Об’єкт під охорону або Неприродня монополія

Виникнення ринку охоронної діяльності чи стане можливим з прийняттям закону? У приватних охоронних підприємств та Державної служби охорони різні погляди на це...

Найближчим часом у Верховній Раді України може бути ухвалений законопроект "Про охоронну діяльність", який вже отримав схвалення народних депутатів у першому читанні. Як це нерідко у нас буває, найбільше невдоволені законопроектом саме ті, чию діяльність він покликаний регламентувати - тобто приватні охоронні підприємства (ПОП).

Представники недержавних служб безпеки одностайно заявляють, що їх думку під час розробки законопроекту проігнорували. Головним недоліком законопроекту, на думку приватних охоронців, стало збереження повноважень з ліцензування охоронної діяльності за Державною службою охорони (ДСО), яка одночасно є і найбільшим учасником ринку платних охоронних послуг в Україні. Та й так, охоронним фірмам не позаздриш, ситуація, у якій їм доводиться працювати, нагадує змагання з бігу, у якому всі, окрім одного, біжать з мішками на ногах. Представники ПОПів наполягають на необхідності створення окремого органу з ліцензування їх діяльності, вони навіть знайшли підтримку своїх ініціатив в особі Держкомпідприємництва і УСПП. Ось тільки МВС продовжує ігнорувати усі спроби приватних охоронців почати конструктивний діалог з цього питання. У результаті шанси на виникнення на ринку охоронних послуг реального конкурентного середовища украй невеликі. ДСО як і раніше має намір диктувати правила гри своїм колегам по цеху.

Ліцензування, як головна конкурентна перевага

В Українській федерації працівників недержавних служб безпеки (УФПНСБ) переконані, що ухвалення законопроекту "Про охоронну діяльність" в його нинішній редакції приведе до невиправданого посилення державного регулювання у сфері охоронної діяльності. У першу чергу, йдеться про усе ту ж подвійну роль держслужби охорони. У цьому випадку можна говорити про те, що небажання керівництва ДСО обговорювати норми законопроекту яскраво свідчить про відсутність у них аргументів на захист своєї позиції. Адже усім зрозуміло, що ліцензування не може поєднуватися зі здійсненням того виду діяльності, який ліцензується. Це суперечить логіці вільного ринку. Але так само не можна заперечувати і того, що в цьому випадку йдеться про дуже специфічний вид послуг. Приватна охоронна діяльність безпосередньо перетинається з роботою правоохоронних органів і тут не обійтися без розумного компромісу між контролем з боку МВС і можливістю на рівних конкурувати з ДСО.

Ще одним болючим питанням для недержавних охоронних структур є абсолютна монополія ДСО на охорону банківських установ. Десятки тисяч відділень банків, розкиданих по всій країні, чи це не найжирніший шматок ринку охоронних послуг. Законопроектом "Про охоронну діяльність" пропонують і надалі закріпити монополію на охорону банків за ДСО, внісши відповідні зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність". Тут, до речі, варто зазначити, що самі банкіри давно виступають проти виняткового права ДСО на використання вогнепальної зброї в охоронній діяльності. "Неодноразово банкіри піднімали питання про дозвіл використовувати вогнепальну зброю охоронним підрозділам банків. Злочинці, як відомо, завжди мають доступ до вогнепальної зброї. У той же час, саме позиція уряду і Міністерства внутрішніх справ перешкоджають позитивному вирішенню цього питання. Причиною тому є тісне об'єднання бізнесу і влади в особі Державної служби охорони при МВС, єдиної структури України, яка має право надавати послуги охорони з вогнепальною зброєю", - заявляли в Асоціації українських банків ще рік тому.

Дозвіл на носіння вогнепальної зброї в цьому випадку дійсно відіграє важливу роль, адже йдеться про забезпечення збереження і транспортування великих грошей і дорогоцінних металів. Залишаючи за собою право на вогнестріл, ДСО фактично стає такою ж природною монополією у сфері охорони, як "Укрпошта" або "Укрзалізниця", хоча Антимонопольний комітет України до таких ДСО поки не зараховував.

Взагалі тема легалізації короткоствольної вогнепальної зброї в Україні навіть у вигляді травматичних пістолетів, давно зайшла у безвихідь. Народні депутати і держчиновники високого рангу, які в більшості своїй мають можливість озброїтися пістолетом на тих або інших законних підставах, якось не сприймають бажання простих громадян мати зброю для самозахисту. Хоча навіть у сусідній Росії, де теж не люблять права і свободи громадян, травматичні пістолети давно дозволені.

У той же час, МВС намагається використовувати "збройову ініціативу" ПОПів для їх же дискредитації.

Як зазначає президент УФПНСБ Сергій Шабовта, міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов не перестає дивувати своїми публічними виступами. "То на колегії МВС він оголошує про необхідність залучати охоронні структури до охорони громадського порядку. То, міркуючи про ініціативу охоронних структур дозволити носіння вогнепальної зброї, припускає, що це може привести до сплеску злочинних дій", - говорить С. Шабовта, при цьому зазначаючи: "По-перше, деяка "ініціатива охоронних структур" з приводу зброї - це міф, вправно сформульований у надрах МВС, бо кожен думаючий керівник охоронної структури, як правило, у минулому офіцер силових структур, прекрасно розуміє, що подібний механізм буде реалізований лише у рамках Закону України "Про зброю". По-друге, чиновники від міліції, які готують міністрові доповіді і виступи, мабуть, не спромоглися доповісти йому, що існують дуже складні Ліцензійні умови (до речі, затверджені наказом МВС), які визначають суворі правила відбору персоналу приватних охоронних підприємств. Думається, що оцінювати особовий склад охоронних структур як потенційно злочинний м'яко кажучи, украй не коректно".

Одним словом, позиція МВС щодо ПОПів зрозуміла - працювати їм дозволяють, але тільки там, де це не шкодить комерційним інтересам ДСО. Ну а якщо знадобиться допомога у затриманні злочинців, то тут вже приватні охоронці повинні надати максимальне сприяння органам правопорядку.

Є в законопроекті "Про охоронну діяльність" і ще купа "принад" для приватників, до прикладу, там величезний перелік пунктів, за порушення яких охоронна фірма може бути позбавлена ліцензії. Але все таки питання ліцензування залишається наріжним каменем у спорі між ДСО і недержавними огранными фірмами. Якщо ліцензування вийде з-під юрисдикції ДСО, то і дрібніші проблеми будуть вирішені. Інакше навіть ідеальний, з точки зору приватних охоронних фірм, законопроект знівелює головною роллю ДСО.

Альтернативні варіанти

Під час круглого столу, котрий відбувся 21 вересня і був присвяченого питанням законодавчого регулювання охоронної діяльності, народний депутат України, голова Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолій Кінах заявив, що нинішні повноваження ДСО суперечать антимонопольному законодавству. У зв'язку з цим А. Кінах вважає необхідним створення робочої групи для доопрацювання законопроекту "Про охоронну діяльність".

У свою чергу віце-президент УСПП з корпоративної безпеки Василь Крутов зазначив, що законопроект "Про охоронну діяльність" абсолютно не враховує інтереси понад напівмільйона українських громадян, які працюють у 7 тис. 200 приватних охоронних підприємствах України. На думку В. Крутова, ліцензуванням охоронної діяльності в Україні міг би займатися спеціальний ліцензійний орган у складі Міністерства внутрішніх справ. "Нам говорять, що створення окремого ліцензійного органу обійдеться занадто дорого. Можливо, варто залишити ліцензування в юрисдикції МВС, але виділити з його структури окремий ліцензійний орган, у який би входили представники недержавних інституцій. Але залишати ліцензування приватних охоронних підприємств у віданні ДСО не можна", - переконаний В. Крутов.

Голова Державного комітету України з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Михайло Бродський, який так само брав участь у круглому столі, запропонував передати ліцензування приватних охоронних фірм з ведення ДСО соморегулювальному органу, створеному за участю приватних охоронних підприємств.

М. Бродський повністю солідарний з приватними охоронними підприємствами і вважає, що ДСО, як найбільша структура на ринку охоронних послуг України, не повинна займатися ліцензуванням цього виду діяльності, оскільки це не дозволяє сформувати нормальне конкурентне середовище у сфері охоронного бізнесу.

Голова Держкомпідприємництва виступає за надання приватним охоронним фірмам дозволу на здійснення охорони державних структур, а також за надання співробітникам охоронних фірм права на носіння вогнепальної зброї під час виконання ними своїх службових обов'язків. "Приватним охоронцям зброя не дозволена, тоді як злочинцям ніяких дозволів не треба, вони і так озброєні», - додав М.Бродський.

У той же час, він наголосив на існуванні ризиків, пов'язаних з можливістю створення приватних охоронних фірм організованими злочинними угрупуваннями. "Ми бачили це в 1990-х роках, і, на жаль, ризики повторення подібної ситуації залишаються і зараз", - сказав голова комітету.

Підводячи підсумки, А. Кінах пообіцяв передати матеріали круглого столу на розгляд Національного комітету з боротьби з корупцією при Президентові України. З одного боку, це вже щось, але, як вже було сказано вище, представники МВС і ДСО круглий стіл проігнорували. Виходить, що вони повністю упевнені у підтримці на найвищому рівні і збереженні своїх позицій на ринку. Чи так це ми зможемо побачити у найближчому майбутньому, оскільки законопроект "Про охоронну діяльність", швидше за все, буде прийнятий до кінця цього року.

У боротьбі за права не забути про відповідальність

Погляд на проблеми ринку охоронних послуг був би однобоким без згадки про інтереси споживача. Про те, як до цього ставляться банкіри, ми вже сказали, у принципі їх позицію розділяють і більшість бізнесменів. Але тут слід враховувати, що великий бізнес зовсім не горить бажанням забезпечити безбідне існування всіляким охоронним фірмам. Радше, він прагне отримати можливість створювати свої власні охоронні підприємства, здатні максимально ефективно захищати власність материнської компанії. Таким чином, лібералізація охоронного ринку навряд чи дозволить "незалежним" охоронним фірмам так вже сильно наростити кількість клієнтів серед великих компаній і банків.

Якщо ж говорити про середній і дрібний бізнес, який міг би віддати перевагу ДСО над приватниками, то тут теж усе не так просто. Адже частенько справа не в тому, що ГСО "вибирає" для себе найцікавіші об'єкти, душить конкурентів авторитетом ліцензіара. Проблема в тому, що далеко не усі охоронні компанії можуть забезпечити високий рівень безпеки. Як зазначають самі охоронні підприємства, сьогодні на ринку повний хаос.

За словами С. Шабовти, ринок охоронних послуг "засмічений" до краю. "Відсотків 80 охоронних фірм відверте сміття - вони обвалили ціноутворення. У такі фірми охоронцями приймають мало не бомжів з вокзалу. Протиставити цьому можна було б категорії ліцензій, але їх не існує, спільних дій ДСО і приватних компаній проти демпінгу немає. Але ж демпінг небезпечний тим, що він опускає якість послуг, що надаються. Тендери у Києві перетворилися на жах, коли на наймалозначиміший об'єкт претендують по 15-20 фірм і ціни обвалюють нижче за реальну собівартість. Тут явно варто розібратися податковій інспекції", - зазначає президент УФПНСБ.

Є і ще один неприємний нюанс, про який під час круглого столу не йшлося взагалі. Усім прекрасно відомо, яку роль відіграють співробітники деяких ПОПів у рейдерських захопленнях, десятки яких щорічно здійснюють в Україні. Браві хлопці в уніформі охоронців шматують офіси і щелепи опонентів своїх наймачів, пресують невдоволених співробітників "благонадбаних" підприємств. Справедливості ради зауважимо, що представники органів правопорядку і самі нерідко беруть безпосередню участь у силовому рішенні господарських суперечок, спираючись при цьому на дуже спірні судові постанови. У зв'язку з цим, є логічним особливо виділити відповідальність перед законом охоронних підприємств за участь у "рейдерстві".

Розібравшись з внутрішніми проблемами, очистиввшись, так би мовити, від випадкових людей, приватному охоронному бізнесу буде легше боротися з монополією ДСО. Поки ж підприємці вважають за краще працювати з приватниками, з причин суто фінансової властивості, а зовсім не якості послуг. Там де йдеться про можливості озброєного нападу, обмеження на носіння зброї, дійсно грають вирішальну роль, але у справі запобігання банальному крадійству приватним охоронним підприємствам ще є до чого прагнути і без змін у законодавстві.

Петро Чорних (УНІАН)

УНІАН в Google News