього уряду надати вугільникам відтермінування зі сплати відрахувань до фонду.

Як відомо, за рішеннями Кабміну від 23 липня, 29 жовтня 2009 р. та 20 січня 2010 р. Мінвуглепром і Державне казначейство повинні направляти кошти з держбюджету підприємствам вугільної промисловості на виплату заробітних плат, оминувши сплату страхових внесків до фонду. Передбачали, що ця преференція діятиме протягом року.

Згідно із законом про тарифи на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності для вугільників, передбачена найвища планка відрахувань із заробітних плат до бюджету фонду - 13,5% (67-й клас професійного ризику виробництва). Водночас, вугільники є основними споживачами коштів фонду – їм виплачують близько 60% виплат за травматизм на виробництві. "Ми не можемо не обслуговувати людей, які стали інвалідами або загинули на виробництві у вугільній галузі", - каже перший заступник директора виконавчої дирекції фонду Сергій Нестеров.

За його словами, зняття цього навантаження з вугільників не аргументоване економічно. "Починаючи з минулого року, наші прибутки були на 50 млн. грн. на місяць менші від запланованого. В цілому, Україна використовує близько 300 млн. грн. на місяць на такі потреби", - пояснив С. Нестеров. Таким чином, на 1 січня заборгованість фонду перед потерпілими на виробництві громадянами склала 200 млн. грн. "При цьому, вугільна галузь нам до 1 січня заборговувала понад 500 млн. грн. І цей борг продовжує збільшуватися. На сьогодні ми винні нашим громадянам фактично 450 млн. грн., а вугільна галузь нам - понад 700 млн. грн."., - повідомив С. Нестеров. "Ми розуміємо, що проблему заборгованості власними силами ми ніяк не вирішимо. Або держава повинна допомогти вугільникам, або вони повинні залучати кредитні ресурси", - підкреслив він.

Через "скруту" в чужу кишеню

Єдиний фонд, бюджет якого на сьогодні бездефіцитний, - фонд соцстрахування на випадок безробіття. Проте, "прискорене" прийняття держбюджету- 2010 додало і йому проблем. Справа у тому, що правління цього фонду ще в лютому затвердило бюджет на поточний рік. Проте уряд, ігноруючи законодавство, вирішив, що фонд в поточному році повинен додатково виділити 360 млн. грн. на створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості жителів вуглевидобувних регіонів. Тобто, узаконена Радою ідея не залишає фондові вибору - або виконуй, або судися, але з ким?..

За словами члена правління фонду, котрий побажав залишитися неназваним, керівництву фонду залишається тільки обговорити можливість скорочення витратної частини свого бюджету аби виділити вказану суму, оскільки ця стаття витрат не передбачає дотацій з держбюджету.

Судячи з усього, урядові мужі або не читають закони, або вирішили частково перекласти на чужі плечі фінансову відповідальність за виконання ряду бюджетних програм. Але далі виникає питання про доцільність існування як соцфондів, якими на власний розсуд затикають бюджетні діри, так і цих програм. Хоча, враховуючи те, як був ухвалений основний фінансовий закон країни, не варто дивуватися, які витрати і за чий рахунок в нім прописані.

На тлі дефіцитності бюджетів соцфондів уже не перший рік в Україні обговорюють питання введення єдиного соціального податку. Але декілька зареєстрованих в парламенті законопроектів так і залишилися в статусі проектів. Щоправда, міністр праці та соціальної політики Василь Надрага нещодавно заявив, що податок введуть з 1 січня 2011 р. Для бізнесу таке рішення стало б значним "паперовим" полегшенням на тлі сьогоднішніх численних статей відрахувань, проте, чи зупинить це урядові фантазії, поки невідомо. Зрозуміло одне - у нашій країні наявність законів, навіть відмінно виписаних, не означає їх виконання.

Юлія Главацька (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter