Кредит: МВФ, схоже, "за". Тимошенко – "проти"...

МВФ, начебто, погодився дати Україні 15 млрд. дол. Умови позики опрацьовуються. Тим часом, Тимошенко проситиме Фонд не погоджуватися на кредит, апелюючи «газовою» ситуацією. Хто переможе і чи потрібна перемога, підсумок якої – влізти у борги?

Українській владі таки вдалося витиснути з Міжнародного валютного фонду обіцянку кредиту у більш-менш конкретних висловлюваннях. Поки, правда, домовленість про надання 14,9 млрд. дол. позики на 2,5 роки досягнута на рівні експертів. Як відзначив керівник Місії МВФ в Україні Танос Арванітіс, це рішення підлягає схваленню з боку менеджменту і Ради директорів МВФ, які розглянуть це питання в кінці липня, «після того, як будуть прийняті законодавчі зміни, що стосуються бюджету і фінансового сектору”. Він відзначив і «побажання» Фонду.

Що день прийдешній нам готує...

Отже. “Серед напрямів економічної політики, передбаченої програмою (співпраці з Фондом. - ред.), необхідно відзначити корегування фіскальної ситуації, направлене на обмеження дефіциту консолідованого бюджету до 5,5% ВВП в 2010 році і 3,5% ВВП в 2011 році, маючи на меті забезпечити неухильне скорочення державного боргу”, - підкреслює експерт МВФ.

Крім того, серед умов і корегування фіскальної ситуації, і  раціональніше планування витрат. «Реформи фінансового сектору зосереджені на відновленні здорової банківської системи, зокрема, за рахунок забезпечення адекватного рівня капіталізації банків і посилення незалежності Національного банку України”, - відзначив керівник місії.

Що ж до «порад» з приводу модернізації паливно-енергетичного комплексу, то вони, на думку Фонду, сприятимуть зміцненню газового сектору і поліпшенню фінансової позиції «Нафтогазу», обмежуючи дефіцит НАК до 1% ВВП у 2010 році і забезпечуючи його збалансовану фінансову позицію в 2011 році з одночасним захистом найуразливіших груп населення.

“Реформи в області законодавства будуть спрямовані на модернізацію економіки і поліпшення середовища для підприємницької діяльності, відновлення активного економічного зростання в наступні роки».

Ось в принципі і все, що чекає від України Фонд, даючи в позику кругленьку суму. Хто ж дасть у борг без певних умов? Причому це торкається не тільки країни, яка «розвивається», якою є Україна. Своїми благими діями МВФ ощасливив і економічно стійкіші держави. Тепер їм доводиться тисячами звільняти держслужбовців, скорочувати соціальні виплати, урізувати оклади, збільшувати пенсійний вік, підвищувати тарифи на комунальні послуги та інше, інше, інше. У відповідь на такі вимушені заходи ті, кого якраз вони торкаються, страйкують по повній, паралізуючи транспортний рух, відрізуючи зв`язок. У нас усе спокійніше, бо ще ми не куштували кращого життя.     

Витрачати чужі гроші – український спосіб виживання

Головне для виконання – скорочення дефіциту бюджету до 5,5% ВВП в 2010 р. (що і без того закладене в держбюджеті) і до 3,5% - в 2011-му. Також до 1% ВВП треба скоротити дефіцит Нафтогазу. Виконання цієї умови може підняти тарифи на газ, як для промисловості, так і для населення. А скорочення дефіциту бюджету змусить «підшити» соцвиплати, заробітні фонди зі всіма можливими наслідками. Але це – припущення, якщо ж влада, що у нас не прийнято, таки розповість правду відносно того, що доведеться зробити заради грошей заморського кредитора, то ми зможемо «сміливіше» подивитися в майбутнє.

А зараз трохи цифр. Зовнішній держборг України зараз складає 27,2 млрд. дол. Після отримання чергових 15 млрд. дол. від МВФ сума збільшиться до 42 млрд. дол. У перерахунку на кожного українця виходить близько 900 доларів. Важливо, за яким принципом розраховуватимемося, але позиції договору поки не розписані... для нас.

Як же без позики вижити: обсяг запозичень, передбачений державним бюджетом України на 2010 рік, складає 100 млрд. 258 млн. 382,2 тис. грн. З них внутрішні запозичення плануються на рівні 66 млрд. 190 млн. 271,3 тис. грн. (у т.ч. випуск ОВДП на суму 47,85 млрд. грн. для прямого фінансування бюджету і 18,34 млрд. грн. – для фінансування стабілізаційного фонду), зовнішні – на рівні 34 млрд. 068 млн. 110,9 тис. грн. (у т.ч. пряме фінансування бюджету – випуск облігацій зовнішньої держпозики – 10,4 млрд. грн., позика Міжнародного валютного фонду – 16 млрд. грн., кредит Світового банку – 4 млрд. грн., фінансування проектів розвитку – кредити Європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Японського банку міжнародної співпраці (323,96 млн. грн. – 3,67 млрд. грн.).

***5 листопада 2008 року МВФ ухвалив рішення про виділення Україні кредиту stand by на суму близько 16,4 мільярдів доларів для подолання проблем в економіці. 10 листопада 2008 року Україна одержала перший транш кредиту stand by у розмірі 4,5 млрд. доларів. 8 травня рада директорів МВФ схвалила виділення Україні другого траншу кредиту "Stand by" і вже 14 травня 2009 року Україна одержала в своє розпорядження кошти у розмірі 2,625 млрд. дол.

Третій транш був одержаний у серпні 2009 у розмірі 3,3 млрд дол. Четвертий не надходив, влада домовлялася про нову програму співпраці на суму 12-19 млрд дол.

Блаженний, хто вірує

Історія, як відомо, повторюється, тому немає нічого дивного, що сюжет з МВФ не став винятком. Пригадаймо, як нинішня влада піддавала критиці отримання Україною кредиту Фонду, коли біля керма була команда Тимошенко. Мовляв, обійдемося, а одержані гроші – боргове зобов`язання на багато років для кожного українця. «Враховуючи політику МВФ, який, не зважаючи на провал своєї програми, продовжує гроші давати, він переслідує, перш за все, якісь свої цілі, мені незрозумілі, і, напевно, політичний підтекст тут є», - заявляв, будучи в опозиції, нинішній прем`єр Микола Азаров.

Тепер його позицію зайняла Юлія Тимошенко. І привід для яскравого протистояння знайдено чудовий – історія з рішенням Стокгольмського арбітражу.

***8 червня Стокгольмський арбітражний трибунал зобов`язав НАК «Нафтогаз України» повернути «РосУкрЕнерго» 11 млрд. куб. м газу. Цей обсяг газу був вилучений «Нафтогазом» у «РосУкрЕнерго» в 2009 році як компенсація після того, як в результаті підписання прямого контракту між НАК і «Газпромом» в січні 2009 року «РосУкрЕнерго» було виключене зі схеми постачань газу в Україну і за її межі. Це було зроблено за узгодженням з «Газпромом», який володіє 50% «РосУкрЕнерго».

До того ж, 8 червня Стокгольмський арбітражний трибунал ухвалив, що «РосУкрЕнерго» одержить від «Нафтогазу» додатковий обсяг газу у розмірі 1,1 млрд. куб. м газу як компенсацію за порушення умов контракту. Дане рішення є наступним після ухваленого рішення Стокгольмського арбітражного трибуналу від 30 березня 2010 року про відшкодування «РосУкрЕнерго» близько 200 млн. доларів за різні порушення «Нафтогазом» умов контрактів на постачання, транзит і зберігання газу. Юлія Тимошенко обнародувала документи, згідно з якими Нафтогаз відмовився від захисту своїх прав, тим самим прирікши себе на борги. Хоча довести його непричетність можна, згідно з угодами.

Ю.Тимошенко заявляє, що опозиційний уряд має намір звернутися в МВФ із закликом відмовитися від кредитування української влади.

"Ми прийматимемо відкрите звернення до Міжнародного валютного фонду не надавати Януковичу ці гроші, тому що вони хочуть використовувати ці гроші на повернення 5,4 млрд. дол. компанії "РосУкрЕнерго" і, по суті, задіяти їх у могутній корупції", - сказала екс-прем`єр.

Леді Ю може вставити палицю в колесо. Наприклад, політолог Володимир Поляков вважає, що Україна через всю цю газову ситуацію може залишитися без грошей МВФ. «Бюджетна дірка в результаті рішення по RosUkrEnergo може сягнути для України близько 5 млрд. доларів, що співвідносно з траншем МВФ. Тому Міжнародний валютний фонд навряд чи кредитуватиме економіку, де влада віддає 5 мільярдів спонсорам своєї виборчої кампанії, за “так” і майже без боротьби. Тим паче МВФ ставить жорсткі умови щодо зменшення дефіциту українського бюджету», - вважає експерт. Разом з тим В.Поляков припустив, що МВФ може порекомендувати українському уряду не передавати RosUkrEnergo газ.

Дасть, не дасть – нащо ворожити на ромашці? Україні і цих коштів не вистачить. Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Олександр Жолудь відзначає, що Україна буде змушена виходити на зовнішні ринки запозичень незалежно від результатів переговорів з МВФ.

«Тут питання не стільки в бажанні, скільки в необхідності. Сьогодні потрібно закривати дірку в бюджеті. Зазвичай у нас в бюджеті протягом року був профіцит, зараз же спостерігається досить стабільно дефіцит навіть після закінчення кварталів, коли у нас зазвичай дефіцит виходив кожен кінець кварталу і кінець року». За його словами, можливість залучення додаткового ресурсу на внутрішньому ринку обмежена, крім того, пропозиція ресурсів знизиться з випуском ПДВ-облігацій.

«Внутрішні джерела досить обмежені, особливо після випуску ПДВ-облігацій, якими будуть активніше займатися, тому на внутрішньому ринку для того, щоби запозичити, необхідно було би підвищувати ставку. Відповідно, потрібно виходити на зовнішній ринок. Тобто, це не стільки бажання уряду, скільки необхідність», – відзначив А.Жолудь.

Але не варто лякатися боргової ями. Влада, утім, як свого часу вчинила і Тимошенко, заявляє, що якщо МВФ не дасть грошей, то Україна не потрапить в безвихідне становище. Віце-прем`єр Сергій Тігіпко заявляв, що вирішити фінансові проблеми можна буде шляхом залучення коштів в окремих країнах і на внутрішньому ринку (окрема країна, це, судячи з усього, - Росія. Як відомо, ВТБ банк вже надав Україні 2 млрд. дол., незабаром буде і другий транш на таку ж суму).

Він також відзначив, що окрім виходу на зовнішні ринки запозичень, Україні доведеться скористатися запозиченнями на внутрішньому ринку. “Я можу сказати лише одне – що це буде значно гірше, аніж працювати з МВФ, оскільки після коштів МВФ йдуть великі кошти Світового банку і ЄС. Вони будуть дешеві, прийдуть ззовні і підсилять гривню. Нам вигідніше мати програму з МВФ, Євросоюзом та Світовим банком”, - відзначив С.Тігіпко.

А економіст ГІК Dragon Capital Олена Бєлан вважає, що кредитна підтримка з боку Росії лише тимчасово вирішить проблему фінансування дефіциту бюджету України, при цьому відновлення співпраці з МВФ сприятиме оздоровленню державних фінансів і спростить доступ до інших джерел зовнішнього фінансування. «Схвалення кредитної програми Фондом дозволить Україні активізувати переговори зі Світовим Банком і Європейською комісією, які готові надати Україні недороге і довгострокове фінансування, і створить сприятливіші умови для виходу на ринок єврооблігацій», - вважає О.Бєлан (Єврокомісія підтримала рішення про виділення Україні 500 млн. євро. Ці кошти повинні доповнити допомогу Україні від Міжнародного валютного фонду, а також схвалену в 2002 році, але не витрачену позику Євросоюзу у розмірі 110 млн. євро - авт.).

За словами експерта, «останні бюджетні дані показують, що урядові плани щодо збільшення бюджетних надходжень на цей рік можуть виявитися дуже амбітними. За нашими оцінками, без вживання додаткових заходів, направлених на зменшення дефіциту бюджету, його показник за наслідками року складе 6,5% ВВП в 2010 р., у порівнянні з урядовим прогнозом 5,3% і торішнім показником 5,8% ВВП (з урахуванням дефіциту Пенсійного фонду, але без урахування дефіциту «Нафтогазу».

І ще одна думка. Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило вважає, що на сьогоднішній день кредити Міжнародного валютного фонду не є для України життєво необхідними. «На сьогодні гроші МВФ Україні потрібні, але не критично. Україні критичніше необхідно провести реформаторські перетворення, які б забезпечували фінансове зростання», - відзначив він.

На думку Я.Жалило, Україні необхідно реалізувати власну програму реформ, не прив`язуючись до зобов`язань перед МВФ, і тоді апелювати до отримання такого страхового кредиту, спираючись на реалізацію програми. Експерт також відзначив, що кредити МВФ не направлені на відновлення зростання економіки країни.

Не зашкодить пригадати про Бюджетний і Податковий кодекси. Вони в даній історії грають не останню роль. Прийняти такі важливі фінансові документи Рада збирається протягом поточної сесії (до 15 липня). Іншими словами, до засідання МВФ, на якому ухвалять  остаточне рішення про виділення допомоги. Їх, звичайно, протягне коаліція – для того і створена. Але, наприклад, Податковий кодекс вже одержав, як заявив перший віце-прем`єр Андрій Клюєв, 6 тисяч зауважень (!). Ю.Тимошенко стверджує, що фракція БЮТ вимагатиме розгляду 1000 опозиційних пропозицій постатейно. Можете уявити, на що наш Податковий кодекс, зібраний похапцем, буде схожий, вірніше, як з ним потім жити вітчизняним підприємцям, і без того задавленим фіскальними ініціативами. Влада обіцяє в процесі виправляти помилки. Але немає нічого більш постійного, ніж щось тимчасове.

Хто переможе в боротьбі за нову позику МВФ – опозиція чи влада, покажуть найближчі максимум три тижні. Тільки не у цьому справа. Якщо підрахувати, скільки за весь час своєї незалежності Україна одержала грошової допомоги, то стає боляче за «безцільно прожиті роки». Зрозуміло, якби ми не витрачали гроші на придбання того, про що нам влада не доповідає, а ми тільки здогадуємося, а вкидали їх у модернізацію економіки, енергозбереження, загалом, туди, куди це роблять цивілізовані країни, не розраховуючи на швидку віддачу, а живучи на перспективу, то за 20 років гордого суверенітету ми змогли б стати не тільки справді незалежними, але і міцно зіп’ятися на ноги. А так, байдуже, скільки і куди піде позичених грошей, позика однаково буде, і буде вона висіти мертвим тягарем на нас з вами, на наших внуках і правнуках, а кошти зникнуть у «невідомому» напрямку, як це було з трьома траншами МВФ і попередніми «рятівними колами». Ось такі то справи...

Олена Бистрицька (УНІАН)

УНІАН в Google News