МВФ та рекапіталізовані банки. Хто правий?

МВФ та рекапіталізовані українські банки: диктат чи спроба допомогти розібратися в "унікальній українській ситуації"?

Міжнародний валютний фонд рекомендував українському уряду розібратися з рекапіталізованими банками: Укргазбанк, Родовідбанк та банк "Київ". МВФ пропонує (п. 21 Меморандуму між урядом України та МВФ) залучити міжнародних радників і визначитися уряду як чинити з цими банками - провести реструктуризацію з метою подальшого продажу або згорнути їх діяльність з максимальним відшкодуванням витрат, які понесла держава у процесі їх рекапіталізації. Важко сказати, які рекомендації дадуть уряду міжнародні фахівці, але одне зрозуміло: майбутнє цих банків невизначене.

Якщо говорити про цифри

Згідно з офіційною інформацією, уряд на рекапіталізацію Родовідбанку витратив понад 8,4 млрд. грн., Укргазбанку - 5 млрд. грн. і близько 3,6 млрд. грн. на банк "Київ". Загалом виходить близько 17 млрд. грн. бюджетних грошей, які було витрачено на рекапіталізацію цих банків у 2008-2009 роках. За інформацією НБУ, на 1 липня 2010 року картина з капіталом цих банків виглядає дуже непривабливо. Виходить, що статутний фонд Укргазбанку 5,7 млрд. грн., а власний капітал всього 1,93 млрд. грн., різниця 3,77 млрд. грн. Родовідбанк має статутний фонд 8,4 млрд. грн., а капітал 1,6 млрд. грн., різниця 6,8 млрд. грн. Банк "Київ" має статутний фонд 3,56 млрд. грн., а власний капітал всього 0,679 млрд. грн., різниця 2,88 млрд. грн. Разом різниця між статутним фондом і власним капіталом банків складає мінус 13,45 млрд. грн. Виникає риторичне питання, як утворилася ця сума? Відповідь проста - це прямі збитки банків. Після рекапіталізації вони не почали приносити дохід державі, а генерували збитки. Причому ці збитки обчислювалися мільярдами. Фактично, коштом держави були покриті збитки приватних банків.

Але дивно не це. Сьогодні знову ставиться питання про необхідність докапіталізовувати ці банки. Витративши понад 13 млрд. грн. державних грошей, банки хочуть грошей ще, щоб хоч якось вижити.

Швидше за все, МВФ добре обізнаний про стан справ у рекапіталізованих банках, тому і висунув вимогу знайти зрозуміле рішення цієї головоломки.

І скільки це коштує

Формально, держава може продати банк за ціною котирувань його акцій на фондовій біржі. Акції банку "Київ" на фондових біржах не котируються, а ось акції Родовідбанку та Укргазбанку котируються. Краща ціна купівлі акцій Родовідбанку на ПФТС -25 грн. за акцію номіналом 1000 грн. Виходить, якщо продавати Родовідбанк за цією ціною, то увесь банк коштуватиме близько 210 млн. грн. Акції Укргазбанку котируються на ПФТС 2,56 грн. за акцію номіналом 1 грн. (краща ціна купівлі), правда, на Українській біржі ці ж акції мають кращу ціну купівлі 36 коп. за акцію. Якщо оцінювати Укргазбанк за останньою ціною, то його можна продати не дорожче ніж за 2 млрд. грн. Але як би то не було, продаж цих банків за біржовими цінами не дозволить державі повернути вкладені у них гроші.

Проте, біржа є біржа і не варто забувати, що були часи, коли акції Укргабанку котирувалися за цінами 6-8 грн., а акції Родовідбанку по 3000-4000 грн. Але це було до кризи. А тепер треба дуже багато часу, щоб інвестори дійсно оцінили належним чином акції цих банків. На сьогодні ці акції непопулярні.

Чого не варто забувати

Окрім проблем з рекапіталізацією у банків є й інші. Згідно з інформацією НБУ, на 1 липня 2010 року сума сформованих резервів під проблемні кредити до загальної суми кредитного портфеля в Укргазбанку склала 47,4%, Родовідбанку - 63,3%, а банку "Київ" 80%. Виходить, що кредитні портфелі цих банків фактично нічого не коштують, якщо списати збитки за рахунок сформованих резервів. Резерви в Укргазбанку 4,8 млрд. грн. було сформовано явно за рахунок держгрошей, отриманих у процесі рекапіталізації. Аналогічно виглядає і баланс Родовідбанку, тільки там сума резервів 3,3 млрд. грн. А по банку "Київ" сума резервів 3,7 млрд. грн. Можливо, зарубіжні консультанти і підкажуть, що робити з цими резервами, але думаю, що навряд чи вони зможуть зробити українські неплатоспроможні кредити платоспроможними. Швидше за все, ці резерви треба вважати прямими збитками, які необхідно списати і забути назавжди.

Складно зрозуміти логіку попереднього уряду, коли він приймав рішення про рекапіталізацію. Найімовірніше, це була не рекапіталізація банків, а просто витрата державних грошей у "відомому напрямку".

Микола Господарець (для УНІАН)

УНІАН в Google News