Брудні гроші відперуть, але не скоро…
Брудні гроші відперуть, але не скоро…

Брудні гроші відперуть, але не скоро…

17:21, 31.05.2010
7 хв.

Прийняття закону про протидію легалізації брудних прибутків "відмило" Україну від чорного списку ФАТФ, та для внутрішнього ринку він поки що не загроза. Попереду у нього нелегка імплементація...

Однієї з погроз - внесення до "чорного" списку країн, які не можуть врегулювати питання протидії відмиванню "брудних грошей", Україні вдалося уникнути. Після тривалих дискусій прийнято законодавчі зміни щодо запобігання легалізації "брудних" коштів. Причому рішення прийняли на критичній позначці - Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), яка формує "кольорові" переліки,  мала намір визначитися з Україною у травні. Отже, встигли, як кажуть, в останню мить.

*** Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей ФАТФ (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering - "FATF") - міждержавна  організація, створена для вироблення і реалізації колективних заходів боротьби з "відмиванням" злочинних прибутків і фінансуванням тероризму. ФАТФ була створена у 1989 р. за рішенням країн "Великої сімки" і є основним міжнародним інститутом, що займається розробкою і імплементацією міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Членами ФАТФ є 35 країн і 2 організації, спостерігачами - 20 організацій і 1 країна.

Основним інструментом ФАТФ в реалізації свого мандату є 40 рекомендацій у сфері ПІД, які ревізують в середньому один раз на 5 років, а також 9 спеціальних рекомендацій у сфері протидії фінансуванню тероризму, які розробили після подій 11 вересня 2001 р. у зв`язку зі зростанням загрози міжнародного тероризму.

Відео дня

Відповідно до Резолюції РБ ООН № 1617 (2005), 40+9 Рекомендацій ФАТФ є обов`язковими міжнародними стандартами для виконання державами-членами ООН. ФАТФ приділяє значну увагу співпраці з такими міжнародними організаціями, як МВФ, Всесвітній банк, Управління ООН з наркотиків і злочинності. Ці структури реалізують свої програми, націлені на протидію відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Одним з основних інструментів реалізації рекомендацій ФАТФ на національному рівні є Підрозділ фінансової розвідки (ПФР), що відповідає за збір і аналіз фінансової інформації в межах країни з метою виявлення потоків фінансових коштів, здобутих незаконним шляхом.

В "особливий" колір нас вже фарбували. У 2004-му нам вдалося покинути список, удосконаливши законодавство у цій сфері. Але, "заспокоївшись на досягнутому", знову потрапили в зону ризику. Зараз на тлі ухвалення закону (Закон України "Про внесення змін до Закону "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом" прийнятий ВР 18 травня, Президент його підписав) позитив у плані світового іміджу очевидний - Україна не визнана такою, яка несе загрозу світовій фінансовій системі. Але не варто скидати з рахунків вітчизняний бізнес, якого поправки стосуватимуться безпосередньо. І тут варто розібратися, що наших підприємців чекає надалі...

Обіцяли - прийняли, введемо в дію потім...

Почнемо з посилення контролю. Згідно з законом, розширюється перелік суб`єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок нотаріусів, адвокатів, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають юридичні послуги, торговців нерухомістю (рієлторів), операторів поштового зв`язку (у частині здійснення ними переказу грошей), торговців дорогоцінними металами і  каменями, аудиторів, аудиторських фірм, юридичних осіб, які проводять які-небудь лотереї, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з бухгалтерського обліку, і деяких інших представників нефінансових професій.

Закон зобов`язав суб`єктів первинного фінансового моніторингу вживати посилені попереджувальні заходи щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними операцій з легалізації (відмивання) прибутків і фінансування тероризму. Зокрема, такі заходи треба вживати у разі встановлення і здійснення ділових стосунків з іноземними політичними діячами і іноземними фінансовими установами.

Аналогічні законодавчі норми, як наголосив старший партнер адвокатського об`єднання "Волков Козьяков і Партнери" Сергій Козьяков, діють уже тривалий час в країнах, державна політика яких спрямована на розвиток максимально прозорої економіки. Особливо це стосується країн (у тому числі багатьох європейських), що мають проблеми, яких немає в Україні, наприклад, тероризм. "У зв`язку з цим прагнення України як держави не відставати від цивілізованої світової спільноти зрозуміле", - сказав експерт.

Між тим, за його словами, новації, передбачені законом, створять найближчим часом дискомфорт для багатьох професій, що забезпечують функціонування бізнес-процесів в економіці. "Це нотаріуси, адвокати, торговці нерухомістю, аудитори і деякі інші представники нефінансових професій. У їх професійні обов`язки тепер включено, зокрема: проведення ідентифікації клієнта, повідомлення про підозрілі операції, зберігання документів не менше 5 років, розробка і введення правил внутрішнього регулювання (посадові інструкції), - каже  юрист.

Як підкреслює експерт, представники ряду спеціальностей неминуче зіткнуться з проблемою професійної етики: "Якщо раніше адвокат, що дізнався про деякі не цілком законні або цілком незаконні діяння клієнта, не мав права розголошувати цю інформацію ні за яких обставин, згідно з Правилами адвокатської етики, то тепер, у випадках, передбачених законом, він зобов`язаний це робити. Причому на підставі детально розробленої процедури, що дозволяє задокументувати інформацію про такі дії".

Окрім того, у законі прописана норма, згідно з якою суб`єкти первинного фінмоніторингу зобов`язані надавати до Держфінмоніторингу широкий перелік інформації про грошові операції на суму понад 150 тис. грн. (щодо азартних ігор - 13 тис. грн.). Як наголосив керівний партнер ЮК "Правова гільдія "ВікторіАл" Віктор Мороз, Президент України Віктор Янукович висловив невдоволення щодо  розміру сум, вважаючи за необхідне їх надалі підвищити.

І ще один важливий момент нововведень. Паралельно з розширенням переліку первинного фінансового моніторингу, збільшується кількість суб`єктів, що здійснюють функції регулювання і нагляду. Згідно із законом, до них тепер належать міністерства юстиції, фінансів, транспорту і зв`язку, економіки.

Як зазначає В. Мороз, у цьому випадку постане питання імплементації закону, оскільки до компетенції цих органів поки не входять моніторинг і контроль фінпотоків. При цьому він вважає, що на етапі імплементації обов`язково виникнуть проблеми. У першу чергу, необхідно буде внести відповідні зміни до безлічі законів і підзаконних актів як на рівні уряду, так і на рівні парламенту, конкретніше прописати законодавство про підприємництво і так далі

Між тим у Держфінмоніторингу заспокоїли щодо цього. Як вважають у відомстві, Україна намагатиметься у максимально стислі терміни пройти цей процес.

Водночас, як наголошує С. Козьяков, можна з упевненістю сказати, що професіонали, які працювали з клієнтами, які ведуть прозорий легальний бізнес, особливого дискомфорту не матимуть.

Можна тільки порадіти за прозорий бізнес. Але, з урахуванням "українського менталітету", все ж більшість фінансових операцій попереду чекає деякий шок. Хоча, "кулібіни" завжди знайдуть вихід. І навіть прийняття такого необхідного для України закону, щоб не стати краєм географії на карті світових фінансових потоків, де репутація у нас і так, м`яко кажучи, недобра, не може гарантувати непотрапляння в майбутньому до "чорного списку" FATF. На сьогодні боротьба з "брудним" капіталом нагадує випади Дон Кіхота проти повітряних млинів.

Юлія Главацька (УНІАН)

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся