Ті, хто старанно переводив свої заощадження в євро, зараз переживають не кращі часи. Їх надії на міцність європейської валюти не виправдалися – вона, на тлі не постійних і роздутих істерій з приводу дефолтів країн Євросоюзу, відпустивши гальма, летить у прірву. Такий сценарій розвитку подій прогнозували експерти за часів активізації розширення Європейського союзу. Висновки провокувало об`єднання абсолютно різних за економічними можливостями країн - рано чи пізно, але "годувальники" ЄС можуть відмовитися від допомоги на користь "бідних", а держпідтримка заради територіальної переваги не може бути бездонною. До цього можна додати недосконалість ЄСівських механізмів контролю і внутрішнього фінмоніторингу. Хто ж пустить з перевіркою у, так би мовити, незалежну країну чужака? Хоча, криза вносить свої корективи. І це стосується не лише принципів виживання, на які йдуть країни ЄС, але і фіскальних заходів. Міністри економіки і фінансів 27 країн Євросоюзу досягли політичної домовленості про створення єдиної податкової поліції. А як же не згадати і податківців, якщо шахрайство і корупція є прабатьками світової глобальної кризи, якої не пам`ятає світ з часів "великої депресії". Саме вона винуватиця того, що експерти все частіше прогнозують єврокапут. Може, це на руку шанувальникам конкурента євро - долара, крах якого також мусувався на початку кризової експансії. Тоді навіть замислювалися про нову резервну валюту, натякаючи, що "зелений" себе вичерпав. Основні "призвідники" валютних змін - Росія та Китай. Але, на жаль або на щастя, їх планам не довелося реалізуватися. І ось тепер під знаком питання життєздатність євро.
Померти не можна вижити
Єдина європейська валюта "навряд чи доживе до 2015 року". Таку думку висловили більшість економістів лондонського Сіті під час проведеного газетою Daily Telegraph опитування, результати якого публікують сьогодні британські ЗМІ.
З 25 респондентів 12 заявили, що зона євро у її нинішньому вигляді не проіснує майбутні 5 років. Лише 8 економістів вважають, що єврозоні вдасться вийти з нинішньої кризи. Інші відмовилися робити будь-які прогнози.
Старший економіст з аналітичної служби Policy Exchange Ендрю Ліліко зазначив, що "шанси на виживання євро наближаються до нульових". "Греція майже напевно оголосить дефолт за своїми зобов`язаннями, при цьому висока ймовірність - близько 75% - що у цій країні зони євро виникне важка соціальна криза", - додав він.
Один з найвпливовіших економістів сучасної Великобританії і колишній член ради директорів Банку Англії Девід Блечфловер заявив, що "Німеччина відмовиться платити за інших і покине зону євро, а політичні наслідки цього кроку будуть значними".
Тім Конгдон зі служби International Monetary Research вважає, що "три або чотири країни, включаючи Грецію, Португалію та Іспанію, а можливо, і Ірландію, покинуть зону євро". Він також не виключив повного розвалу єврозони у зв`язку з розбіжностями, що посилюються, між Францією і Німеччиною".
У ЄС іншої думки...
У Євросоюзі щосили прагнуть довести зворотне. Міністри фінансів країн Європи погоджували деталі створюваного в регіоні стабілізаційного фонду, частина якого буде забезпечена гарантіями держав-учасниць економічного і валютного союзу на загальну суму 440 мільярдів євро.
Європейський фонд фінансової стабільності (European Financial Stability Facility) здійснюватиме продаж облігацій, забезпечених цими гарантіями, а отримані під час продажу кошти підуть на надання кредитів країнам єврозони, що опинилися в скрутному становищі, вирішили міністри фінансів єврозони за підсумками зустрічі в понеділок у Люксембурзі. Продаж боргових зобов`язань фонд здійснюватиме тільки після звернення з боку держави єврозони.
Міністри фінансів єврозони очікують, що інструментам європейського фонду фінстабільності з боку міжнародних рейтингових агентств буде присвоєний рейтинг "ААА". Також очікують, що бонди цього фонду можна буде використовувати як заставу в операціях рефінансування, що проводить Європейський центральний банк (ЄЦБ). Місцем розташування фонду вибрали Люксембург.
Фонд, що створюється строком на три роки, є основною частиною 750 мільярдної програми допомоги, яку міністри фінансів європейських країн погоджували місяць тому для протидії борговій кризі в регіоні. Додаткові 60 мільярдів євро надасть Єврокомісія, а ще 250 мільярдів євро виділить Міжнародний валютний фонд (МВФ). У європейську програму допомоги обтяженим боргами країнам входять також купівля ЄЦБ суверенних євробондів країн зони євро. Як очікують, учасниками створюваного фонду стануть усі країни єврозони, при цьому "внесок" кожної країни до фонду визначатиметься часткою держави в капіталі ЄЦБ.
Бернанке допоміг євро
Цілющої сили додав євро і глава Федеральної резервної системи (ФРС) США Бен Бернанке. Він позитивно оцінив зусилля європейських країн з купірування кризи суверенних боргів в регіоні пише Bloomberg .
За його словами, економіка США пройшла "точку неповернення" і не скотиться у нову рецесію. Проте, Бен Бернанке зазначив, що нинішнє зростання економіки США на 3% за перший квартал 2010 року можна вважати нормальним, проте, цього не достатньо для швидшого подолання наслідків недавньої кризи 2008-2009 років і зниження рівня безробіття.
Торкаючись теми боргової кризи в Європі, глава регулювальника відзначив у позитивному ключі бажання європейських лідерів не допустити дефолт в країнах єврозони. Крім того, на його думку, створюваний в регіоні механізм фінансової стабільності здатний покрити боргові зобов`язання Греції, Іспанії та Португалії "на багато років вперед".
Помірному зміцненню євро сприяють спекуляції, що також з`явилися на ринку, щодо невиправдано швидкого і сильного зниження курсу єдиної європейської валюти по відношенню до долара.
Проте, значнішому зміцненню євро до долара заважають очікування збереження базової ставки Європейським центральному банком (ЄЦБ). Рада керівників європейського регулювальника прийме рішення щодо рівня ставки у четвер. Аналітики, опитані інтернет-порталом dailyFX.com, прогнозують її збереження на позначці 1%.
Б. Бернанке заявив телеканалу ABC, що регулювальник піде на підвищення ставок з рекордно низького рівня 0-0,25% до того, як економіка США повернеться до повної зайнятості або зростання інфляції.
Як результат усього сказаного вище, євро до полудня вівторка зміцнився до долара до 1,1952 долара за євро проти 1,1917 долара за євро днем раніше (а 4 червня євро досяг 4-річного мінімуму). Долар, у свою чергу, подорожчав до ієни на символічну величину - до 91,60 ієни за долар проти 91,59 ієни за долар. У цілому курс долара до кошика шести валют країн - основних торговельних партнерів США знизився на 0,17% до 88,25 пункту.
На міжбанківському валютному ринку України торги по долару США відкрилися котируваннями 7,9130/7,9225, до 12:00 звузився спред - 7,9150/7,9215 грн./дол. Ринок євро-гривня відкрився індикативними котируваннями 9,4645/9,4790, до 12:00 ціни пішли вниз - 9,4535/9,4650.
Український імунітет не підведе?
Не надто втішає думка експертів, що проблеми Європи не впливатимуть на український ринок. Як зазначає головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Бєлан , послаблення євро відносно долара понизить конкурентоспроможність українського експорту на європейському ринку і стимулюватиме зростання імпорту з країн єврозони, але порівняно невелика питома вага Західної Європи в структурі як українського експорту, так і імпорту пом`якшить негативний вплив цих чинників на загальне сальдо зовнішньої торгівлі України.
Як підкреслила економіст, масштаби впливу боргової кризи в ЄС і коливань курсу долар-євро на економіку в цілому будуть менш значними, ніж у сусідів України по регіону, завдяки меншій залежності українського експорту від європейського ринку. Постачання в Західну Європу займають тільки 21% сукупного експорту товарів з України, тоді як для Росії цей показник складає 46%, а для країн Центральної і Східної Європи - від 47 до 77%. Тому зниження внутрішнього попиту в країнах Європи внаслідок вимушеного скорочення бюджетних витрат мало вплине на економіку України.
Окрім того, додала О. Бєлан, структура торговельних потоків між Україною і ЄС дозволяє говорити і про позитивний вплив девальвації євро. Найбільшою статтею постачань в нашу країну з єврозони є продукція машинобудування, зокрема, устаткування. При цьому 40% усієї продукції машинобудування Україна імпортує саме з Європи. "Здешевлення устаткування, виробленого в ЄС, у зв`язку зі зниженням курсу євро сприятиме пожвавленню інвестиційної активності в Україні", - вважає економіст.
О. Бєлан зазначила, що при цьому основною статтею експорту з України в Європу є сталь. Проте, на постачання в країни ЄС доводиться усього 10% українського експорту сталі, тому для усієї сталеливарної галузі і економіки України в цілому визначальне значення матиме динаміка попиту і цін на продукцію металургії у світі та ключових для України ринках - Близький Схід, Північна Африка, країни СНД.
На думку О. Бєлан, що стосується ризику поширення кризових явищ через банківську систему, то він практично відсутній, не дивлячись на те, що українська банківська система досить тісно інтегрована з фінансовим сектором ЄС. "Серед європейських країн, чиї банки вважають уразливими, в українській банківській системі представлена лише Греція, яка займає 1,4% у загальній структурі активів", - наголосила економіст.
А тепер думайте самі, вирішуйте самі, євро збирати чи ні...
Нана Чорна (УНІАН)
