Торгівля по-українськи: експорт росте, а грошей нема

Український парадокс - ріст експорту не збільшив притік валюти у країну, нвпаки, розширив відтік. Якщо така тенденція збережеться, то до кінця року доведеться знову залучати кошти з-за кордону для покриття... імпортних закупівель

Підсумки зовнішньоекономічної діяльності України за сім місяців поточного року, оприлюднені днями Держкомстатом, у черговий раз демонструють дивну закономірність вітчизняної економіки. За січень-липень 2010 року зростання експорту українських товарів склало 33,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому негативне сальдо експортно-імпортного товарообігу за підсумками семи місяців досягло 3,5 млрд. дол., за аналогічний період 2009 року - 3,1 млрд. дол. Загалом у липні негативне сальдо зовнішньої торгівлі було на рівні 927 млн. дол., що у 2,2 раза більше, ніж у червні. Вимальовується парадоксальна ситуація - зростання експорту не збільшило приплив валюти в Україну, навпаки, підвищило відтік, що для нас не уперше. Якщо ця тенденція збережеться, то вже до кінця року може виникнути проблема "мінусового сальдо" платіжного балансу країни, що приведе до необхідності залучення позикових коштів з-за кордону для покриття імпортних закупівель. Виходить, що навіть криза не дозволила розрубати "гордіїв вузол" вітчизняної економіки - позичаємо гроші під відсотки "за бугром", щоб потім купувати їхні ж товари.

Експорт росте і борги теж

А тепер поконкретніше про закупівлі і постачання. За січень-липень експорт мінеральних продуктів (руди, кам`яного вугілля, нафти, природного газу і так далі) виріс більш ніж удвічі. Щоправда, імпорт того ж кам`яного вугілля збільшився у 2,5 рази. Усього за сім місяців Україна експортувала товарів цієї категорії на суму 3,5 млрд. дол., а імпортувала - на понад 10 млд. дол.

На 26,8% виріс експорт хімічної продукції, а її імпорт збільшився на 23,9%. Імпорт тільки мінеральних добрив за цей період піднявся більш ніж у 2,4 разу.

Ще цікавіше ситуація у торгівлі металом. За січень-липень експорт чорних металів склав 8,3 млрд. дол., а імпорт - більше 9,8 млрд. дол. Загалом за сім місяців експорт цього товару виріс на 42%, а імпорт - на 45%.

У машинобудуванні справи йдуть аналогічним чином. За січень-липень експорт склав більше 4,7 млрд. дол., а імпорт - понад 6 млрд. дол.

Позитивне сальдо Україна має у "продуктовій" торгівлі. За сім місяців вітчизняні експортери заробили від продажу продуктів рослинництва більше 1,7 млрд. дол., соняшникової олії та інших жирів - понад 1,4 млрд. дол. З точки зору ефективності цей бізнес для нашої економіки є найбільш вигідним. На відміну від металу або хімічної продукції, цей вид товару мінімально залежить від закупівель нафти і природного газу. Крім того, за умови впровадження передових технологій і значущої держпідтримки аграріїв, Україна може розраховувати на високі урожаї, формуючи тим самим потужний дохід до бюджету. Але, на жаль, акценти в економіці ставлять по-старому.

Кому ми і хто нам…

Що стосується торговельних партнерів, то ситуація у цій сфері була цілком прогнозована. Спершу про "пріоритети". Згідно з даними Держкомстату, частка Росії в загальному об`ємі українського імпорту за сім місяців склала 36,4% (у 2009 року - 23,1%), експорту - 25,3% (у 2009 році - 20,2%). Між тим, експорт українських товарів в Росію за вказаний час виріс на 67% (проти 2009 року). Але торговельне сальдо у "північному" напрямку залишається негативним - більше 4,3 млрд. дол. (у 2009 році - 1,3 млрд. дол.). Тільки за підсумками липня воно склало понад 613 млн. дол.

Справедливості ради варто зазначити, що у липні зовнішньоекономічне торговельне сальдо України з країнами ЄС теж було негативним - мінус 600 млн. дол.

Позитивне сальдо від зовнішній торгівлі Україна має з країнами Азії та Африки, саме звідти до нас йде приплив валюти.

Як би усе сумно не виглядало, але наша економіка, яка звикла, завдяки "виверткості" влади, виживати у будь-яких умовах, може і далі існувати з негативним зовнішньоекономічним торговельним сальдо. Нічого страшного не станеться. Частково проблему вирішують позитивне сальдо від надання експортно-імпортних послуг, а також "аліменти" гастарбайтерів. Але виникає питання, коли ж дійдуть у верхів руки до прогнилої наскрізь системи експорту, яка замість припливу іноземної валюти демонструє тільки відтік грошей за кордон. Чи це дуже прибуткова справа для "обраних"?…

Олександр Охріменко, кандидат економічних наук (для УНІАН)

УНІАН в Google News